1.8 Життєвий цикл виробничої (операційної) системи

Життєвий цикл виробничої системи залежить від рівня попиту на продукцію і прив'язаний до типу виробництва. В одиничному виробництві життєвий цикл операційної системи найвищий, оскільки продукція виконується в основному на замовлення (високий попит). Слід врахувати умову впровадження інновацій як фактор якості продукції і виробництва.

У серій ному виробництві життєвий цикл операційної системи циклічний в рамках серії і має такі ж залежності [25, c.39].

У масовому виробництві мінімальний життєвий цикл операційної системи, це пов'язано з труднощами зміни асортименту і впровадження інновацій. Існування операційної системи повністю прив'язане до попиту на продукцію.

Варто звернути увагу на те, що ефективність складних операційних систем, як правило, розвивається своєрідними еволюційними циклами, кожний з яких добре проявляється кривою. Дана крива ніби окреслює еволюційні цикли, які відповідають кількісній, айв окремих випадках і якісній зміні параметрів системи, при незмінних принципах її побудови. Локальні цикли "життя" операційної системи також добре описуються подібними кривими, приблизний вигляд яких показано на рис.1.9 [17, c.35].

Вони описують збільшення ефективності операційної системи за рахунок зміни окремих параметрів системи, можливо вхідних, вихідних, внутрішніх, або одночасно декількох. Кожний з еволюційних локальних циклів проходить на часовому інтервалі від виникнення нового принципу побудови системи до його вичерпування.

Рис. 1.9- Етапи життєвого циклу операційної системи

Рис. 1.10- Графічна інтерпретація локального циклу

Час проектування конкретної системи невеликий в порівнянні з еволюційним циклом, тому інтервал зміни параметрів малий і визначається обмеженнями, які витікають з рівня розвитку науки і техніки на момент проектування.

Слід наголосити, що дані обмеження ніби "вирізують" певний відрізок на S-подібній кривій. І вже в залежності від вирізаної частини крива може бути випуклою або ввігнутою (початкова частина), наближатися до лінійної (середня), або увігнутої (кінцева), або добре проявляється ними. Таким чином, в процесі розвитку операційної системи слід виділити етапи життєвого циклу, які характеризують поточну ефективність будь-якої операційної системи (див. рис. 1.9).

Етап перший - зародження і формування операційної системи

Він характеризується порівняно низькою ефективністю, і відносно низькими темпами зростання (слабкий підйом кривої).

Головна причина низької ефективності - слабо передані ефекти координації й інтеграції, тобто на цьому етапі ще не сформовані всі необхідні основні й допоміжні ланки, а координація між сформованими ще недостатня.

На цьому етапі вимагається особлива, переважно централізована система менеджменту, яка передбачає виняткову концентрацію повноважень і відповідальності [24, c.68].

Етап другий - швидкий ріст ефективності

Віддача, тобто поточна ефективність тут зростає за рахунок зняття обмежень координації ланок, підрозділів та їх функцій.

Операційна система сформувалась як цілісність. На другому етапі змінюються вимоги до операційних систем. Надмірна концентрація повноважень й відповідальності звільняє місце їх збалансованому розподілу. Головна передумова управління операційною системою - це раціональна внутрішня структура, правильна організація інформаційних потоків і чітка спеціалізація підрозділів й ланок, яка виражається як розподіл зон відповідальності [23, c.5].