- •78. Державне регулювання: можливості та межі. Кейнсіанська та неокласична моделі державного регулювання економіки.
- •79. Основні напрямки державного регулювання
- •1. Забезпечення легітимності підприємницької діяльності
- •2. Захист економічної конкуренції (антимонопольна діяльність)
- •3. Створення спеціальних (вільних) економічних зон
- •4. Інвестування економіки
- •80. Економічні функції уряду. Макромаркетинг.
- •81. Доходи населення, їх види та джерела формування.
- •82. Рівень життя та бідність
- •83. Державне регулювання розподілу доходів. Система соціального захисту.
- •84. Етапи становлення та розвиток світового господарства
- •85. Форми міжнародних економічних відносин
- •86. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку
- •88. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби.
- •89. Валютні ринки. Конвертація валюти та її форми.
- •90. Міжнародна валютна система. Міжнародний валютний фонд та його функції.
79. Основні напрямки державного регулювання
Розглядаючи основні напрями державного регулювання економіки, слід зазначити, що це є фактично узагальнена картина процесів, що здійснюється державою щодо впливу на економічні явища та економіку в цілому.
До основних напрямів державного регулювання у сфері економіки відносять:
· Забезпечення легітимності підприємницької діяльності;
·Захист економічної конкуренції (антимонопольна діяльність);
· Створення спеціальних (вільних) економічних зон;
· Інвестування економіки.
1. Забезпечення легітимності підприємницької діяльності
Для того щоби державне регулювання підприємницької діяльності відбувалось ефективно, щоби воно стимулювало появу нових підприємців і, водночас, приносило користь і державі, і громадянам (не задіяним у цьому виді діяльності), втручання держави в усі процеси підприємництва має бути мінімальним та ефективним. Мінімальність забезпечить свободу дій для підприємців, а ефективність допоможе забезпечити права і свободи інших громадян та сприятиме виконанню державою своїх функцій і завдань. Загалом же під легітимацією підприємницької діяльності слід розуміти дії з боку компетентних державних органів і посадових осіб із надання дозволу на підприємництво.
Забезпечення легітимності підприємницької діяльності досягається у спосіб:
а) Державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Державна реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також учинення інших реєстраційних дій, передбачених законодавством, через внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
б) Ліцензування
Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку з зобов'язанням виконання ліцензійних умов На сьогодні заходи державного регулювання економіки в ракурсі ліцензування підприємницької діяльності реалізуються на основі принципів державної політики у сфері ліцензування,
2. Захист економічної конкуренції (антимонопольна діяльність)
Конкуренція є однією з найголовніших складових ринкової економіки, коли відомий принцип «попит породжує пропозицію» втілюється в життя. Утім, практика показує, що так виходить не завжди. В основі порушень правил економічної конкуренції лежить багато факторів Найбільш демонстративно негативні наслідки такого становища характеризуються проявами монополізації того чи іншого сегменту ринку. Монополізація - це досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму здійснюється уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю. Пріоритетна роль при цьому відводиться Антимонопольному комітетові України.