Тема 5. Трудові ресурси і продуктивність праці

План

1. Визначення, склад та структура кадрів на підприємствах галузі. Проблеми найму на роботу

2. Продуктивність праці: економічна суть, показники та методи вимірювання продуктивності праці, чинники та шляхи підвищення продуктивності праці

1. Визначення, склад та структура кадрів на підприємствах галузі. Проблеми найму на роботу

Трудові ресурси — це частина населення країни, яка має необхідний фізичний розвиток, знання та практичний досвід для роботи за призначенням.

Трудовий ресурс для підприємства — це один з найголовніших ресурсів, від якості та ефективності використання якого залежать результати діяльності підприємства в цілому.

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають певну професійну підготовку або досвід роботи в певному напрямку.

Залежно від участі у виробничій діяльності весь персонал підприємства розподіляється на:

— промислово-виробничий персонал, тобто той, що забезпечує виробництво та його обслуговування;

— непромисловий персонал — той, що займається не основною діяльністю (робітники житлового господарства, робітники оздоровчих та медичних закладів, що знаходяться на балансі підприємства та інші).

Залежно від функцій, які виконує промислово-виробничий персонал (ПВП), можна виділити:

• робітників (основних та допоміжних);

• службовців (керівників, спеціалістів, інших службовців).

До основних робітників відносять тих, хто безпосередньо зайнятий створенням продукту, або забезпеченням послуг.

До допоміжних робітників відносять тих, хто забезпечує ремонт обладнання, роботи на території і транспорті, роботи на складах, роботи по завантаженню і розвантаженню, роботи в допоміжних і обслуговуючих цехах.

Службовці — це персонал, який здійснює загальноадміністративне керівництво, техніко-виробниче керівництво підприємства і його підрозділів, а також персонал, який виконує функції обліку, планування, контролю, оформлення документації і т.д.

Керівники — це ті, хто забезпечує організацію виробничого процесу і керує ним. В першу чергу — це головний керівник і його заступники, це головні спеціалісти і керівники цехів та їх заступники (головний економіст, головний бухгалтер, головний технолог, головний інженер).

Спеціалісти — це той персонал, який здійснює інженерно-технічні, технологічні, економічні та інші роботи за фахом (технологи, інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, юрист-консульти і т.д.).

Інші службовці — це ті, хто забезпечує підготовку інформації, оформлення документації, облік та контроль. Це лаборанти, табельники, діловоди, секретарі, касири і т.д.

Структура ПВП — це співвідношення між категоріями ПВП, яке залежить від особливостей галузі, масштабів виробництва, рівня механізації та автоматизації виробництва та управління.

В сучасний період співвідношення між робітниками та службовцями складає 85% робітників та 15% службовців в загальному обсязі ПВП.

Явочна чисельність персоналу — це чисельність працівників, що фактично з’явилися на роботі.

Облікова чисельність — це чисельність усіх працівників, що перебувають у списках підприємства.

Середньоспискова чисельність — розраховується як середньоарифметичний розмір із добової чисельності персоналу, що знаходиться в списках.

Розрахунок середньооблікової чисельності в еквіваленті повної зайнятості, яка використовується при розрахунках середьорічної заробітної плати, показано на прикладі.