Розподіл балів, присвоюваних студентам

№ модуля, кількість навчальних годин, кількість кредитів

Кількість тем у модулі, що оцінюють-

ся

Бали, які нараховуються студентам

Мінімальна кількість балів

Крім того, виконання ІСРС і курсової роботи

„5”

„4”

„3”

„2”

Модуль 1 60/2,0

8

23

15

7

0

56

16 (11+5)

Модуль 1. “Загальна історія медицини”

Змістовий модуль 1.“Історія медицини як наука та предмет викладання”

1. Історія медицини як наука і предмет викладання; цілі і задачі.

2. Періодизація в історії медицини.

3. Джерела вивчення історії медицини.

4. Значення історії медицини для розвитку медицини і підготовки лікарів.

Змістовий модуль 2.“Медицина первісних часів”

5. Виникнення і характеристика лікування і гігієни у людському суспільстві (докласовий період, первісно-общиний лад).

6. Основні здобутки медицини первісного періоду.

7. Уявлення про хворобу у докласовому суспільстві. Зв’язок медицини і вірувань, стихійний реалізм, фетишизм, анімізм.

Змістовий модуль 3. “Медицина стародавнього світу”

8. Соціально-економічні особливості країн Давнього світу (рабовласництво). Вплив на медицину і систему надання медичної допомоги.

9. Народна та жрецька медицина давніх віків; порівняльна характеристика.

10. Зародження та розвиток наукової медицини давніх віків. Гіппократ, Асклепіад, Гален.

11. Медицина в країнах давнього Сходу (Єгипет, Ассіро-Вавілонія, Індія, Китай).

12. Медицина Давньої Греції. Гіппократ і його учення.

13. Особливості медицини Олександрії Єгипетської. Герофіл, Еразістрат.

14. Медицина Давнього Риму. Асклепіад, Цельс, Гален.

15. Медицина на українських землях в стародавні часи. Трипільська культура.

16. Медицина скіфів.

Змістовий модуль 4. “Медицина середньовіччя”

17. Соціально-економічна характеристика країн Західної і Східної Європи у середні віки (V-XII ст.). Вплив на медицину. Схоластика. Епідемії.

18. Медицина у Візантії (V-XV ст.).

19. Медицина в Арабських Халіфатах (VII-XII ст.). Разес.

20. Медицина народів Середньої Азії в середні віки. Авіценна.

21. Соціально-економічна характеристика доби Відродження (XV- I пол. XVII ст.); вплив на медицину.

22. Медицина Західної Європи за доби Відродження (XV- XVII ст.).

23. Розвиток анатомії за доби Відродження. А. Везалій.

24. Розвиток фізіології за доби Відродження. В. Гарвей.

25. Розвиток клінічної медицини за доби Відродження. А. Паре, Дж. Монтано.

26. Учення про інфекційні хвороби за доби Відродження. Дж. Фракосторо.

27. Зародження професійної патології та гігієни. Б. Рамацціні.

28. Експериментальний метод за доби Відродження. Ф. Бекон, Т. Парацельс, М. Мальпігі.

29. Роль розвитку фізики (механіки, оптики) для медицини. Ятрофізика. Дж. Бореллі, Дж. Баліві, Санторіо-Санторіні, А. Левенгук.

30. Ятрохімія. Ван Гельмонт, Ф. де Бое Сільвіус.

31. Медико-санітарні положення в законодавчих актах київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

32. Народна і світська медицина Київської України-Русі.

33. Монастирська медицина Київської України-Русі. Агапіт.

34. Братства в Україні; роль у розвитку медицини.

35. Реміснича (цехова) медицина в Україні.

36. Медичне забезпечення Запорізького війська.

37. Боротьба з епідеміями в Україні за доби середньовіччя.

38. Розвиток аптечної справи в Україні за доби середньовіччя.

39. Розвиток медичної освіти в Україні за доби Козаччини і Гетьманщини. “Острозькі Афіни”, Замойська академія, Києво-Могилянський колегіум.

40. Ю. Дрогобич - перший дипломований доктор медицини з природних русинів.

Змістовий модуль 5. “Медицина нового часу”

41. Великі природонаукові відкриття XVIII – XIX ст.; роль у розвитку медицини.

42. Зародження патології - патологічної анатомії. Дж. Морган’ї, М. Біша.

43. Боротьба двох напрямків у патології. Р. Віхров, К. Рокитанський.

44. Виникнення теорії “раннього нервізму” в Россії. І. Дядьковський, Є. Мухін.

45. Розвиток фізіології, експериментальної медицини. Ф. Мажанді, К. Людвіг, К. Бернар, Г. Гельмгольц, І. Сєченов, І. Павлов.

46. Емпіричний період боротьби з інфекційними хворобами: Е. Дженнер, Д. Самойлович.

47. Експериментальний період розвитку мікробіології. Л. Пастер, Р. Кох.

48. Розвиток імунології. І. Мечников, П. Ерліх.

49. Розвиток клініки внутрішніх захворювань. Г. Бургав. Стара і нова віденські школи, терапевтичний нігілізм. Л. Траубе.

50. Розвиток об’єктивних методів діагностики внутрішніх захворювань. Л. Ауенбруггер, Р. Лаеннек.

51. Розвиток хірургії Дж. Гунтер, Г. Дюпюїтрен, Лангенбек.

52. Історія інгаляційного наркозу. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Сімпсон, М. Пирогов.

53. Відкриття методів антисептики та асептики. Дж. Лістер.

54. Розвиток хірургії в асептичну еру. Т. Більрот, Т. Кохер.

55. Виникнення і розвиток рентгено-радіології. В. Рентген, А. Беккерель, подружжя Кюрі.

56. Виникнення і розвиток ендокринології, вітамінології. Ш. Броун-Секар, Хопкінс, К. Функ, Сент-Дьєрдьї.

57. Система медичної поліції Й. Франка.

58. Розвиток експериментальної наукової гігієни. М. Петтенкофер.

59. Основні напрямки та проблеми медицини України періоду нового часу.

60. Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін.

61. Медичний колегіум і медичний факультетУніверситету у Львові (1773, 1784). А. Крупинський.

62. Розвиток експериментального напрямку у російській медицині XVIII ст українськими вченими: О. Шумлянським, М. Треховським, Д. Самойловичем.

63. Видатні українські вчені ХІХ ст., що працювали за межами України: П. Загорський, І. Буяльський, Я. Чаруківський, П. Пелехін, І. Горбачесвький.

64. Медичний факультет Харківського університету; роль у розвитку медицини, видатні учені : М. Єлінський, П. Наранович, П. Бутковський, Є. Гордієнко.

65. Медичний факультет Київського університету; роль у розвитку медицини, видатні учені: О. Вальтер, В. Бец, М. Тихомиров, Ф. Стефаніс, П. Перемежко.

66. Видатні лікарі-практики України І пол. XIX ст.: О. Рудиковський, А. О. Козачківський, С. В. Руданський.

67. Розвиток української мікробіології, епідеміології II пол. XIX ст. –поч. XX ст. Г. Мінх, Й. Мочутковський, Л. Ценковський, Г. Габрический, М. Гамалія, Д. Заболотний.

68. Розвиток загальної патології в Україні. В. Підвисоцький.

69. Розвиток хірургії в Україні. В. Караваєв, В. Грубе, М. Лисенков, К. Сапежко, М. Скліфосовський.

70. Розвиток терапії в Україні. В. Образцов, В. Лашкевич, Ф. Яновський.

71. Розвиток акушерства і гінекології в Україні. І. Лазаревич, О. Матвєєв, Г. Рейн.

72. Громадська медицина: міська, земська, фабрично-заводська. Страхова медицина.

73. Основні етапи розвитку стоматології. Фошар, П. Заболоцький-Десятовський, О. Лімберг, Ф. Важинський.

Змістовий модуль 6. “Медицина новітнього часу”

74. Загальні характерні риси розвитку медицини у XX ст. в країнах Західної Європи, США.

75. Розвиток природознавчих наук, біології у XX ст.: основні риси.

76. Основні етапи розвитку генетики. Г. Мендель, А. Вейсман, Т. Морган, Ф. Крик, Д. Уотсон.

77. Розвиток мікробіології, вірусології, імунології у XX ст. за кордоном: Ріккетс, Провачек, Роша-Ліма, Лаверан, Росс, Грассі, Лейшман, Шаудін, Фінлей, Борде, Жангу, Вассерман, Піркет, Кальметт, Герен, Рамон.

78. Розвиток ендокрінології у XX ст. Бейліс, Старлінг, Кендалл, Бантінг.

79. Розвиток методів об’єктивної діагностики захворювань: вимірювання артеріального тиску (Ріва-Роччі, Коротков), електрокардіографії (Ейтховен, Самойлов), електроенцефалографії (Бергер).

80. Відкриття нових лікувальних засобів: хіміопрепаратів (Д. Л. Романовський, П. Ерліх), сульфаніламідів (Г. Догмак), антибіотиків (О. Флемінг, З. В. Єрмольєва, З. Ваксман).

81. Теорії патології XX ст. Г. Сельє, З. Фрейд.

82. Відкриття груп крові; значення праць К. Ландштейнера, Я. Янського.

83. Основні характерні риси розвитку хірургії XX ст.

84. Трансплантація органів і тканин. В. Філатов.

85. Основні характерні риси розвитку клініки внутрішніх захворювань. Диференціація та інтеграція як механізм з’явлення нових медичних спеціальностей.

86. Основні етапи розвитку радянської медицини XX ст.

87. Розвиток медично-біологічних наук (морфології, фізіології, патології та ін.) у радянський період.

88. Розвиток клінічних наук (терапії, хірургії, педіатрії тощо) у радянський період.

89. Розвиток радянської мікробіології, вірусології, епідеміології у XX ст.

90. Розвиток радянської гігієни, соціальної гігієни. М. Семашко.

91. Роль П. Дауге, Д. Ентіна, О.Євдокімова, О. Рибакова у розвитку радянської стоматології.

92. Здобутки української радянської медицини.

93. Задачі медицини та організація медичної допомоги у суверенній Україні.

94. Історія медичної освіти в Україні.

95. Створення українських національних медичних шкіл європейського рівня в період національно-визвольних змагань і національного відродження (20–30-ті роки ХХ ст.).

96. Сучасні українські медичні школи світового рівня.

97. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у розвитку медицини та охорони здоров’я.

98. Героїзм медичної професії; експерименти на собі.

99. Героїзм радянських медиків у роки громадянської і Великої Вітчизняної війни.

100. Від “Клятви Гіппократа” до “Клятви лікаря України” — питання лікарської етики в історії медицини.

Для всіх видів тестового контролю застосовується система тестових завдань за КРОК–1.