Методичні рекомендації та завдання

При підготовці до заняття необхідно засвоїти коло об'єктів, які досліджуються балістичною експертизою, та сутність її предмету (можливості рішення різноманітних питань). Традиційно в судовій балістиці розглядаються різного типу вогнепальна зброя (у тому числі саморобного виготовлення), боєприпаси і їхні компоненти, сліди застосування вогнепальної зброї, утворені в результаті пострілу. Слід звернути увагу на особливості слідів застосування вибухових пристроїі при вчиненні злочинів, а також особливості дослідження холодної зброї.

Дослідження об'єктів слідчим і спеціалістом може проводитися як на місці їхнього виявлення для одержання орієнтуючої інформації про шукані об'єкти (попереднє дослідження), так і судовим експертом при проваджені експертизи.

Література

1. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения. Волгоград, 1979.

2. Ермоленко Б.Н. Теоретические и методические проблемы судебной баллистики. К., 1976.

3. Особенности осмотра места происшествия по преступлениям, совершаемым с применением огнестрельного оружия. М., 1985.

4. Теоретические и методические основы судебно-баллистической экспертизы. Вып.1-4. М., 1984.

5. Егоров Б.В., Кириченко В.В. Основы криминалистического исследования огнестрельного оружия и следов его применения. Л., 1988.

6. Глотов О.Н. Осмотр огнестрельного оружия следователем. Л., 1984.

Криминалистическое исследование боеприпасов к охотничьим ружьям. М., 1979.

7. Писаренко И.В., Молибога Н.П., Василенко Г.П, Биленчук П.Д. Криминалистическое исследование охотничьего огнестрельного оружия. К., 1987.

Тема 18-19. Техніко-криміналістичне дослідження документів. Криміналістичне дослідження письма

Ключові слова: Документи, діогностичні, ідентифікаційні питання, почеркознавча експертиза, авторознавча експертиза.

Аудиторне заняття - 6 год. (2,5 бала)

Контрольні запитання

1. Поняття документів, їх види і значення при розслідуванні злочинів.

2. Правила огляду документів-речових доказів.

3.Ознаки внесення змін в текст документів (підчистка, дописка, правлення).

Питання до самостійної роботи

1.Поняття почерку та його значення при розслідуванні злочинів.

2.Підготовка та призначення почеркознавчої експертизи. Підготовка і призначення авторознавчої експертизи.

3 Діагностичні та ідентифікаційні питання, що вирішуються при дослідженні почерку.

Методичні рекомендації та завдання.

Готуючись до заняття слід уяснити різницю між “документом-речовим доказом” (ст. 65 КПК) та “іншими документами” (ст.83 КПК). Документи-речові докази несуть на себе сліди злочину, були предметом посягання або використовувались як знаряддя злочину. Залежно від матеріального носія вони диференціюються на паперові, фото-, аудіо-, відео-, електронні документи. Всі вони вимагають спеціальних правил поводження.

Необхідно повторити існуючи способи повної та часткової підробки документів. Ознайомившись з довідковою літературою треба засвоїти ознаки підробки документів і порядок їхнього опису в протоколах слідчих дій.

При підготовці до заняття варто засвоїти, що техніко-криміналістичним дослідженням документів рішаються різноманітні діагностичні й ідентифікаційні задачі, що зв'язані з виготовленням документів і їхнім існуванням. Діагностичні дослідження спрямовані на встановлення способів виготовлення документів виду використаного устаткування, пристроїв; наявності і способів матеріальної підробки документів; виявленням невидимих і слабовидимих записів та ін.

Ідентифікаційні дослідження пов'язані з ототожненням об'єктів, на яких були виготовлені документи чи їхні реквізити.

Необхідно уяснити, що в письмових документах розрізняють смислову сторону (письмову мову) і почерк, яким виконаний текст. У зв'язку з цим існують два напрямки дослідження письмових документів – криміналістичне авторознавство і почеркознавство. У рамках першого напрямку вивчаються ознаки письмової мови автора документа, що відтворилися в тексті: граматичні, стилістичні, семантичні та ін. У почеркознавстві вивчають графічну сторону письма – почерк виконавця документа. Серед загальних ознак почерку виділяють виробленість, нахил, зв’язність, розмір букв, складність, топографічні й інші ознаки. Часткові ознаки почерку характеризують індивідуальні особливості рухів виконавця.