1.2. Анотований зміст дисципліни

Економіка природокористування – економічна дисципліна, що вивчає проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Вона розглядає значення і роль екологічного фактора у розвитку економічних систем.

Економіка природокористування має як теоретичне, так і практичне значення. Вона покликана надавати конкретні рекомендації щодо різних шляхів найкращого використання природних ресурсів з метою можливо більш повного сприяння розвиткові економіки та підвищення її ефективності.

При цьому вирішуються дві основні групи питань. По-перше, як найбільш раціонально застосовувати й використовувати природні ресурси, зберігати їх, враховуючи обмеженість багатьох з них. По-друге, як охороняти навколишнє середовище від забруднення та псування.

У більш широкому сенсі економіка природокористування повинна сприяти розробці та впровадженню концепції стійкого еколого-економічного розвитку, розбудові економічних систем на державному та регіональному рівнях.

1.3. Перелік базових дисциплін і дисциплін, що забезпечуються

При вивченні дисципліни "Економіка природокористування" базовими є знання, отримані студентами в курсах таких дисциплін: "Фізика", "Хімія", "Біологія", "Основи економічних теорій", "Геологія з основами геоморфології", "Метеорологія і кліматологія", "Ґрунтознавство", "Основи загальної екології", "Ландшафтна екологія".

У свою чергу, дисципліна "Економіка природокористування" у тій чи іншій мірі забезпечує успішне опанування таких дисциплін: "Екологічна експертиза", "Соціальна екологія", "Керування природоохоронною діяльністю", "Екологічне право", "Техноекологія", "Заповідна справа", "Екологічна паспортизація територій і підприємств", "Нормування антропогенного навантаження на природне середовище" та ін.

1.4. Зміст знань, умінь і навичок після опанування курсу «Економіка природокористування»

У результаті вивчення лекційного матеріалу, виконання практикуму студенти повинні

знати:

• стан природних ресурсів у світі й Україні;

• методи економічної оцінки природних ресурсів;

• основи раціональних підходів у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища;

• методи оцінки еколого-економічного збитку внаслідок порушення навколишнього середовища;

• основи платного природокористування в Україні;

• економічні важелі оптимізації природокористування;

• методи й стимули раціонального природокористування;

і уміти:

• класифікувати природні ресурси за економічними та екологічними показниками;

• застосовувати методи економічної оцінки природних ресурсів у різних ситуаціях;

• визначати ступінь раціональності природокористування;

• аналізувати механізми економічних витрат на природоохоронні заходи;

• оцінювати вплив економічної діяльності на природне середовище;

• визначати еколого-економічний збиток внаслідок порушення навколишнього середовища;

• застосовувати законодавчі нормативи щодо визначення обсягів зборів за використання природних ресурсів та платежів (зборів) за порушення природного середовища;

• приймати екологічно й економічно обґрунтовані рішення щодо впровадження раціональних методів і стимулів господарювання.