Питання до самипідготовки.

1. Основні реакції світлової та темнової фаз фотосинтезу.

2. Фото дисоціація води.

3. Синтез АТФ у процесі фотосинтезу.

4. Яка залежність існує між фотосинтезом і загальною продуктивністю рослинного організму?

5. Чи вся суха речовина, що утворюється в результаті фотосинтезу, накопичується?

6. Від чого залежить загальне накопичення сухої маси рослини?

7. Що називають компенсаційною точкою?

8. Як змінюється компенсаційна точка з підвищенням температури?

9. Як температура впливає на фотосинтез?

10. Що таке хемосинтез?

11. Коли і хто відкрив явище хемосинтезу?

12. Чи може енергія, що виділяється в реакціях окиснення неорганічних сполук, безпосередньо використовуватися в процесах асиміляції?

13. Як отримують енергію залізобактерії?

14. Що ви знаєте про бактерії-нітрифікатори?

15. Яку роль відіграють хемосинтетичні організми в природі?

Самостійна робота № 3

Тема: Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика ВІЛ-інфекції, СНІДу, гепатитів та інших хвороб.

План.

1. Шляхи поширення вірусних захворювань.

2. Профілактика ВІЛ-інфекції, СНІДу, гепатитів та інших хвороб.

3. Основні хвороби людини, що спричинюються вірусами.

4. Особливості поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами.

5. Хвороби людини, що спричинюються пріонами.

6. Роль пріонів у природі і житті людини.

1. Шляхи поширення вірусних захворювань.

Віруси здатні істотно впливати на життя людини, тому що можуть викликати захворювання різного ступення тяжкості. Є дві групи вірусних захворювань:

1) вірусні хвороби, якими хворіє тільки людина;

2) вірусні хвороби, які пердаються від тварин людині.

Основні шляхи передачі вірусної інфекції.

Харчовий шлях, при якому вірус потрапляє в організм людини із забрудненими продуктами харчування та водою (вірусний гепатит А, Е тощо).

Парентеральний (або через кров), при якому вірус потрапляє безпосередньо в кров або внутрішнє середовище людини. Це відбувається головним чином при маніпуляції зараженими хірургічними інструментами або шприцами, при незахищеному статевому контакті, а також трансплацентарно від матері до дитини. Таким шляхом передаються нестійкі віруси, що швидко руйнуються в навколишньому середовищі, наприклад вірус гепатиту В, ВІЛ, вірус сказу.

Дихальний шлях, для якого властивий повітряно-краплиний механізм передачі, при якому вірус потрапляє в організм людини разом із вдихуваним повітрям, що містить частинки мокротиння та слизу хворої людини або тварини. Це найнебезпечніший шлях передачі, тому що з повітрям вірус може переноситися на значні відстані й викликати епідемії. Так передаються, наприклад, віруси грипу, парагрипу, паротиту, вітряної віспи.

Контактний шлях. Коли хворий витирає ніс або сякається, інфікований слиз потрапляє йому на руки. Потім при прямому контакті (рукостискання) або через інші предмети (наприклад, дверні ручки, кухонне начиння, спільні рушники, іграшки, телефон) вірус потрапляє на руки іншої людини.

Більшість вірусів характерні тільки для того чи іншого органа. Наприклад, віруси гепатиту розмножуються переважно в клітинах печінки. За типом органів-мішеней, які уражуються під час тієї чи іншої хвороби, виділяють такі види вірусних захворювань: кишкові, респіраторні (дихальні), ті, що вражають центральну й периферичну нервову систему, внутрішні органи, шкіру й слизові оболонки, судини, імунну систему тощо.

За місцем локалізації вірусної інфекції виділяють локальні й загальні вірусні інфекції. При локальних вірусних інфекціях вірус розмножується в місці його проникнення в організм, наприклад слизовій оболонці дихальних шляхів, і не проникає у внутрішнє середовище організму. Така форма захворювання характеризується коротким часом з моменту проникнення вірусу в організм до появи симптомів хвороби й слабким постінфекційним імунітетом.

При загальних вірусних інфекціях первинне розмноження вірусу в кров, з потоком якої він розноситься в різні органи, де викликає вторинні пошкодження. Для таких інфекцій властивий тривалий інкубаційний період, а імунітет, що залишається після перенесеного захворювання, як правило, тривалий час захищає організм від повторного зараження цим самим вірусом.