Розділ ііі особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках турецьких газет

1. Функціонування фразеологізмів у заголовках газет

Серед виразних засобів мови фразеологізми займають особливе місце. Різні типи стійких сполучень дозволяють яскраво описати явище, привернути до нього увагу читача. Вони завжди образні, їх зміст зберігає частину прямого сенсу, пов'язаного з походженням, а нове, переносне значення розширює семантичний обсяг фразеологічних одиниць. Виразність дуже важлива для газетної мови: вона допомагає передавати авторську позицію, впливаючи тим самим на почуття читачів.

Автоматичне використання фразеологізмів без змін їх форми та змісту так чи інакше вносить в текст експресивність, оскільки фразеологізми за своєю природою емоційно або експресивно забарвлені і виконують певну стилістичну задачу, роблять мову більш виразною, мальовничою і лаконічною. Розглянемо прийоми актуалізації фразеологізмів без змін їх форми і змісту: 1. Прийом ампліфікації.

Фразеологізм – це одиниця з досить чітко окресленим змістом. Як одиниці з певним значенням, багато з них мають у мові свої синоніми і відповідності. Зіткнення у вузькому контексті при близькому або контактному розташуванні синонімічних фразеологізмів або фразеологізму називається ампліфікацією. Це прийом повтору загального сенсу. Спожиті в одному контексті фразеологічні синоніми не просто повторюють одне і теж значення, але, акцентуючи на ньому увагу, підсилюють його. Одночасно зі зростанням інтенсивності смислового змісту фразеологізму відбувається посилення його експресивного звучання. Наприклад: «Bizim papağan yüksek sesle şarkı söylediğinde sesi çok сırtlak» – «Наш папуга дав півня, голосно співаючи». Значення фразеологізму «дати півня» – дуже голосно проспівати, прокричати розкривається і доповнюється таким контекстом: голосно співаючи, в результаті чого відбувається актуалізація.

2. Прийом антонімізаціі.

Часто в одному контексті стикаються антонімічні фразеологізми або фразеологізм і слово. Вживання у вузькому контексті фразеологічних або лексико-фразеологічних антонімів дозволяє дати протилежне визначення однієї і тієї ж суті, робить можливим одночасно визначити межу прояву якості, властивості, дії і охарактеризувати явище і подія. Цей прийом акцентує увагу читача на фразеологізмі, надає йому велику експресивність, вносить додаткові смислові відтінки. Наприклад: «Daha önce kedi ile köpek gibi yaşıyorlardı, şimdi ise çok cana yakınlar» – «Раніше жили як кішка з собакою, а тепер живуть душа в душу». Антонімічних відносин в цьому контексті набувають фразеологізми «як кішка з собакою», тобто в постійній ворожнечі, і «жити душа в душу» – в повній згоді, дуже дружно. Це дозволяє семантично актуалізувати компоненти фразеологічних зворотів, надати їм більшу експресивність.

Важливо сказати, що у заголовках турецьких газет ми часто спостерігаємо використання парних слів, які ще називаються повторними або подвійними словами. Це група слів, що утворюється повтором одних і тих же слів або схожих за звучанням слів: «az buz» – «досить», «ayrı gayrı bilmemek» – «не робити відмінності», «girintili çıkıntılı» – «нерівний». Слова, що входять до словосполучення, можуть мати фонетично схожий початок: «kış kıyamet» – «люта / сувора зима», «bağ bahçe» – «садівництво», або фонетично схожий кінець: «gelen geçen» – «перехожий», «gelen giden» – «приходящий», «allak bullak» – «заплутаний; в безладді». Послідовність цих слів не змінюються. У плані семантики парні словосполучення можуть утворюватися:

1. повтором одних і тих же слів: «ayrı ayrı» – «різний», «yavaş yavaş» – «поступово», «ağır ağır» – «повільно»;

2. за допомогою антонімів: «iyi kötü» – «ні те ні се, так собі, середньо» (iyi – «добре», kötü – «погано»), «büyüklü küçüklü» – «від мала до велика» (büyük – «старший», küçük – «маленький»);

3. друге слово в парі без першого не матиме сенсу: «su mu» – «вода», «kitap mitap» – «книга», «saçma sapan» – «дурниці»;

4. обидва слова в парі один без одного не мають сенсу: «ıvır zıvır» – «нісенітниця, дурниця», «abuk sabuk» – «безглуздий», «paldır küldür» – «шумно»;

5. за допомогою близьких за значенням слів: «akıl fikir» – «розум» (akıl – «розум», fikir – «думка»), «mal mülk» – «багатство, стан» ( mal – «майно», mülk – «нерухомість»);

6. за допомогою синонімів: «sağ salim» – «неушкоджений» (sağ «живий», salim - «здоровий»), «güçlü kuvvetli» – «міцний» (güçlü, kuvvetli сильний).

Під час аналізу заголовків турецької преси нам трапилися усі види фразеологізмів з точку зору їх семантичної єдності (за класифікацією В.В. Виноградова). Найбільш поширеними є фразеологічні сполучення:

• «Subayların gözünü boyuyorlar» – «Офіцерам пускають пил в очі» [Milliyet, 26.07.2012]. В статті йдеться про те, що чиновники створюють помилкове враження про ситуацію у воєнній сфері, представляючи її краще, ніж є насправді. Для створення негативного відтінку, автор використовує фразеологізм, що одразу дає змогу читачеві зрозуміти тему статті;

• «Herkez karagözlülük edebilir» – «Дурачка валяти всі можуть» [Zaman, 03.11.2008]. Даний фразеологізм вжито з яскраво-вираженим експресивним забарвленням (негативним, іронічним). В статті йдеться про чиновників, що не заслуговують своїх засад. Журналіст використав сталий фразеологізм що звучить особливо актуально на початку заголовку;

• «Kendini tutmayı bіlmіyor musunuz?» – «Ви не можете тримати себе в руках?» [Zaman, 05.06.2009]. Тримати себе – триматися певним чином, про манери; стаття про бійку на концерті одного з турецьких виконавців;

• «Millet rayından çıktı» – «Народ вибився з колії» [Sabah, 19.09.2010] – про економічні проблеми в Туреччині. Вибитися з колії – перестати вести звичний спосіб життя. Такий заголовок одразу приверне увагу, бо він з акцентований на спільній проблемі у суспільстві;

Також в заголовках часто трапляються фразеологічні зрощення, загальне значення яких невмотивовано значенням компонентів. Наприклад:

• «O bu işin alasını bilirdi» – «Він на цьому ділі собаку з’їв» [Cümhuriyet, 12.11.2009]. Стаття про фермера, який винайшов новий сорт винограду, тому заголовок статті виражає його професійні навички;

• «Bıçak kemiğe dayandı» – «Хоч ґвалт кричи» [Aktüel, 12.11.2011]. «Bıçak kemiğe dayandı» – вираз відчаю, безсилля, неможливості що-небудь зробити, щоб вийти зі скрутного чи безвихідного становища;

• «Langır lungur» – «З бухти-барахти» [Zaman, 04.11.2000]. «Langır lungur» –раптом, без видимої причини, без підстав; необдумано (чинити, робити що-небудь). У статті з таким заголовком мова йдеться про новий закон про податки;

• «Hay aksi şeytan! Bana ne senin öğütünden?» – «Чорт візьми! Навіщо мені твоя порада?» [Sabah, 30.08.2009]. «Hay aksi şeytan!» – вигук, що виражає обурення, здивування або досаду. Стаття про незаконно засудженого громадянина, у заголовку якої використано фразеологізм, який надає експресивного ефекту;

• «Yüzünden akıyor» – «У нього на лобі написано» [Aktüel, 17.05.2010]. На лобі написано – відразу видно, ясно, помітно всім за зовнішнім виглядом людини. Ця стаття про політика, якого вважали шахраєм;

• «Şehirde yaşamak onun kesesine göre değil» – «Жити у місті йому не по кишені» [Sabah, 09.10.2009]. Не по кишені – занадто дорого для будь-кого;

• «İnsanlara kan kusturdular, şimdi de size kan kusturacaklar» – «Ви пили кров із людей, а тепер вони будуть пити [Aktüel, 23.09.2011]. «Kan kusturmak» – мучити, гнобити будь-кого, знущатися, глумитися над будь-ким. Автор використав прийом фразеологічного каламбуру, бо заголовок є багатозначним. Крім того, журналіст цієї статті ніби до когось звертається, але не називає конкретних людей у заголовку. Це надає статті більшого інтересу та інтриги;

• «Maaşı dört gözle bekliyorlar» – «Всі очі прогледіли, чекаючи на заробітну плату» [Aktüel, 18.09.2010]. «Dört gözle beklemek» – пильно вдивлятися кудись, з нетерпінням чекаючи появи когось; довго або невідривно дивитися на кого-небудь або що-небудь.

Проаналізувавши фразеологічні зрощення, ми можемо зробити висновок, що причини, за якими ми відносимо дані одиниці до фразеології, різноманітні: застарілі слова, що входять до їх складу і синтаксична нерозчленованість між компонентами словосполучень. У багатьох випадках втрачено зв'язок між значенням кожного з компонентів фразеологічного зрощення і його значенням в цілому.

Значне місце у заголовках турецької преси займають і фразеологічні єдності. Основна риса фразеологічних єдностей – образність. Наведемо декілька прикладів:

• «Damdan çardağa atlayarak anlatıyor» – «Розповідає з п’ятого на десяте» [Vatan, 08.12.1999]. «Damdan çardağa atlayarak» (букв. стрибаючи з даху до альтанки) – вираз, що вживається замість докладного перерахування, назви чого-небудь. Ця стаття присвячена промові голови одного з турецьких селищ. Така назва статті звучить просто, що безумовно приверне увагу звичайних людей до неї;

• «Hayra alamet değil!» – «Це не до добра!» [Zaman, 12.12.2011]. Стаття про зміну погодних умов та застереження щодо землетрусів. Такі заголовки завжди цікаві для народу. Автор не виказує теми, але одразу звертає увагу читача за допомогою знаків пунктуації і фразеологізму, що несе негативний відтінок;

• «Don yağı gibi...» – «Мішком прибитий...» [Zaman, 02.09.1999]. «Don yağı gibi» – дивакуватий, придуркуватий чоловік. Даний фразеологічний зворот має виражене негативне забарвлення. Але у статті йдеться про доволі веселий випадок на фермі, де на чоловіка звалилися тонни мішків із фруктами. Тож, фразеологізм у заголовку цієї статті має як пряме, так і переносне значення;

• «Bayramın eli kulağındadır» – «Свято на носі» [Habertürk, 25.09.2011]. «Bir şeyin eli kulağında olmak» – дуже скоро, в самий найближчий час, ось-ось станеться або настане. Стаття присвячена Дню Незалежності у Туреччині;

• «Ağzı süt kokuyor» – «У нього й молоко на губах не висохло» [Aktüel, 19.05.2009]. Даний фразеологізм є просторічним виразом, не властивим літературній мові, який автор використовує для створення спеціального ефекту.

Тож, проаналізувавши фразеологізми з точки зору семантичної спаяності компонентів, можна прийти до висновку що у газетному заголовку фразеологічні єдності і зрощення значно переважають над фразеологічними сполученнями.

У ході аналізу нами було виділено також і фразеологічні вирази:

• «Hiç bir şey olmamış gibi geldi» – «Прийшов як ні в чому не бувало» [Habertürk, 07.09.2011]. Як ні в чому не бувало – немов нічого не сталося, не відбулося;

• «Yüksek öğretim kurumu» – «Вищий навчальний заклад» [Sabah, 14.02.1009]. Це рекламний заголовок, що надає інформацію про один з навчальних закладів Туреччини.

Таким чином, розглянувши фразеологічні вирази у засобах масової інформації, можна відзначити, що їх роль безсумнівно велика. Проаналізувавши фразеологізми з точки зору семантичного злиття компонентів, можна прийти до висновку, що фразеологічні єдності і зрощення значно переважають над фразеологічними сполученнями і виразами. Але всі вони, у тій чи іншій мірі, надають заголовку особливого смислу, прихованого підтексту, які залучують увагу читача.