Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
САМОСТІЙНА РОБОТА.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
362.5 Кб
Скачать

4. Особливості поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами.

Знаючи особливості поширення вірусів, учені розробляють правила поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами.

Наприклад, для захисту населення, яке проживає в тих регіонах, де зареєстровані випадки пташиного грипу, рекомендується:

  • Уникати контакту зі свійськими та дикими птахами людям, які не беруть участі в догляді за ними;

  • Заборонити всім особам, за винятком працівників птахівницьких господарств, відвідування ферм, де хворіли птахи;

  • У разі виявлення мертвої птиці на домашніх подвір’ях громадян негайно повідомити в місцеву ветеринарну службу;

  • При контакті з інфікованими птахами, а також іншими об’єктами, забрудненими фекаліями (наприклад, сарай), необхідно обов’язкове використання захисного одягу (маски, захисні окуляри, халати, гумові чоботи й рукавички);

  • Після закінчення роботи використаний одяг зняти, вимити руки, випрати одяг у гарячій мильній воді, прийняти душ. Одяг краще сушити на сонці. Рукавички, поліетиленові пакети та інші предмети одноразового використання знищити.

Правила поведінки в зоні, де існує можливість зараження свинячим грипом, такі:

  • Уникати контактів з людьми, які мають вигляд хворих і кашляють;

  • Дотримуватися правил поведінки та гігієни (прикривати рот і ніс при кашлі й чханні одноразовою серветкою, які після цього слід викинути);

  • Якнайчастіше мити руки з милом і протирати вологою серветкою предмети загального користування, такі як дверні ручки й телефонні слухавки);

  • Тим, хто контактує з людьми, у яких є ознаки грипу, потрібно прикривати рот і ніс маскою;

  • Важливо ретельно готувати свинину – вірус гине при температурі 70 оС.

Якщо ж ви перебуваєте в ситуації, коли існує можливість зараження звичайними формами грипу, то дотримуйтесь таких правил:

  • Намагайтесь уникати контактів з людьми, які мають симптоми застуди;

  • Зробіть щеплення від;

  • Підвищуйте свій імунітет.

  1. Хвороби людини, що спричинюються пріонами.

Найбільш відомими пріонними інфекціями, пов’язаними з ураженням головного мозку, є хвороба Кройтцфельдта – Якоба, фатальне сімейне безсоння, хвороба Куру, синдром Герстманна – Штройслера – Шейнкера. Ці захворювання називають губчастими енцефалопатіями, вони є повільними інфекціями, що викликають ураження сірої речовини головного мозку й призводять до рухових порушень, психічних розладів, недоумства, насамкінець, до смерті.

В організмі людини пріони можуть зявлятися по-різному.

По-перше, людина може заразитися пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами травного тракту. Проникаючи крізь стінку тонкого кишечника, вони насамкінець потрапляють у центральну нервову систему. Саме так відбувалося поширення нового варіанта хвороби Крейтцфельдта – Якоба, якою люди заражаються після вживання в їжу яловичини, що містить нервову тканину з голів худоби, хворих бичачою губчастою енцелофатією.

По-друге, за певних умов в організмі людини може статися спонтанна трансформація пріонного протеїну в пріон. Так виникає спорадична хвороба Крейтцфелбдта – Якоба, яка була вперше описана в 1920 році. Учені припускають, що спонтанне виникнення цієї хвороби пов’язане з тим, що в нормі людському тілі постійно виникає невелика кількість пріонів, які ліквідуються клітинним апаратом Гольджі. Порушення цієї здатності може призвести до підвищення рівня пріонів вище за припустиму межу норми й до їхнього подальшого неконтрольованого поширення. Причиною виникнення спорадичної хвороби Крейтцфельдта – Якоба, згідно із цією теорією, є порушення функції апарату Гольджі в клітинах.

По-третє, є особлива група пріонових захворювань, які являють собою спадкові хвороби, спричинювані мутацією гена пріонового протеїну (білка), котра призводить до перетворення їх у пріони. До цієї групи спадкових захворювань належить і спадкова форма хвороби Крейтцфельдта – Якоба.

Із деяких експериментів відомо, що для виникнення пріонів у тканині достатньо лише тимчасового контакту тканини з матеріалом, що містить пріони, наприклад, у зв’язку з використанням хірургічних інструментів, заражених пріонами.

Незважаючи на незначну кількість явних випадків пріонних захворювань у людей, багато фахівців вважають, що є високий ступінь небезпеки «повільних» інфекцій для людини.