Тема 6. Мотивація і оплата праці

План

1. Мотивація праці. Мотиви і стимули

2. Оплата праці і заробітна плата

3. Форми і системи оплати праці. Тарифна система оплати праці

4. Державне регулювання оплати праці

1. Мотивація праці. Мотиви і стимули

Мотивація праці — це процес формування або орієнтації відповідних мотивів для забезпечення ефективності професійної діяльності робітників.

Мотив — це внутрішній стан особи, який виникає на основі потреб людини і активізує людину до певних дій по задоволенню цих потреб.

Потреби можуть бути:

• біологічні;

• духовні (ідеальні);

• соціальні.

На відміну від мотивів, стимул — це зовнішній вплив на людину, який сприяє формуванню мотивації і може спонукати до діяльності. Але стимул може тільки в тому випадку перетворитися на мотив, якщо він відображається в психіці людини, усвідомлюється і приймається нею.

До стимулів відносяться матеріальні і моральні заохочування або покарання, а також особливості праці і процесу праці.

2. Оплата праці і заробітна плата

В промисловості найчастіше використовують моральні і матеріальні стимули, одним з таких стимулів є заробітна плата.

Оплата праці працівників в загальному вигляді — це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі, яка визначається кількістю і якістю витраченої праці. Але в ринкових умовах на оплату праці впливають і такі чинники, як попит і пропозиція праці, конкретна кон’юнктура, що складається на ринку праці, законодавчі норми, територіальні аспекти.

Основними функціями заробітної плати є:

— стимулююча (рівень оплати праці повинен забезпечити зацікавленість робітника працювати високопродуктивно, забезпечувати підвищення ефективності виробництва);

— відтворення робочої сили (рівень оплати праці повинен дозволяти людині забезпечувати фізиологічні, духовні та соціальні потреби);

— перерозподілу національного доходу (доходи непрацюючих громадян залежать від заробітної плати тих, хто зайнятий в національному господарстві, а перерозподіл доходів здійснюється за системою соціального страхування та забезпечення).

В ринкових умовах також розрізняють поняття номінальної і реальної заробітної плати.

Номінальна заробітна плата — це нарахована і отримана робітником заробітна плата за його працю за певний період.

Реальна заробітна плата — це кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату, тобто споживча спроможність номінальної заробітної плати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі за трудовим договором, яку власник, або уповноважений ним орган, виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей робітника, результатів його діяльності і загальних результатів господарчої діяльності підприємства.

Під структурою заробітної плати мають на увазі склад та питому вагу основних складових заробітної плати (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата і інші заохочувальні і компенсаційні виплати).

Виплати на всі види заробітної плати складають фонд оплати праці.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці. Вона установлюється у вигляді тарифних ставок або посадових окладів (для службовців) і відрядних розцінок.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлених норм, за певні успіхи та винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди у підсумках за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, деякі грошові і матеріальні виплати, які не передбачені законодавством.

Середня заробітна плата () обчислюється як відношення фонду оплати праці (ФОТ) до середньооблікової чисельності (_ПВП) в еквіваленті повної занятості.

.

Вперше в Україні законодавчо було установлено поняття мінімальної заробітної плати в Законі України “Про оплату праці”.

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо-установлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватись оплата за виконану працівником працю за певний період.

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки та інші виплати.