1. Загальні вимоги

Розділ «Цивільний захист» складається з текстової та розрахункової частин обсягом не більше 3-4 сторінок.

Студент обирає варіант написання розділу «Цивільний захист» у дипломному проекті (ДП), перелік яких наведений у додатку А. Для правильного вибору варіанта необхідно:

1. Уважно ознайомитись із змістом даних методичних вказівок (МВ), звертаючи увагу на вихідні дані, які необхідні для проведення розрахунків.

2. Під час переддипломної практики зібрати вихідні данні за певними можливими варіантами з урахуванням специфіки підприємства, галузі тощо.

У вихідних даних треба з’ясувати:

– місцезнаходження об’єкта господарювання (ОГ) та його розміри, місцезнаходження поблизу радіаційних об’єктів, умови зберігання сильнодіючих отруйних речовин, кліматичні умови: напрям та силу вітру, часи роботи змін, чисельність найбільшої робочої зміни та планову чисельність працівників;

– наявність та місце знаходження на генплані захисних споруд (сховищ, протирадіаційних укриттів), їхній тип (вбудовані, окремо розташовані), місткість, обладнання системами життєзабезпечення (системи повітропостачання, водопостачання, енергопостачання, зв’язку). При відсутності захисних споруд та ОГ провести аналіз підвальних приміщень та оцінити їхню можливість переобладнання під сховище;

– наявність на ОГ резервних джерел енергопостачання, постачання води та палива;

– наявність засобів знезаражування;

– наявність засобів індивідуального захисту, умови їх зберігання.

На першу консультацію студент повинен принести підготовлені розрахунки за зібраними даними для їх ухвалення консультантом, або всі можливі вихідні дані та на їх підставі узгодити з викладачем один із варіантів написання розділу.

При виконанні розділу студенту необхідно користуватися чинною нормативно-технічною документацією. На консультації студент представляє викладачу для розгляду чорновий варіант розділу «Цивільний захист» ДП (роботи) для перевірки. Список використаних літературних джерел повинен бути написаний на окремій сторінці, а при оформленні пояснювальної записки його необхідно включити до загального списку використаних джерел.

На підпис консультанту студент представляє розділ повністю оформленим, із врахуванням зауважень консультанта, чернетка додається.

2. Структура розділу

Розрахунково-пояснювальна записка розділу « Цивільний захист» повинна містити наступні підрозділи:

2.1. Вступ

У вступі, на підставі нормативної літератури, коротко обґрунтувати актуальність і необхідність захисту працюючих на ОГ.

2.2. Основна частина

В основній частині дипломники викладають матеріал досліджуваних питань, необхідні розрахунки.

2.3. Висновки

Вказуються в заключній частині з поясненням можливості впровадження їх у практику.

3. Приклади розв’язання варіантів виконання розділу «Цивільний захист» у дипломному проекті (роботі)

3.1. Визначення можливих втрат працездатності під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості

Можливі втрати робітників та службовців визначаються залежно від дози опромінення, яку вони можуть отримати за певний час і умов, в яких вони знаходяться на зараженій місцевості.

Організм людини має властивість до 90 % відновлювати свою діяльність. Процес відновлення починається через 4 доби з мо­менту першого опромінення. Значення залишкової дози опромінення залежить від часу, який пройшов після опромінення.

Порядок розрахунку радіаційних втрат:

1. Доза опромінення, яку можуть отримати люди за весь час знаходження на радіоактивно забрудненій місцевості з врахуванням коефіцієнту послаблення визначається за формулою

, (1.1)

де Д – доза опромінення, Р;

Р₁ – рівень радіації, перерахований на 1 год після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахунку К. Р₁ = Р_t · К_t , Р/год., (табл. 3.1);

t _поч. – час початку роботи в зоні радіоактивного забруднення, год;

t _роб. – час знаходження людей на радіоактивно забрудненій місцевості, год;

t _кінц. – час закінчення роботи в зоні радіоактивного забруднення: t _кінц. =

= t _поч. + t _роб., год;

К_посл– коефіцієнт послаблення доз радіації будинками, спорудами (табл. 3.2)

Таблиця 3.1 – Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-який заданий час t, який минув після вибуху

t, ГОД	K=P1/Pt	t, ГОД	K=P1/Pt	t, ГОД	K=P1/Pt	t, ГОД	K=P1/Pt
1	1	3	3,74	5	6,9	7	10,33
2	2,3	4	5,28	6	8,59	8	12,13

Таблиця 3.2 – Коефіцієнт послаблення доз радіації будівлями і спорудами, К _посл.

Приміщення, споруди	Від радіоактивного зараження			Від проника-ючої радіації
	Вікна виходять на вулицю шириною		Вікна виходять на відкриту площу довжиною більше 150 м
	15…30 м	30…60 м
Виробничі одноповерхові споруди (цехи)	7	7	7	5
Виробничі і адміністративні триповерхові споруди	6	6	6	4
1-поверх	5	5	5	–
2-поверх	7,5	7,5	7,5	–
3-поверх	6	6	10	–

2. Розраховується залишкова доза опромінення, яка сумується з попередньою дозою, яку отримала людина, (Д) в залежності від часу після опромінення (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Залежність дози опромінення від часу

Час після опромінення, тижні	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Залишкова доза опромінення, %	90	75	60	50	42	35	30	25	20	17	15	11	11	10

3. Знаходиться сумарна доза опромінення Д_сум , Р

Д_сум. = Д_залишк + Д . (1.2)

4. Можливі радіаційні втрати (втрата працездатності) визначаються згідно з сумарною дозою опромінення та часу її отримання (табл. 3.4).

5. Висновок.

Сумар­на доза радіації, Р	Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб				Сумар­на доза радіації, Р	Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб
	4	10	20	З0		4	10	20	30
100	0	0	0	0	275	95	80	65	50
125	5	2	0	0	300	100	95	80	65
150	15	7	5	0	325	100	98	90	80
175	З0	20	10	5	350	100	100	95	90
200	50	30	20	10	400	100	100	100	95
225	70	50	35	25	500	100	100	100	100
250	85	65	50	35	—	—	—	—	—

Таблиця 3.4 – Втрата людьми працездатності внаслідок зовнішнього опромінення

Приклад. Через 5 годин після ядерного вибуху територія об'єкта потрапляє під радіоактивне забруднення з рівнем радіації Р₅ = 120 Р/год. Визначити можливі втрати робітників та службовців об'єкта, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будівлях з моменту забруднення (t_поч = 5 год) протягом t_роб = 12 год. За два тижні до цього робітники отримали дозу опромінення Д_отрим. = 44 Р.

Розв’язання. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці за встановлений час роботи у виробничих будівлях

Р,

Р₁ = Р₅ · К₅ = 120 · 6,9 = 828 Р/год.,

t _кінц. = t _поч. + t _роб. = 5 + 12 =17 год.

2. Залишкова доза опромінення визначається залежно від часу після опромінення. 3а два тижні залишкова доза складає 75% (табл. 3.3) від першого опромінення і дорівнює Д_{залишк.} = 44 · 0,75 = 33 Р

Знаходимо сумарну дозу радіації

Д_сум. = Д_залишк + Д = 93 + 33 = 126 Р.

3. За табл. 3.4 визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають 5 %.

Висновок. Проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення призведе до переопромінення людей, можливі втрати до 5 % за час роботи. Необхідно скоротити тривалість робіт, або починати роботи пізніше.