MV_Mat_Modeli_2014
.pdf41
Теплота сирого зерна G 1 с1 Θ 1
Теплота сушильного агента |
Сушильна |
L I1 |
камера |
|
|
Теплота відпрацьованого сушильного агента L I2
Теплота просушеного зерна
G 2 с2 Θ 2
Рисунок 6.2 – Тепловий баланс сушильної камери
Таким чином, рівняння теплового балансу сушильної камери з урахуванням теплових втрат буде мати вигляд
G1C1Θ1 + LI1 = G2C2Θ2 + LI2 + Q3 + Q4 , |
(6.13) |
де Q3 – теплові втрати в навколишнє середовище через стінки сушильної камери, кДж/год.;
Q4 – термодинамічні втрати, обумовлені зміною парціального тиску водяної пари в процесі сушіння, кДж/год.
Проведемо деякі перетворення. Теплоту, що міститься в сушильному агенті LI1, представимо як суму теплоти, що міститься в атмосферному повітрі LI0, і теплоти, доданої в калорифері QК
LI1 = LI0 + Qк . |
(6.14) |
Крім цього, теплота сирого зерна G1с1Θ1 також складається з двох частин
– теплота, що залишається в просушеному зерні G2с2Θ1 і теплота, що йде з випаруваною вологою WcвQ1
G1C1Θ1 = G2C2Θ2 +WCв Θ1 , |
(6.15) |
де сВ = 4,19 кДж/(кг град) – питома теплоємність води.
Питому теплоємність зерна с1 і с2 можна визначити із загальної формули
C = 1,55 |
100 − ω |
+ 4,19 |
|
ω |
, |
(6.16) |
|
|
|||||
100 |
|
100 |
|
|
||
підставляючи в неї ω1 і ω2, відповідно. |
|
|
|
|
||
З врахуванням (6.14) і (6.15) рівняння (6.13) прийме вигляд |
|
|||||
Qк = L(I2 − I0 ) + G2C2 (Θ2 − Θ1 ) −WCвΘ1 + Q3 + Q4 . |
(6.17) |
Другий доданок правої частини рівняння (6.17) являє собою теплоту, витрачену у сушильній камері на нагрівання зерна від температури Θ1 до температури Θ2
Qн з = G2C2 (Θ2 − Θ1 ) , |
(6.18) |
де Θ1 = t0;
Θ2 приймають рівним гранично допустимій температурі нагрівання зерна; у лабораторній роботі приймають Θ2 = 55 °С.
Тепер рівняння (6.17) буде мати вигляд
Qк = L(I2 − I0 ) + Qнз‚ −WCв Θ1 + Q3 + Q4 |
(6.19) |
42
чи, у питомих величинах, віднесених до 1 кг випаруваної вологи,
qк = l(I 2 − I0 )+ qн з − cв Θ1 + q3 + q4 . |
(6.20) |
||||
Введемо спеціальне позначення |
для того, щоб позначити різницю до- |
||||
давань і втрат теплоти на 1 кілограм випаруваної вологи |
|
||||
= CвΘ1 − Qнз − Q3 − Q4 . |
|
(6.21) |
|||
Величину теплових утрат q3 обчислюють |
|
||||
q3 = |
3,6 F K (Tср − t0 ) |
, |
(6.22) |
||
W |
|
|
|||
|
|
|
|
|
де 3,6 – коефіцієнт узгодження розмірностей;
F = 5 7,8 = 39,0 м2 – площа передніх і задніх стінок двох шахт сушарки, через які втрачається тепло;
K = 1,0 В/м2 К – коефіцієнт теплопередачі через стінку сушильної шахти; tср= (t1 + t2)/2 – середня температура сушильного агента, °C;
Тср – середня температура між середніми температурами сушильного агента і зерна в сушильній камері, °С
T |
|
|
|
= |
Tср + Θср |
|
|
, |
(6.23) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ср |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
причому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Θ |
|
|
|
= |
Θ1 + Θ2 |
|
, |
(6.24) |
|||||
ср |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
t2 |
|
= 0,125 (2 t1 + Θ1 + Θ2 ) + 5 . |
(6.25) |
||||||||||
Величину термодинамічних витрат q4 розраховують |
|
||||||||||||
q4 |
|
= 0,23 (2 273 + t1 + t2 ) . |
(6.26) |
||||||||||
Теплоту, що надається сушильному агенту в калорифері, яка віднесена до |
|||||||||||||
1 кілограма випаруваної вологи, знаходять |
|
||||||||||||
qк |
|
= l (I 2 − I 0 ) − . |
(6.27) |
||||||||||
З іншого боку, з (6.14) випливає, що |
|
|
|||||||||||
qк |
|
= l(I1 − I 0 ) . |
(6.28) |
||||||||||
Порівнявши праві частини (6.27) і (6.28), одержимо |
|
||||||||||||
I 2 |
|
= I1 |
+ |
|
. |
|
|
|
(6.29) |
||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
Ентальпію I1 можна знайти з наступного загального рівняння, підставивши в нього значення d1 і t1
I1 = 1,01 T1 + |
|
D1 |
(2500 + 1,88 T1 ). |
(6.30) |
|
|
|||
|
1000 |
|
Якщо підставити в (6.29) рівняння (6.30) і (6.4), то d2 може бути знайдене
як
D 2 |
= |
1000 (1,01 T2 − I1 ) + D1 |
. |
(6.31) |
|
||||
|
|
− (2500 +1,88 T2 ) |
|
Витрати на сушіння умовного палива знаходять
|
43 |
|
||
BПУ |
= |
Qк |
кг/год. |
(6.32) |
|
||||
|
29330 |
|
і натурального палива (рідкого)
Bп |
= |
BТУ |
кг/год., |
(6.33) |
|
||||
|
1,42 |
|
|
де 29330 – нижча теплота згоряння умовного палива, кДж/кг; 1,42 – коефіцієнт переведення умовного палива в натуральне.
Витрати умовного і натурального палива на 1 тонну зерна знаходять:
BТУ = |
BТУ |
, |
(6.34) |
||
|
|
||||
|
|
G1 |
|
||
BТ = |
BТ |
, |
(6.35) |
||
|
|||||
|
G1 |
|
|||
де G1 – значення витрати зерна в тоннах за годину. |
|
||||
П и т а н н я д о с а м о к о н т р о л ю |
|
1. Наведіть приклади використання математичних моделей у тепломасообмінних процесах.
2. Основні положення системного підходу до складання моделі процесу комбінованим методом.
3. Складання математичного опису процесу сушіння аналітичним методом.
П о р я д о к в и к о н а н н я л а б о р а т о р н о ї р о б о т и
1.Відповісти викладачу на питання передлабораторного контролю.
2.У ході лабораторної роботи з вихідних даних відповідно до варіанта скласти модель процесу сушіння в шахтній прямотечійній зерносушарці.
3.Провести аналітичний розрахунок витрат умовного і натурального палива на сушіння зерна і визначити питомі значення цих величин.
4.Перевірити правильність розрахунків на ЕОМ.
Практична частина
Умова задачі: Скласти математичну модель шахтної прямотечійної зерносушарки для визначення витрати сушильного агента і витрат на сушіння зерна умовного і натурального палива.
Варіанти індивідуальних завдань
Вихідні дані вибирають з додатка Е, в якому визначають за останньою цифрою залікової книжки фактор, який характеризує атмосферне повітря: ϕ0 – відносна вологість, %.
На перехресті рядків, які відповідають передостанній і останній цифрам номера залікової книжки – фактори, що характеризують об'єкт сушіння і сушильний агент:
G1 – масові витрати сирого зерна на вході в сушильну камеру, т/год.; ω1 – вологість зерна на вході в сушильну камеру, %;
t1 – температура сушильного агента на вході в сушильну камеру, °С;
44
t0 – температура атмосферного повітря, °С У лабораторній роботі приймають:
–вологість зерна на виході із сушильної камери ω2 =14 %,
–температуру зерна на вході в сушильну камеру Θ1 = t0;
–температуру зерна на виході з сушильної камери Θ2 = 55 °С;
–вологовміст сушильного агента d1 = d0;
Порядок складання математичного опису аналітичним методом шахтної прямотечійної зерносушарки
1.На підставі відомих вихідних даних знайти G2, кг/год, формула (6.12).
2.З (6.11) знайти W.
3.З (6.8) знайти РН (звернути увагу на температуру t1), з (6.10) – ϕ1, а з (6.6) – питомий обсяг сушильного агента VУД.
4. Визначити всі складові величини : q3 з (6.22), q4 з (6.26), qНЗ із (6.18), віднести отримане число до W, потім обчислити значення .
5.Знайти d2 з (6.31).
6.Знайти l з (6.4), потім L з (6.3).
7.Знайти об'ємні витрати сушильного агента V з (6.5).
8.З (6.30) розрахувати значення ентальпій I1 і I0.
9.З (6.28) визначити значення qК, після чого розрахувати QК.
10.З (6.32) і (6.33) знайти витрати умовного і натурального палива на сушіння зерна, а з (6.34) і (6.35) – питомі значення цих величин.
3 . 3 К О М Б І Н О В А Н І М Е Т О Д И М О Д Е Л Ю В А Н Н Я
Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 7
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ СУШІННЯ ЗЕРНА
ВШАХТНІЙ ПРЯМОТЕЧІЙНІЙ ЗЕРНОСУШАРЦІ
Ме т а р о б о т и
Вивчити застосування комбінованих методів для опису тепломасообміних процесів.
Відповідно до індивідуального завдання скласти математичний опис шахтної прямотечійної зерносушарки аналітичним методом.
З а в д а н н я н а п і д г о т о в к у д о л а б о р а т о р н о ї р о б о т и
1.Повторити навчальний матеріал [3, стор.142–146; 6, стор.86–87].
2.Вивчити навчальний матеріал [1, стор.110-117] і теоретичний матеріал лекцій. Звернути увагу на:
загальний порядок складання математичного опису аналітичним методом процесу сушіння в шахтній прямотечійній зерносушарці;
залежності, застосовувані для опису тривалості процесу сушіння і фізичний зміст величин, що входять в ці залежності;
конструкцію і принцип дії шахтної прямотечійної зерносушарки.
3.Відобразити в теоретичній частині протоколу:
45
мету роботи; основні конструктивні відомості про шахтну прямотечійну зерносушарку.
4.Визначити етапи складання моделі процесу сушіння.
5.Підготувати модель визначення тривалості перебування зерна в шахтній прямотечійній зерносушарці.
6.Використовувати відомі аналітичні залежності для складання математичного опису тривалості процесу сушіння.
7.Виконати за вихідними даними індивідуального завдання розрахунки із визначення витрати сушильного агента і витрат умовного і натурального палива на сушіння зерна.
8.Зробити перевірку розрахунків на ЕОМ.
Т е о р е т и ч н а ч а с т и н а
Комбіновані методи математичного опису застосовують при недостатніх знаннях про об'єкт моделювання. У цьому випадку основну частину математичного опису складають аналітичним способом, а незначна частина — заснована на експериментальних даних.
Основні конструктивні дані про шахтну прямотечійну зерносушарку
Шахтна прямотечійна зерносушарка типу ДСП-32 (див. рис. 7.1) складається з двох вертикальних шахт (1), кожна з яких по висоті розділена на три зони: дві зони сушіння і зона охолодження. У верхній частині сушарки розміщений загальний для двох шахт бункер для сирого зерна (2). У нижній частині кожної шахти є бункер для просушеного зерна і випускний механізм.
Усередині шахт встановлені короби (3) для підведення сушильного агента і відведення відпрацьованого сушильного агента.
Короби розміщені рядами в шаховому порядку, причому в одному ряді розташовані тільки підвідні або тільки відвідні короби.
Сам короб являє собою конструкцію з листового металу. Один з торців кожного короба заглушений. Причому, підвідні короби розташовані відкритою стороною в простір між шахтами, відвідні відкриваються на бічну поверхню зерносушарки.
Сушильним агентом виступає підігріте атмосферне повітря в суміші з топковими газами.
Сушильний агент подається в простір між шахтами і через підвідні короби, (+) продувається через шар зерна, потім він (охолоджений і в суміші з водяними парами) виводиться в атмосферу через відвідні короби (–).
Складання математичного опису тривалості сушіння в шахтній прямоте-
чійній зерносушарці здійснюють у декілька етапів.
Етап 1. Постановка задачі: скласти математичний опис шахтної прямотечійної зерносушарки для визначення тривалості перебування в ній зерна.
Етап 2. Вибір показників якості:
τзаг – загальний час перебування зерна в шахті зерносушарки, хв.; τ1 – час перебування зерна в першій зоні сушіння, хв.; τ2 – час перебування зерна в другій зоні сушіння, хв.;
46
τохол – час перебування зерна в зоні охолодження, хв.; G2 – витрати зерна на виході з зерносушарки, т/год.;
ω2 – кінцева вологість зерна на виході з зерносушарки, приймаємо рівною
14 %;
|
|
|
|
|
|
2 |
1 |
|
|
|
|||
|
|
G1 |
ω1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
3
G2 ω2 G2 ω2
Рисунок 7.1 – Основні конструктивні елементи шахтної прямотечійної зерносушарки типу ДСП-32-від
Етап 3. Визначення вхідних факторів, що впливають на об'єкт:
G1 – витрати зерна на вході в зерносушарку, т/год;
ω1 – початкова вологість зерна на вході в зерносушарку, %;
G1 |
|
G |
|||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
ω2 |
|
ω1 |
|
|||
|
|
|
|
|
τ1 |
|
|
||||
Конструктивні параметри |
|
|
|||
зерносушарки |
|
|
|
||
(паспортні дані) |
|
|
τ2 |
||
Технологічні параметри зерна |
|
|
τохол |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 7.2 – Параметрична схема об'єкта
Етап 4. З'ясування залежностей, які зв'язують вхідні фактори і показники якості моделі.
У шахтних зерносушарках із щільним гравітаційним, рухомим шаром зерно безперервно переміщається зверху вниз під дією гравітації. Як і для будьякого іншого апарата безупинної дії, умовний середньоінтегральний час пере-
47
бування зерна в сушарці можна визначити, виходячи зі швидкості потоку зерна, що проходить через сушарку (продуктивність G) і одночасно маси зерна, що знаходиться в ній, M
τзаг = M / G, г |
(7.1) |
де τзаг – загальний час находження зерна в шахті зерносушарки (тривалість процесу сушіння у сушарці), год.;
М – маса зерна у двох шахтах зерносушарки, т.
Масу зерна M у сушарці можна визначити за об’ємом, який займається
ним у шахтах сушарки Vm і об'ємною масою зерна γ |
|
M = Vm γ |
(7.2) |
Об'єм, який займається зерном у шахтах сушарки, можна визначити виходячи з конструктивних розмірів шахти, що підвідних і відвідних агент сушіння коробів, їхньої кількості, а також ряду інших параметрів. Стосовно до шахтних сушарок типу ДСП-32 об'єм, що займається зерном, можна розрахувати таким способом. На рис. 7.1 наведені геометричні розміри шахт зерносушарки типу ДСП-32. Фрагмент, що показує розташування коробів і зерна в шахті по-
казано на рис. 7.3. |
|
|
|
Загальний об'єм шахт дорівнює |
|
||
Vш = z A B H, м3, |
(7.3) |
||
де A, B і H – габаритні розміри шахт, м (див. рис. 7.1); |
|
||
z – кількість шахт; z = 2. |
|
|
|
Об'єм одного короба дорівнює |
|
||
vк = (h |
2 |
+ 0,5h ) a В, м3 |
(7.4) |
|
1 |
|
де а – ширина короба, м;
В – ширина шахти зерносушарки, яка відповідає довжині короба b, м;
h1, h2 – висота частин короба прямокутного и трикутного перерізу, відповідно, м (див. рис. 7.3).
Об'єм, який не займається зерном під кожним коробом (див. рис. 7.3),
розраховують за формулою |
|
|||
vп |
= 0,5 h a B = 0,25 a2 B tg |
|
, м3, |
(7.5) |
α |
||||
|
3 |
|
|
|
де α – кут природного укосу зерна, що залежить від культури і вологості. Відзначимо, що величина K = tg α – є коефіцієнтом внутрішнього тертя зерна.
Рисунок 7.3 – Фрагмент, що показує розташування коробів і зерна в шахті зерносушарки типу ДСП
48
Загальна кількість коробів у шахті сушарки дорівнює
kk
N = ∑Nпij |
+ ∑Nвij , |
(7.6) |
i=1 |
i=1 |
|
де k – кількість зон у сушарці. Для ДСП-32 k = 3. |
|
|
Тоді об'єм, який зайнятий зерном у шахтах сушарки, буде |
|
|
Vm = Z [A B H − N (Vк − Vп )]. |
(7.7) |
Необхідно відзначити, що вихідні дані у виразах (7.1), (7.2) і (7.7) – продуктивність сушарки G, об'ємна маса зерна γ і кут природного укосу α (чи коефіцієнт K) за рахунок випару вологи з зерна будуть різними на вході і виході сушарки, тому для розрахунку τ потрібно брати їхнє середньоінтегральне значення. Однак, у зв'язку з відсутністю кількісної оцінки закономірностей зміни параметрів G, γ і α по висоті сушарки, у першому наближенні можна прийняти їхнє середнеарифметичне значення
G = (G1 + G2)/2; |
γ |
= (γ 1 + γ 2)/2; |
α |
= (α 1 + α 2)/2; |
7.8) |
де G1, G2 – масові витрати зерна на вході і виході з зерносушарки, т;
α1, γ1 – значення кута природного укосу і об'ємної маси, відповідно початкової вологості зерна ω1; α2, γ2 – значення кута природного укосу і об'ємної маси, відповідно кінцевої вологості зерна ω2.
З врахуванням (7.8) можна записати |
|
||||||||||||||||
τ = Vм |
|
/G = Vм (γ 1 + γ 2)/(G1 + G2); |
(7.9) |
||||||||||||||
γ |
|||||||||||||||||
З огляду на те, що G1 і G2 зв'язані співвідношеннями |
|
||||||||||||||||
100 – ω2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
100 – ω1 |
(7.10) |
||
G1 = G2 ––––––––, |
|
|
|
G2 = G1 –––––––– , |
|||||||||||||
100 – ω1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
100 – ω2 |
|
||
можна записати наступні вирази для визначення τ |
|
||||||||||||||||
τ = |
|
VM(γ1 − γ2 ) |
|
|
|
|
= |
VM(γ1 − γ2 )(100 − ω2 ) |
; |
(7.11) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
+ |
100 − ω2 |
|
|
G1(200 − W1 − ω2 ) |
|
|||||||||
|
G1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
100 − ω1 |
|
|
|
|
|
|||||||
τ = |
|
VM(γ1 − γ2 ) |
|
|
|
|
= |
VM(γ1 − γ2 )(100 − ω1) |
; |
(7.12) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
+ |
|
100 − ω |
2 |
|
|
G1(200 − ω1 − ω2 ) |
|
|||||||
|
G2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
100 − ω1 |
|
|
|
|
|
Якщо відома продуктивність сушарки по волозі W, що випаровується, то з
урахуванням співвідношень |
|
|
|
|
W (100 – ω2) |
G2 = |
W (100 – ω1) |
, |
(7.13) |
G1 = –––––––––––– ; |
--–––––––––––– |
|||
ω0 – ω2 |
|
ω0 – ω2 |
|
|
можна записати ще один вираз для визначення τзаг
|
|
|
|
|
|
|
49 |
|
|
|
|
|
|||
τзаг = τ = |
|
VM(γ1 − γ2 ) |
|
|
|
|
= |
VM(γ1 − γ2 )(100 − ω2 ) |
; |
(7.14) |
|||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|||||||
|
|
|
+ |
100 − ω |
|
|
G1(200 − ω1 − ω2 ) |
|
|||||||
|
G1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
100 − ω1 |
|
|
|
|
|
|||||
τзаг = τ = |
|
VM(γ1 − γ2 ) |
|
|
|
|
= |
VM(γ1 − γ2 )(100 − ω1) |
. |
(7.15) |
|||||
|
|
|
|
100 − ω2 |
|
||||||||||
|
|
|
+ |
|
|
|
G1 (200 − ω1 − ω2 ) |
|
|||||||
|
G2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
100 − ω1 |
|
|
|
|
|
Для одержання емпіричних виразів для залежностей γP=f(ω)і αP=f(ω), необхідних для розрахунків τзаг , потрібно скористатися експериментальними даними цих залежностей (Дод. Ж, табл. Ж2) і методом найменших квадратів (програмою APROXIM). Загальний вигляд залежностей буде наступний:
γ = b |
0 |
– b ω, кг/м3; |
α = b |
0 |
+ b |
ω, град. |
(7.16) |
|
1 |
|
1 |
|
|
Після запису наведених вище співвідношень у порядку, зручному для обчислень, одержують математичну модель, за допомогою якої розраховують тривалість сушіння зерна в зерносушарці.
П и т а н н я д о с а м о к о н т р о л ю
1.Наведіть приклади використання математичних моделей у тепломасообміних процесах.
2.Основні положення системного підходу до складання моделі процесу комбінованим методом.
3.Складання математичного опису тривалості процесу сушіння аналітичним методом.
П о р я д о к в и к о н а н н я л а б о р а т о р н о ї р о б о т и
1.Відповісти викладачу на питання передлабораторногоконтролю.
2.У ході лабораторної роботи з вихідних даних відповідно до варіанта скласти модель тривалості процесу сушіння в шахтній прямотечійній зерносушарці.
3.Провести аналітичний розрахунок тривалості процесу сушіння.
4.Перевіритиправильність розрахунківна ЕОМ.
П р а к т и ч н а ч а с т и н а
Умова задачі: Скласти математичну модель шахтної прямотечійної зерносушарки для визначення загальної тривалості сушіння і час знаходження зерна кожної зоні сушіння комбінованим методом.
В а р і а н т и і н д и в і д у а л ь н и х з а в д а н ь
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи вибирають з Дод. Ж, табл. Ж.1 і табл. Ж.2. Так, з табл. Ж.1 на перехресті рядків, які обумовлені передостанньою і останньою цифрами номера залікової книжки, виписують фактори, щохарактеризують об'єкт сушіння– сире зерно:
G1 – масові витратисирого зернана вході в сушильну камеру, т/год.;
50
ω1 – вологість зернана вході в сушильну камеру, %.
Зтабл. Ж.2 виписують експериментальні дані залежності об'ємної маси γ
ікута природного укосу α від значення вологості зерна ω.
ОсновніконструктивніпараметризерносушаркитипуДСП-32-ВТ
габаритні розміри сушарки, м |
|
|
висота |
H= 11,5 |
|
довжина |
A= 3,25 |
|
ширина |
B= 1,00 |
|
розміри короба, мм |
|
|
ширина |
a= 100 |
|
довжина |
b= 1000 |
|
висота кришки |
h1 = 65 |
|
висота основної частини |
h2 = 60 |
|
кількість коробів у шахтах |
|
|
рядів у першій зоні |
24 |
|
у другій зоні |
14 |
|
у зоніохолодження |
18 |
|
в одному ряді |
16 |
|
Параметри зерна |
ω2 = 14,0 % |
|
вологість зерна на виході з зерносушарки |
Порядок складання математичного опису комбінованим методом тривалості сушіння в шахтній прямотечійній зерносушарці
1. На підставі відомих вихідних експериментальних даних визначають значення кута природного укосу зерна й об'ємної маси на вході і виході з зерносушарки (Дод. Ж, табл. Ж.2). Наприклад, дані наступні залежності об'ємної маси γ і кута природного укосу α від вологості зерна ω (табл. 7.1).
Таблиця 7.1 – Експериментальні дані залежності об'ємної маси γ і кута природного укосу α від вологості зерна ω
Параметр |
Позначення |
Одиниці |
Поточні значення показників, що |
||
виміру |
характеризують стан зерна |
||||
|
|
||||
Вологість |
ω |
% |
10 |
15 |
|
|
|
|
|
|
|
Натура |
γ |
кг/м3 |
810 |
730 |
|
|
|
|
|
|
|
Кут природного укосу |
α |
град. |
27 |
29 |
|
|
|
|
|
|
Складають рівняння прямої для кута природного укосу α і об'ємної маси
γу залежності від вологості зерна ω, підставивши вихіднідані в (7.16):
α= b0 +b1 ω,
27 = B0 +10B1
29 = B0 +15B1