3. Створення спеціальних (вільних) економічних зон

Даючи визначення, слід указати, що спеціальна (вільна) економічна зона - це частина території України, на якій установлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, який проявляється у пільгових митних, валютно-фінансових, податкових та інших умовах для національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Основною метою створення СЕЗ в Україні є

стимулювання структурних перетворень в економіці через залучення іноземних інвестицій, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, активізація науково-технічного обміну, залучення і впровадження нових технологій,створення сучасної ринкової інфраструктури, поліпшення використання природних і трудових ресурсів,

4. Інвестування економіки

Для того щоб економічні показники діяльності держави та добробуту громадян зростали, потрібні різні заходи, зокрема і вкладання коштів в ті чи інші сектори народного господарства або конкретні підприємства. Одним із способів такої діяльності є інвестування.

Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Інвестиційну політику держави, як один із напрямків регулювання економіки, спрямовано на створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва, а також забезпечення ефективно¬го і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ними;

Отже, необхідно вказати, що держава повинна бути обов'яз¬ково присутньою у процесі регулювання економіки.

80. Економічні функції уряду. Макромаркетинг.

Поняття економічних функцій уряду(держави). Економічна діяльність уряду реалізується в сукупності конкретних видів діяльності, тобто функцій. Функції класифікують за певними ознаками, видами і цілями діяльності.    Найбільш розповсюдженою є класифікація за сферою дії: внутрішні і зовнішні функції. Внутрішні функції — це напрями діяльності держави щодо суспільства в економічній, політичній, ідеологічній, соціальній та інших сферах. Зовнішні функції — це напрями діяльності щодо інших держав у сфері забезпечення економічних інтересів даної держави і суспільства. Основні функції держави -забезпечують нормальне функціонування і розвиток економіки.

   До специфічних можна віднести такі: - розробка і здійснення стратегії соціально-економічного розвитку країни; - розподіл і перерозподіл певної частини валового внутрішнього продукту (ВВП); - національне регулювання економічних і соціальних процесів; - проведення гнучкої зовнішньоекономічної політики; - створення загальної законодавчої і правової бази для суб’єктів ринкової економіки.    Економічні функції держави у розвинутих країнах.    1. Забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи. Уряд установлює “правила гри”, що регулюють відносини між підприємствами, постачальниками ресурсів і споживачами.. Основні послуги, що забезпечуються урядом, включають: застосування поліцейських сил для підтримання суспільного порядку; введення стандартів вимірювання ваги і якості продуктів; створення грошової системи, що полегшує обмін товарів і послуг. Така діяльність уряду поліпшує розподіл ресурсів

   2. Захист конкуренції Уряд створює державні комісії для регулювання цін, встановлює стандарти на послуги, що пропонуються, приймає антимонопольні та антитрестівські закони.    3. Перерозподіл доходу та національного багатства.Уряд упорядковує структуру розподілу доходів шляхом ринкового втручання, тобто шляхом індикації цін. Законодавство щодо мінімальних ставок заробітної плати є прикладом того, як уряд фіксує ціни з метою підвищення доходів певних груп населення.    4. Коригування розподілу ресурсів для зміни структури національного прибутку.    Держава здійснює перерозподіл ресурсів на суспільні блага. Уряд, витрачаючи податкові надходження, може спрямувати ці ресурси у виробництво суспільних благ і послуг. Держава свідомо перерозподіляє ресурси для здійснення значних змін у структурі національного продукту країни.    5. Стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку, контроль за рівнем зайнятості та інфляції, що породжується коливанням економічної кон’юнктуриРівень виробництва залежить від загального обсягу витрат. Можливим є виникнення двох несприятливих ситуацій:    а) безробіття, коли загальний рівень витрат у приватному секторі занадто низький для реалізації повної зайнятості. Уряд зобов’язаний так доповнити приватні витрати, щоб загальний обсяг витрат — приватних і державних — був достатнім для створення повної зайнятості. Уряд повинен підвищити власні витрати на суспільні блага й послуги, а з іншого боку — скоротити податки для стимулювання доходів приватного сектору;    б) інфляції, коли суспільство намагається витрачати більше, ніж дозволяє виробнича потужність економіки. Уряд зобов’язаний ліквідувати надмірні витрати, скоротити власні витрати, а також підвищити податки з метою скорочення витрат приватного сектору.    Деякі економісти звертають увагу ще на одну функцію уряду.    6. Виправлення вад ринкової системи. Однією з таких вад є проблема екстерналій. Підприємство викидає в атмосферу отруйні гази, виникає ризик для здоров’я населення. Оскільки повітря нікому не належить, підприємству ніщо не заважатиме продовжувати забруднення атмосфери доти, доки не буде запроваджений спеціальний закон, що встановлює допустимі екологічні норми шкідливих викидів. Американський уряд фінансує Національний науковий фонд, уряд України — Національну Академію наук. Урядова політика захищає патентне право. Економічні функції держави перебувають у постійній динаміці, спостерігається їх зростання та ускладнення в органічному взаємозв’язку із суспільним прогресом. Макромаркетинг

Комплексне використання методів та інструментів державного і урядового регулювання утворює макромаркетинг національної економіки. На відміну від прямого і непрямого підходу він є комплексним методом, що охоплює одночасно всі фази відтворення та економічного зростання, території та регіональні підсистеми. Макромаркетинг динамічний за своїм змістом: зміна в економічній кон'юнктурі змінює і маркетингову діяльність.

Макромаркетинг як один з інструментів дослідження економічних процесів та формування рішень для вирішення макроекономічних проблем може бути застосований у процесі розробки засобів державного регулювання

Об’єктивними чинниками потреби застосування маркетингу в системі інструментів державного регулювання економіки є: універсальність застосування концепції маркетингу, провідна роль маркетингу в економічній системі як одного з факторів її розвитку та економічного зростання; пріоритетність застосування маркетингу на макрорівні в умовах трансформаційної економіки.

Макромаркетинг представлено з позицій двох головних концептуальних підходів до його суті. Перший з них відображає макромаркетинг як самостійний інструмент вирішення макроекономічних проблем, на відміну від другого, який визначає макромаркетинг як сукупність маркетингової діяльності на мікрорівні та пропонує вирішення макроекономічних проблем через мікрорівень.Таким чином, макромаркетинг є інструментом активного та пасивного впливу на суб’єктів з метою досягнення цілей економічної політики держави.