LEKCIY

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Пилипенко Л.М., Диба М.І.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Конспект лекцій

Затверджено на засіданні кафедри

обліку та аналізу протокол № 8 від 12.02.2015 р.

Львів – 2015

Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Конспект лекцій /

Укл. Л.М. Пилипенко, М.І. Диба. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 100 с.

Відповідальний за випуск Яремко І.Й., доктор екон. наук, проф.

2

ПЕРЕДМОВА

Метою дисципліни „Бухгалтерський облік в управлінні підприємством” є сформувати у студентів знання з підготовки облікової інформації як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на всіх рівнях управління підприємством. Вивчення цієї дисципліни повинно сприяти формуванню у студента компетенцій, пов’язаних із вміннями та навиками підготовки облікової інформації для сучасних і потенційних потреб управління підприємством, використанням бухгалтерського обліку як інформаційного джерела в управлінні підприємством, формуванням бухгалтерської управлінської звітності, застосуванням професійного судження в бухгалтерському опрацюванні інформації тощо.

Зміст тематичного матеріалу конспекту лекцій спрямований на набуття студентом зазначених компетенцій і розкриває принципи, методики і процеси підготовки обліково-звітних даних в інформаційному забезпеченні прийняття управлінських рішень щодо ціноутворення, управління вартістю та капіталом підприємства, прогнозування, планування та формування стратегії його розвитку в умовах інформаційно-інтелектуальної екологічно-соціально- орієнтованої економіки.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях фінансового обліку, управлінського обліку, аудиту, організації бухгалтерського обліку, менеджменту, економіки підприємства, фінансів, права. Теоретичний матеріал дисципліни розроблений з урахуванням сучасних концепцій управління та суспільного розвитку.

Конспект лекцій охоплює одинадцять тем, які коротко розкривають викладення теоретичного матеріалу навчальної дисципліни „Бухгалтерський облік в управлінні підприємством”.

3

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І МІСЦЕ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Інформаційні потреби менеджерів та службовців в управлінні господарською діяльністю підприємства

В процесі управління господарською діяльністю підприємств менеджери використовують чималі обсяги інформації. При прийнятті рішень щодо закупівлі сировини і матеріалів вони враховують якість цих ресурсів, їх ціну, умови поставки, репутацію постачальників; приймаючи на роботу працівників необхідно зважати на їхню кваліфікацію, умови та оплату праці; встановлення ціни на виготовлену продукцію базується, насамперед, на інформації про витрати на її виробництво, а також, про кон’юнктуру ринку та цінові пропозиції конкурентів; надання покупцям відтермінування платежу відбувається з урахуванням їхньої платоспроможності та репутації; пошук додаткових фінансових ресурсів здійснюється з урахуванням їх вартості (наприклад, відсоткової ставки за кредит) та умов залучення (необхідності забезпечення позик заставою, поручительством, гарантією інших осіб); рішення про доцільність інвестицій залежить від їх прибутковості і терміну окупності тощо.

Вирішення зазначених управлінських завдань, які були чи не основними для менеджерів практично будь-якого підприємства ще кількадесят років тому назад, можна назвати тривіальним для теперішніх керівників підприємств. Для з’ясування суті управлінських завдань та відповідних інформаційних потреб менеджерів сучасного підприємства, насамперед необхідно дати характеристику середовища, в якому таке підприємство функціонує. З урахуванням тенденцій розвитку та притаманних рис сучасне суспільноекономічне середовище функціонування господарюючих суб’єктів називають постіндустріальною економікою, інформаційно-інтелектуальною економікою або економікою знань. Цій економічній системі новітнього типу притаманні насамперед такі характеристики (рис. 1.1): глобальна інтегрованість, інформаційно-інтелектуальна спрямованість, динамічність розвитку, корпоративний характер організаційного розвитку, перебування під істотним впливом великого бізнесу, складність і різноманітність застосовуваних інвестиційно-фінансових інструментів і механізмів на ринках капіталів тощо.

Наведені характеристики економічного середовища функціонування підприємства значним чином визначають сучасні інформаційні потреби його менеджерів (табл. 1.1).

4

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

Глобальна інтегрованість

Інформаційно-інтелектуальна спрямованість

Динамічність розвитку

Корпоративний характер організаційного розвитку

Перебування під істотним впливом великого бізнесу

Складність і різноманітність застосовуваних інвестиційнофінансових інструментів і механізмів на ринках капіталів

Рис. 1.1. Основні характеристики сучасної економіки

Таблиця 1.1

Основні інформаційні потреби менеджерів підприємства залежно від характеристик розвитку економічного середовища

5

6

1.2. Місце і складові облікової інформації у концепціях економічного розвитку та менеджменту

Теоретичним підґрунтям управління розвитком сучасної економіки є концепції постіндустріального суспільства та сталого розвитку. Концепцію постіндустріального суспільства ще в 60-тих роках минулого століття сформулював американський вчений-соціолог Даніел Белл. Він визначив постіндустріальне суспільство «як суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що найважливіше, в якому впровадження нововведень все більшою мірою залежить від досягнення теоретичних знань» [10].

Вчені-економісти для характеристики постіндустріального суспільства виділяють 16 ознак, які групують за двома рівнями – загальносуспільні та індивідуальні (табл. 1.2). Зрозуміло, що при наведених характеристиках розвитку суспільства підходи до управління людьми мають істотно змінитися, особливо щодо мотивування їхньої діяльності.

7

Варто зауважити, що наведені ознаки характеризують постіндустріальне суспільство не лише як вид економічної системи за технологічним способом виробництва і рівнем розвитку продуктивних сил, а як повноцінний тип економічної системи. Більшість наведених ознак є об’єктивними і обґрунтованими, проте деякі з них, зокрема збільшення кількості вільного часу у робітників, значні бюджетні витрати на соціальне забезпечення населення, викликають сумніви з огляду на сучасні тенденції розвитку економіки. Виділені вченими ознаки й характеристики постіндустріальної чи інформаційно-інтелектуальної економіки насамперед окреслюють бажані напрями розвитку економіки і суспільства, але навряд чи вони будуть досягнуті повністю, як зрештою і не існує в чистому вигляді економік інших типів. Хоча можна сподіватися, що на базі цих ознак будуть вибудувані індикатори досягнення пріоритетів у розвитку економіки.

Не менш важливим є вплив на розвиток економіки зміни пріоритетів у відносинах «працівник-працедавець», «людина-держава», «людина-природа». Як наслідок, насьогодні сформульовано чимало людино-центричних концепцій розвитку економіки з урахуванням встановлення екологічного балансу життєдіяльності людини у споживанні та відтворенні природних ресурсів, а також забрудненні навколишнього середовища. Найвідомішою та найприйнятнішою на глобальному рівні виявилася концепція сталого розвитку, сформульована в 90-их роках ХХ ст. під егідою ООН у відповідь на виклики економічних, соціальних і екологічних проблем розвитку людства. Основна ідея концепції сталого розвитку полягає в „необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі” 27 . Проте фундаментальний базис цієї концепції був закладений набагато раніше. „Синоптиками” концепції сталого розвитку без перебільшення можна назвати праці вчених української школи фізичної економії – С. Подолинського та В. Вернадського, які фактично сформулювали теоретичну та методологічну базу сталого розвитку. Крім того, вчення В. Вернадського про ноосферу значним чином корелює із концепцією постіндустріального суспільства.

Серед параметрів, які забезпечують прозорість діяльності та звітності підприємств, соціально-екологічним індикаторам відведена важлива роль. На міжнародному рівні розроблені та набувають поширення чимало ініціатив щодо забезпечення сталого розвитку, серед яких Глобальний договір ООН

(UN Global Compact) та Глобальна ініціатива зі звітності (Global Reporting Initiative – GRI). Обидві ініціативи передбачають складання і оприлюднення

8

підприємствами нефінансової звітності, яка здебільшого наповнена соціальноекологічними показниками.

Теоретичними основами розвитку систем управління в означених економічних умовах є сучасні концепції управління, до яких зокрема належать:

прибуткова концепція;

вартісно-орієнтована концепція (стратегічного менеджменту);

ресурсна концепція;

процесно-орієнтована концепція (управління бізнес-процесами) тощо. Концепції управління фактично визначають стратегічну магістральну

лінію розвитку підприємства. ними пояснюється характер і обумовленість прийнятих управлінських рішень, які є визначальними для розвитку підприємства (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Відмінності у цільових інформаційних потребах менеджерів за різних концепцій управління підприємством

9

Концепції управління значним чином впливають на методологічні основи бухгалтерського обліку підприємства.

За прибуткової концепції управління в методології обліку здебільшого використовують принцип історичної собівартості, а основний акцент в обліку робиться на доходах, витратах, собівартості продукції, виробництва чи реалізації, і, звичайно, фінансових результатах.

Вартісно-орієнтована концепція управління зумовлює використання в процесах оцінювання об’єктів обліку насамперед справедливої вартості. Система обліку зорієнтована на максимально об’єктивне відображення вартості капіталу підприємства, тоді як визнання й обчислення фінансових результатів не є пріоритетним.

За ресурсної концепції управління менеджерам необхідна об’єктивна інформація про рівень потенціалу підприємства та обсяги його нарощення. Тому ця концепція зумовлює побудову бухгалтерського обліку і фінансової звітності на фізичній концепції збереження капіталу. Концепція збереження фізичного капіталу передбачає використання оцінок за поточною вартістю. При цьому, прибуток відображає зростання капіталу за звітний період, а будьякі зміни цін активів чи зобов’язань розглядають як зміни в оцінці фізичної виробничої потужності підприємства і не впливають ні на його капітал, ні на прибуток. Крім того, за такої концепції управління обліку притаманне максимально-можливе використання процедур капіталізації витрат.

Застосування процесно-орієнтованої концепції потребує інформації про витратність і дохідність окремих бізнес-процесів, а також про ефективність

10