konf_mat_tez_2015

261

Жінкам, що не мали репродуктивні наміри, була проведена терапія прогестінами интравагінально по 100 мг 2 рази на добу з 5 по 25 день менструального циклу протягом 6-9 міс. в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Жінкам з репродуктивними намірами був призначений гомеопатичний рослинний препарат ( по 1-2 кап. двічі на добу) протягом 3-6 місяців.

Висновки. Жінки, що приймали прогестіни, у 100% випадків відмічали поліпшення загального стану, у 66,6%- зниження больового синдрому, у 73,3 %- нормалізацію менструальної функції.

Протягом року з момента початку терапії вагітність наступила у 15 (33,3%) пацієнток, що приймали рослинний препарат.

ПРЕДІМПЛАНТАЦІЙНИЙ СТАН ЕНДОМЕТРІЮ: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЛІКАРСЬКОЇ КОРЕКЦІЇ

Стречень Н. С.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Репродуктивна медицина в останні роки набула значного розвитку у зв’язку з негативними демографічними показниками як у світі, так і в Україні. Враховується, що в нашій країні 10-20 % населення є безплідними. Зростання цих показників – результат впливу факторів зовнішнього середовища, стресу, шкідливих звичок, образу життя та ін.

В сучасних умовах рішення проблем безпліддя неможливе без втілення в медичну практику різнопланових методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Чисельність їх постійно зростає, ймовірність вагітності за їх використання складає 30-40 %, що значно перевищує відсоток при природному зачатті (8-20 %).

Дотримання послідовності обстеження, розкриття суті діагностичних і терапевтичних методик, психопрофілактичної підготовки підвищує ефективність ДРТ. Проте, однією з проблем сучасної репродукції є морфо-функціональний стан ендометрію, так званий «тонкий» ендометрій. Оптимізація діагностичних методик і поліпшення імплантаційного потенціалу ендометрія з використанням фармакотерапії і визначило основну мету дослідження.

Серед діагностичних методів провідним для виявлення товщини слизової оболонки матки та деяких особливостей морфології у різні фази менструального циклу є ультразвукове дослідження з використанням транабдомінального, транвагінального датчиків, доплерангіосканування. Для поліпшення стану ендометрія використовувались натуральні та синтетичні лікарські засоби, які містять прогестерон. Досліджувалась та порівнювалась ефективність дуфастону, лютеїни, утрожестану, ендометрину при різних шляхах введення. Додатково розроблюється метод залучення аргінінмістких сполук з метою покращення мікроциркуляції і стимулювання росту ендометрія.

Таким чином, застосування комплексу засобів прогестеронового навантаження та модифікації реологічних властивостей крові дозволяє підвищити рецептивність ендометрію на етапі підготовки до репродуктивних технологій.

**

262

ОЦІНКА МЕТИЛУВАННЯ ДНК ГЕНУ CDH1 У ДІАГНОСТИЦІ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДОМЕТРІЯ

Бикова Н. А., Сафронова О. В.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Актуальність вивчення проблеми гіперпроліферативних процесів ендометрія (ГПЕ) обумовлена збільшенням кількості хворих на дану патологію за останні роки, високим ризиком злоякісної трансформації та низькою специфічністю існуючих методів діагностики. CDH1 - ген сімейства CADHERIN, гіперметилування ДНК якого приводить до порушення балансу між процесами проліферації і апоптозу, що має вагоме значення в аспекті ГПЕ.

Мета. Оцінити вміст метилованої ДНК гену CDH1 у тканині ендометрія жінок з ГПЕ.

Матеріали та методи. Зразки ендометрія отримано у 69 жінок віком 30-60 років: 13 пацієнток з простою неатиповою гіперплазією ендометрія (ГЕ), 12 хворих з простою атиповою ГЕ, 12 жінок с комплексною неатиповою ГЕ та 12 – з комплексною атиповою ГЕ, 10 пацієнток з аденокарциномою ендометрія (група порівняння), 10 практично здорових жінок (контрольна група).

Результати. У 1 (7,7%) пацієнток з простою неатиповою та у 3 (25,0%) жінок з простою атиповою ГЕ зафіксовано гіперметилування ДНК гену CDH1. У групі з комплексною неатиповою у 2 (16,7%) випадків та у 5 (41,7%) пацієнток з комплексною атиповою ГЕ діагностовано гіперметилування ДНК гену CDH1. Найвищий вміст метилованої ДНК гену CDH1 виявлено у хворих на аденокарциному ендометрія – 6 (60,0%) обстежених. Жодного випадку метилування ДНК досліджуваного гену у контрольній групі не було зареєстровано.

Висновки. Отримані результати вказують, що у жінок з атиповими формами ГЕ та аденокарциномою ендометрія гіперметилування ДНК гену CDH1 вище, ніж у пацієнток з неатиповою гіперплазією ендометрія.

ОПРЕРАТИВНА ГІСТЕРОСКОПІЯ У ПАЦІЄНТОК З СУБФЕРТИЛЬНІСТЮ

Яковлева Н. В.

Одеський національний медичний університет, Одеса ,Україна

Мета дослідження:

Оцінка репродуктивних наслідків у пацієнток з субфертільністю після виконання гістероскопічної резекції внутрішньоматкової перегородки.

Матеріали і методи дослідження:

Обстежено 76 пацієнток із субфертільністю, які не народжували, з частковою і повною перегородкою матки, у яких інші причини безпліддя або невиношування вагітності відсутні. Першій групі пацієнток (36 хворих) проводилась оперативна гістероскопічна трансцервікальна резекція перегородки матки за допомогою моночи біполярної напівкруглої ріжучої петлі. Другій групі субфертільних паціенток, що відмовились від резекції перегородки, проводились цикли допоміжних репродуктивних технологій (IVF).

Результати дослідження та їх обговорення:

**

263

Час операції склав 34.5+7.8 хвилин. Протягом 15 місяців після оперативної гістероскопічної резекції перегородки матки 22 жінки (57.9%) завагітніли. Кількість пологів живими дітьми склала 17 (44,7%) випадків, викидні мали місце в 5 (13.2%) випадків. Тринадцять вагітностей (34.2%) настали в циклах допоміжних репродуктивних технологій.

У другій досліджуваній групі, де мали місце цикли допоміжних репродуктивних технологій (IVF запліднення ін вітро) результати наступні: викидні мали місце у 14(36.8%) жінок у 1 триместрі, у 2(5.2%) жінок у 2 триместрі. Також мали місце передчасні пологи у 22 (57.8% випадків) та порушення скоротливої функції матки у родах, неправильне положення плода у 19 жінок (50% випадків).

Висновки:

Проведене дослідження демонструє, що оперативна гістероскопічна резекція внутрішньоматкової перегородки в субфертильних жінок значно покращує частоту настання вагітності та репродуктивні результати і може бути рекомендована у субфертильних пацієнток.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В АКУШЕРСТВІ І ПЕРИНАТОЛОГІЇ

Берлінська Л. І., Майчук В. О.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

На базі ОНМедУ в 2014 році був створений Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря для підвищення якості професійної підготовки студентів, інтернів та медичних фахівців шляхом застосування сучасних технологій освоєння і вдосконалення практичних навичок - спеціальних муляжів, фантомів і тренажерів, а також віртуальних (комп'ютерних) симуляторів, що забезпечують створення реальності медичних втручань та процедур. В центрі проходили навчання студенти 6-го курсу, які відпрацьовували практичні навички планової та екстреної спеціалізованої лікарської допомоги в акушерстві та перинатології з використанням в навчальному процесі високопрофесійних симуляторів – багатофункціональних манекенів найвищого рівня реалістичності NOELLE, NEWBORN HAL та PREMIE HAL та проведення дебрифінгу з метою подальшого аналізу ефективності засвоєння навичок.

Практичні, групові заняття на моделях, в порівнянні з тільки демонстрацією, допомагають досягти значного поліпшення результатів у студентів. Швидкість виконання прийомів, самооцінка і впевненість у собі виявляються вищими після занять на манекенах. При цьому результати виявляються краще і відразу після заняття, і при віддаленому контролі якості навичок.

Проведений контроль ефективності, якості формування та вдосконалення практичної професійної компетентності на основі рішення тестів, ситуаційних завдань і проведення практичних іспитів показав якісно вищий рівень підготовки тих студентів, які проходили тренінги у порівнянні із групою студентів, які займалися навчанням за традиційною схемою.

**

264

ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ОБСТРУКТИВНОГО МУЖСКОГО БЕСПЛОДИЯ Колосов А. Н.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Согласно литературным данным на долю мужского фактора в структуре бесплодного брака приходится от 30 до 60%, азооспермия встречается в 10–15% случаев. Различают обструктивную и необструктивную форму азооспермии.

Цель: Оценить эффективность проведения TESЕ/MESE для достижения беременности методом ICSI.

Материалы и методы: В течении четырех лет были проведены 52 биопсии яичка, лечение методами MESE/ ICSI, TESЕ/ ICSI прошли 16 супружеских пар. Возраст мужчин составлял от 26 до 38 лет. Гормональное зеркало у 24 пациентов было в пределах нормы; 12 пациентов – нормогонадотропный, у 8- гипогонадотропный, у 8 гипергонадотропный гипогонадизм.

Результаты: При генетическом обследовании пациентов с азооспермией у шести диагностирован синдром Клайнфельтера. У 2 пациентов выявлены делеции AZF-а локуса Y-хромосомы. По данным гистологического исследования у 4 пациентов диагностирован синдром Дель Кастильо (синдром клеток Сертоли) кариотип мужчины при этом оставался нормальным по хромосомному набору 46 ХУ. По нашим данным в случаях проведения MESE/ ICSI процент оплодотворения ооцитов и правильного дробления эмбрионов был значительно выше, чем при TESЕ/ ICSI и составлял 82,5% и 56,3% против 72,7% и 36,1% соответственно. Но частота наступления беременности и родов была практически одинаковой в группе MESE/ ICSI –10 беременностей и 6 родов из 16 случаев, по сравнению с TESЕ/ ICSI, где получены 8 беременностей и 6 родов. 4 пациентам проведена криоконсервация биоптата,12 парам предложено оплодотворение донорской спермой.

Выводы: Биопсия яичка, является абсолютным показанием у мужчин с азооспермией для определения возможности использования современных репродуктивных технологий при бесплодии супружеских пар.

ПОРУШЕННЯ СЕЧОВИПУСКАННЯ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМИ СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Кузнецов Д. О.

Одеський національный медичний університет, Одеса, Україна

Пошкодження різних структур головного мозку часто супроводжується симптомами нижніх сечових шляхів (СНМП), різними за характером і мірою вираженості. Порівняння характеру і ступеня вираженості CHМП у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, в залежності від локалізації патологічного процесу стало метою нашої роботи.

Матеріали і методи. У дослідження включені 23 хворих, які перенесли ішемічний інсульт, в тому числі 9 чоловік і 14 жінок у віці від 53 до 72 років (середній вік - 58,1 ± 5,3 року). Критеріями включення в дослідження вважали наявність СНМП, вперше виникли після перенесеного інсульту при відсутності захворювань простати і сечового міхура.

**

265

Обговорення і висновки. Виявлено синдроми: ноктурія у 12 хворих, псевдодіссінергія у 4 хворого, зниження скорочувальної активності детрузора у 5 хворих, гостра затримка сечі у 4 хворих, нейрогенная детрузорная гіперактивність у 12 хворих і змішана симптоматика у 9 хворих. Одностороннє ішемічне ураження різних відділів головного мозку зліва в більшості випадків призводило до виникнення іррітатівной симптоматики, в той час як переважна поразка структур мозку, розташованих праворуч частіше призводить до обструктивним симптомам.

ОЦЕНКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПЛОДА У РОЖЕНИЦ С ПОРОКАМИ РАЗВИТИЯ МАТКИ

Казанжи Д. В., Бургазли Е. Д.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Актуальность. Беременные с врожденными нарушениями слияния парамезонефральных (мюллеровых) протоков имеют врожденную патологию кровообращения матки, особенно на уровне децидуально–миометрального соединения. В связи с этим, частота плацентарной недостаточности у беременных с врожденными пороками развития матки встречается в 22 – 25% случаев, и вследствиt этого, повышается процент перинатальной заболеваемости и смертности.

Цель. Оценка данных нестрессовой антенатальной кардиотокографии (КТГ) плода у рожениц с пороками развития матки.

Материалы и методы. Исследование проводилось на базе КП «Родильный дом №5» г. Одесса. Был проведен анализ историй родов акушерских отделений за 2014 год, при котором было отобрано 56 случаев с пороком развития матки. Проанализированы анамнез роженицы, история ведения родов и осложнения дородового периода. Функциональное состояние плода оценивалось с помощью кардиотокографа Fetalcare FC-700, с функцией автоматического подсчета базального ритма, маточных сокращений, акцелераций и децелераций в дородовом периоде.

Результаты. У 41(73,2%) роженицы диагноз был установлен до беременности, а у 15 (26,8%) – во время проведении УЗИ в ранних сроках. Наиболее часто встречалась седловидная матка - 26 беременных, реже двурогая — 17 беременных и внутриматочная перегородка - 13 беременных. На КТГ наблюдались снижение вариабельности, уменьшением или увеличением амплитуды осцилляций, единичные низкоамплитудные акцелерации. В 21% случаев КТГ имела вид монотонной кривой, а в 27,3% наблюдался сальтаторный тип вариабельности. Наблюдалось большое количество децелераций, в основном, ранних, средней степени тяжести.

Выводы. При пороках развития матки наблюдается нарушение системы «плод-плацента-мать», которое ведет к гипоксии плода, подтверждающееся при кардиотокографическом исследовании.

**

266

КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА У ЖЕНЩИН С САХАРНЫМ

ДИАБЕТОМ 2 ТИПА Бургазли К. Д.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Целью исследования было изучение роли гипоэстрогении в развитии метаболических нарушений у женщин в климактерии.

Материалы и методы. Обследовано 125 женщин в возрасте от 53 до 59 лет, которые отметили прибавку массы тела (МТ) после менопаузы. Для определения типа ожирения использовали индекс отношения окружности талии к окружности бедер (ОТ/ОБ), показатель ОТ. Критерием абдоминального или центрального типа ожирения считали индекс ОТ/ОБ > 0,8 либо ОТ >80 см. Индекс массы тела (ИМТ) определяли по формуле масса тела/рост (кг/м2). Проводили 2-часовой оральный глюкозотолерантный тест (ОГТТ), определяли базальные уровни глюкозы и инсулина.

Результаты. У всех обследованных женщин до менопаузы МТ была нормальной, прибавка МТ в климактерии составила от 8 до 22 кг (15,2 ± 2,3). У 6% пациенток отмечен гиноидный, у 94% женщин абдоминальный тип ожирения (ОТ/ОБ - 0,90±0,04), ИМТ - от 30 до 35 кг/м2 (33,2 ± 1,4). Уровень глюкозы натощак был 6,1±1,5 ммоль/л, а на 120 минуте ОГТТ –8,2± 1,1 ммоль/л. Уровень инсулина повышен у 94% пациенток на 120 минуте ОГТТ. Инсулинрезистентность имела место у всех женщин с абдоминальным типом ожирения.

Дефицит половых гормонов оказывает значительное влияние на массу тела женщин, способствуя повышению массы жира и его перераспределению в абдоминально-висцеральную область, способствовал ускорению развития неблагоприятных метаболических показателей, что является высоким риском развития сахарного диабета II типа, атеросклероза, ишемической болезни сердца.

Выводы. Гипофункция яичников является пусковым фактором и уникальным «женским» фактором риска в развитии комплекса взаимосвязанных метаболических нарушений.

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ КОРИГУЮЧОЇ ГІМНАСТИКИ У ВАГІТНИХ З ОБВИВАННЯМ ПУПОВИНОЮ НАВКОЛО ШИЇ ПЛОДУ

Вертилецька І. І., Шигида Я. В., Кілімніченко О. Ю.

Одеський національний медичний університет, Одесса, Украина

Обвивання пуповиною навколо шиї плоду зустрічається в 15-38% всіх пологів і служить безпосередньою причиною гострого дистресу в 21-65%, анте- і интранатальної смертності - в 2,4-6,9%,оперативного пологорозрішення (до 65%).При морфологічному дослідженніплацент виявлені деструктивно-некротичні змінення, явища хронічного порушення пуповинного кровотоку, набряк Вартонова простіру, зростання фіброзу спонгіозного шару та інші, тяжкість яких корелює з кратністю обвивання пуповиною /Олейник А.Е., 2013/.

Мета дослідження:вивчення ефективності коригуючої гімнастики у вагітних з обвиванням пуповиною навколо шиї плоду.

**

267

Об’єкт дослідження:під наглядом знаходились 18 вагітних у IIIтриместрі вагітності з одно-трьох-кратним обвиванням пуповиною навколо шиї плоду і відсутністю традиційних протипоказань для коригуючої гімнастики. Усі жінки виконували коригуючу гімнастику згідно з методикою Рябова І.І. (2009) у вигляді чотирьох послідовних поворотів на 90 градусів з положення «лежачи на спині» з інтервалом в 10 хвилин. Принциповим є уточнення напряму ходу зовнішнього вільного залишку пуповини (ліворуч або праворуч) при ехографії і виконання послідовних поворотів тулуба вагітної в протилежному напрямі. Кількість петель пуповини в ділянці шиї плоду верифікували за допомогою цветової доплерографії. Так, вранці, після ехографічної верифікації траєкторії пуповини та кратностіобвивання вагітна під кардіомоніторним контролем приймала початкове положення «лежачи на спині». Потім, наприклад, при наявності зовнішнього вільного залишку пуповини ліворуч вона оберталася на правий бік, потім – в колінно-локтьове або долонно-локтьове положення, потім – на лівий бік з кінцевим положенням «лежачи на спині».

Результати дослідження: виконання 1-5 процедур призвело до зникнення аномалії розташування пуповини у 14 вагітних (77,8%).

ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ ПРИ НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ

Калеева Е. А.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Цель: Изучить особенности течения беременности у пациенток с недифференцированной дисплазией соединительной ткани (нДСТ).

Материалы и методы Произведен ретроспективный анализ 380 обменных карт беременных и историй ведения родов. С помощью данных фенотипической карты MJ.Glesby и соавт. (1989), модифицированную Мартыновым А.И. и соавт. (1996) произведен отбор карт беременных и историй ведения родов 57 женщин с нДСТ, Результаты Возраст беременных колебался от 23 до 37 лет и составил в среднем

33,8 ±2,3 В соматическом анамнезе среди заболеваний сердечно-сосудистой системы имел место пролапс митрального клапана - 11,2% вегето-сосудистая дистония - 30,7%, хронический пиелонефрит был у 18,2% женщин, хронический цистит у 10,5%, нефроптоз - 1,4%, миопия имела место у 12,5% женщин, у 37% - позднее менархе, варикозное расширение вен нижних конечностей -32%. При изучении структуры гинекологической заболеваемости была отмечена высокая частота цервицита – 28 % и хронического аднексита -15,5%, бесплодие - 12,6%.

Течение настоящей беременности в I триместре осложнилось ранним токсикозом в 54,3%, отслойка хориона имела место в 7% случаев, угроза прерывания в - 37,0%, истмико-цервикальная недостаточность -7,5%, Из особенностей течения III триместра беременности следует отметить высокую частоту угрозы преждевременных родов —16,7%, плацентарной недостаточности - 32,3%.

**

268

Выводы. Таким образом, течение беременности при нДСТ сопровождается высокой частотой развития осложнений, что необходимо учитывать при преконцептуальной подготовке.

ЛЕЧЕНИЕ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНЫХ АНЕМИЙ У БЕРЕМЕННЫХ В III ТРИМЕСТРЕ

Карайван Ю. И.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Анемии у беременных встречаются у 30-50% женщин. Причем, 9 из 10 случаев приходится на железодефицитные анемии (ЖДА). У этой группы беременных значительно чаще встречаются кровотечения, инфекционные осложнения, внутриутробная гипоксия плода. Поэтому оптимизация лечения ЖДА у беременных является важной задачей современной перинатологии.

Цель работы: повышение эффективности лечения ЖДА у беременных в III триместре.

Материалы и методы: 90 беременных в сроках гестации 34-40 недель с ЖДА II (средней) степени тяжести. Определили: развернутый ОАК: концентрацию Hb, МСН (среднее содержание Hb в одном эритроците). Лечение проводили препаратом железа(III) гидроксид сахарозным комплексом (Суфер), 100 мг в/в.

Результаты исследования: до лечения концентрация Hb в крови беременных составляла 81,3± 2,4г/л; МСН - 15±2пг. После введения 100мг в/в препарата железа(III) гидроксида сахарозного комплекса (Суфера) определили показатели ОАК через 3 дня. Концентрация Hb составляла 98,2±2,6 (p<0,05), МСН — 23±2.

Выводы: препарат железа(III) гидроксида сахарозного комплекса (Суфер) обладает высокой эффективностью при лечении ЖДА в III триместре беременности.

БАРТОЛИНИТ. КЛАССИФИКАЦИЯ, ПРИЧИНЫ, СИМПТОМЫ, МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПОСЛЕДСТВИЯ

Купрюшина Е. А.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

По данным статистики, на сегодняшний день на Земле проживают более семи миллиардов человек, как минимум половина из которых – женщины. Все мы, конечно, очень разные, но проблемы у нас очень схожи. Проснувшись однажды утром, девушка или женщина чувствует дискомфорт в промежности. Неловко ощупав пальцами, обнаруживают горячее довольно плотное образование в области входа во влагалище, которое болезненно при любом прикосновении и возможно сопровождается жжением во все окрестные области. Сразу возникает вопрос: что же делать, что это такое и почему это возникает??? Ответ оказывается очень прост - бартолинит или, иначе, воспаление бартолиевых желез, вызывается при проникновении инфицированных выделений из влагалища или уретры в наружное отверстие выводного протока железы, а затем – и в саму железу. Воспаление бартолинеевой железы возникает при недостаточном соблюдении правил личной гигиены, при венерических заболеваниях, при беспорядочной половой жизни, может возникать при ослаблении организма (авитаминозы, стрессы, снижения иммунитета,

**

269

сопутствующие заболевания организма, переохлаждения), а также как осложнение после проведения хирургических операций, абортов.

Цель: Предоставить обобщенную, но как можно более исчерпывающую картину медицинских методов для исследования и постановки диагноза - бартолинит, начиная с их физиологических аспектов и до самых тяжелых патологических состояний, а также для выяснения наиболее приемлемых методов лечения (как хирургических, так и медикаментозных), а также возможных исходов и последствий лечения.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО СТАТУСУ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Семиженко Л. В.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Невиношування вагітності – мультифакторіальна патологія, в виникненні якої мають значення інфекційні, метаболічні, ендокринні, імунологічні та інші фактори. На ряду з цим, дослідження показують значення соціальних та психоемоційних факторів в виникненні загрози переривання вагітності (П.А. Кірющенков, 2012р; А.М.Бербець, 2012р). Невиношування вагітності продовжує залишатися актуальною проблемою сучасного акушерства та перинатальної психології. Не дивлячись на впровадження профілактичних і лікувальних заходів, частота ускладнень залишається великою (В.О. Андрєєва, М.А. Левкович, 2012 р).

Мета дослідження – вивчення особливостей психічного статусу у жінок із загрозою переривання вагітності.

Матеріали та методи: оцінювали психоемоційний стан вагітних основної групи з загрозою переривання в I триместрі за допомогою Міжнародної госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), аналізували акушерсько-гінекологічний анамнез жінок, наявність шкідливих звичок, соматичних захворювань, професійних вад. Контрольну групу склали жінки з умовно фізіологічним перебігом вагітності.

Дослід показує: 1) у 62,5% вагітних із загрозою переривання відмічається посилення астенічних емоцій, що знижують активність особистості; 2) частіше були порушені внутрішньо сімейні, виробничі відносини, зменшена міжособистісна соціальна підтримка, зі збільшеним напруженням сприймається соматичний больовий синдром, у порівнянні з жінками зі здоровим протіканням вагітності.

ОЦЕНКА ГОРМОНАЛЬНО-РЕЦЕПТОРНОГО СТАТУСА И ПРОЛИФЕРАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ ГИПЕРПЛАЗИРОВАНОГО

ЭНДОМЕТРИЯ Юрченко С. В., Грудка Д.А.

Одесский национальный медицинский университет,Одесса, Украина

Несмотря на огромный интерес к проблеме гиперплазии эндометрия (ГЭ) эффективность применения иммуногистохимических(ИГХ) маркеров не достаточно изучена. Перспективным маркером пролиферации является Кі67, кото-рый экспрессируется во всех фазах клеточного цикла (кроме G0), что позволяет оценить темп роста, онкологическую сущность и агрессивность опухоли.

**

270

Цель исследования: установить уровни экспрессииKi67, рецепторов эстрогена(ER) и прогестерона(PR) в эпителии и строме эндометрия при гиперпластических состояниях и определение их прогностической значимости.

Материалы и методы исследования. ИГХ исследование проведено на материале соскобов эндометрия 60 женщин в возрасте от 36 до 57 лет. В результате дифференциации пролиферативных процессов сформированы следующие группы: I группа -простая гиперплазия эндометрия без атипии (ПГ) - 11, IIгр. - комплексная гиперплазия без атипии (КГ) - 18, III гр. -простая гиперплазия с атипией10, IVгр.- комплексная гиперплазия с атипией -13,Vгр.– аденокарцинома – 8, VI гр., контрольная - 15.Оценивали результаты с помощью светового микроскопа N306 (Япония) c цифровой фотокамеройDM800.

Результаты. В результате проведения ИГХ исследования было выявлено, что экспрессия протеина Кі67 увеличивается по мере прогрессирования степени пролиферативного процесса. Рецепторный аппарат эндометрия характе-ризуется преобладанием PR над ER при ПГ и КГ, а при атипических формах установлено преобладание ER над PR.

Выводы. Эстрогены в условиях преобладания собственных рецепторов над рецепторами прогестерона оказывают неконтролируемое пролиферативное действие, сопровождающееся повышенными уровнями экспрессии маркера пролиферации Кі67. Для ERи PR наряду с Кі67 является характерной очаговая экспрессия с ее преобладанием в эпителиальных слоях эндометрия.

**