3_2011_ua

видання змішаними мовами україн сько грецького міжнародного науко вого юридичного журналу «Порів няльно правові дослідження», в якому українські автори друкувались рідною мовою, а іноземні — англійською.

«Право України», наголосив С. Шев чук, є найстарішим україномовним ви данням серед інших юридичних періо дичних видань, що нині видаються в Україні, й тому невипадково саме воно об’єднує навколо себе найавторитетні ших українських вчених та практиків у правовій сфері й робить першу важливу спробу в цьому напрямі. Шляхом щомісячного перекладу номерів цього журналу на англійську мову, зокрема усіх статей, які становлять інтерес для світової юридичної громадськості, до ступ до української юриспруденції от римає весь світ.

Аксіомою є і те, що наука не може розвиватися у вакуумі, за своєю сут ністю вона не може бути лише націо нальною, а є глобальною, як і поняття, принципи, цінності, категорії та ідеї, якими наука оперує. Навіть нині, коли зруйнувалася «залізна завіса», коли ук раїнські вчені можуть вільно виїжджа ти за кордон, обмінюватися інфор мацією через Інтернет, стажуватися в іноземних університетах, рівень роз витку науки не є достатнім, що не до зволяє відмовитися раз та назавжди від постулатів марксистсько ленінської ідеології та вульгарного нормативізму, зруйнувати систему інтелектуальної автаркії у правовій сфері, що дісталась нам у спадок від радянських часів. Тому вихід у світ англомовної версії журналу

євчасним та необхідним.

Здругого боку, переклад на англій ську мову найкращих результатів дослідницької діяльності прогресив них українських вчених, зауважив С. Шевчук, надасть їм «друге дихан ня» та є потужним чинником їх по

дальшого інтелектуального зростання. Не є секретом, що більшість україн ських вчених правників не володіє іноземними мовами, зокрема англій ською, на достатньому рівні, щоб віль но вступати у процеси міжнародного наукового обміну. Додатковою переш кодою є складна система відбору у західних університетах публікацій у юридичній періодиці. Як відомо, місце у міжнародних рейтингах та результа ти змагань наукових центрів і універ ситетів визначаються індексом циту вання та виходом статей і монографій англійською мовою, оскільки саме англійська мова є мовою міжнародно го спілкування. Простіше кажучи, вче ний тільки тоді відбудеться як вчений, коли його праці будуть доступні в інших країнах, тобто з ними можуть ознайомитися колеги, які не воло діють українською мовою, та отрима ють міжнародне визнання. А це слугу ватиме й поліпшенню міжнародного іміджу України, сприятиме її інтег раційним зусиллям та зростанню її інвестиційного рейтингу.

Та передусім видання англомовної версії юридичного журналу «Право України» — це допомога саме україн ським вченим та засіб «запалення» ук раїнських наукових зірок на світовому науковому небосхилі, засіб зміцнення української університетської науки та залучення юридичної науки й освіти у світовий правовий простір. Тому ре дакція журналу розраховує не тільки на потужний поштовх, який надасть англомовна версія нашого журналу юридичній науці та освіті, що приведе до швидких та якісних змін, а й на те, що наші українські вчені будуть до стойно конкурувати зі своїми інозем ними колегами, а їхні праці будуть рекомендовані студентам для оз найомлення у навчальних програмах найкращих іноземних університетів.

З цієї перспективи ми розраховуємо на нашого головного передплатника — міжнародну наукову та університет ську спільноту, хоча, не виключено, що журнал читатимуть і в дослід ницьких центрах, органах державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних організаціях.

Слід звернути увагу й на ще один важливий аспект, а саме на те, що буде забезпечений і зворотній рух, тобто статті відомих іноземних вчених пере кладатимуться на українську мову і ви даватимуться в Україні на сторінках журналу. Це слугуватиме не тільки додатковим поштовхом для розвитку на шої науки, а й вплине на якість держав но правових реформ, розвиток інсти тутів і галузей права, підвищення міцності та ефективності правової систе ми України, її функціонування на заса дах верховенства права та прав людини.

Для виконання цих амбіційних зав дань підібрано команду високопро фесійних перекладачів, оскільки оп рацювання правничої термінології, знайдення точних англомовних екві валентів, англомовна побудова україн ських перекладів та семантичних оди ниць, що їх складають, є надважким завданням, що, фактично, здійс нюється в Україні вперше у цій сфері на постійній основі. З метою уніфі кації українсько англійського пере кладу ми також запровадили видання відповідних глосаріїв з актуальних тем у кожному номері журналу.

Перший номер англомовної та російськомовної версій журналу ми розпочали з актуальної проблеми — праворозуміння — невипадково, — за уважив заступник головного редакто ра О. Кресін. Як зазначив один із най видатніших учених юристів XX ст. Р. Давид, відчуження та міжнародні конфлікти виникають не через відмін ності між народами, в тому числі

відмінності їхніх правових систем, а через нерозуміння або небажання зна ти, поважати і враховувати ці відмін ності. Завданням вчених є подолання такого відчуження, створення інтелек туальної інформаційної основи для розвитку співробітництва між держа вами і народами.

Вибір російської мови для видання журналу так само невипадковий, як і англійської. Це відкриває канал інфор маційного обміну з нашими сусідами — колишніми радянськими республіка ми, а також з багатьма юристами — вче ними та практиками інших країн, які володіють російською мовою, насампе ред у США, Німеччині, Ізраїлі, Китаї, країнах Центральної Європи.

Рішення про публікацію журналу «Право України» російською та англій ською мовами було прийнято з огляду на прагнення зробити доступнішою і зрозумілішою для зарубіжного читача інформацію про розвиток правової сис теми України та української юридичної думки, про найбільш авторитетних ук раїнських вчених, юридичні наукові й освітні центри. Російсько та англомов на версії журналу не є точними копія ми україномовної, вони міститимуть тематичні добірки статей українських та зарубіжних авторів з однієї з акту альних проблем юридичної науки і практики, огляд новел українського за конодавства та ін.

Одним з основних способів форму вання інтелектуально інформаційної основи для розвитку співробітництва між державами і народами, як заува жив О. Кресін, є видання наукових журналів, що висвітлюють розвиток права і правової думки різних країн. Спостерігається значний попит іно земних юристів на інформацію про різні аспекти розвитку українського права, який досі залишався незадово леним через складність отримання ни

ми українських видань і недоступ ність для них текстів українською мовою. Відсутність доступної та до стовірної інформації про українське право є однією з причин того, що воно практично не вивчається в зарубіж них університетах, а презентований проект створює основу для його вик ладання. Систематичне об’єктивне ін формування зарубіжних колег про особливості сучасного стану і пер спективи розвитку нашої правової системи, на нашу думку, сприятиме розвитку міжнародних зв’язків та еко номічному зростанню. Наш проект спрощує і здешевлює отримання інформації про українське право для зарубіжних юридичних компаній і бізнес структур. Таким чином, видан ня журналу «Право України» трьома мовами — українською, російською, англійською — допомагатиме відкрит тю українського права і національної правової думки світові, усвідомленню і розумінню українського права за кордоном, що сприятиме відкритості та формуванню позитивного іміджу нашої держави, розвитку національ ної економіки.

Наука не може бути замкнена в національних межах, інакше вона при речена на деградацію. Чинником її роз витку є сприяння інтелектуальному обміну. Журнал відкриє світові бага тьох українських вчених юристів, під вищить престиж наукової діяльності в Україні й, що важливо, більшу відпові дальність ученого за результати своєї праці, що виносяться на суд зарубіжно го читача. З другого боку, журнал є відкритою трибуною і для зарубіжних колег, що допомагатиме спільному по шуку нових ідей, вирішенню актуаль них наукових проблем. Адже інтелек туальний взаємообмін — це завжди двосторонній рух. Таким чином, ми розглядаємо наш проект як елемент якісного оновлення української юри дичної науки в умовах більшої відкри тості світу з метою сприяння реформу ванню держави і суспільства.

Цей проект, — наголосив О. Кре сін, — державний і державницький, спрямований на інформаційно аналі тичне та наукове забезпечення інте ресів України та її громадян, реальну неполітичну інтеграцію у світовий інтелектуальний простір.

Присутні журналісти ряду видань поставили чимало запитань керівни цтву журналу й одержали на них кон кретні вичерпні відповіді.

Завершуючи прес конференцію, головний редактор журналу «Право

України» О. Святоцький ще раз під креслив надважливе значення виходу перших номерів англомовної та російськомовної версій журналу. Він зазначив, що найважчий — це перший крок, але він зроблений!

З21 по 25 лютого 2011 р. у м. Львові відбулася чергова, XVIІ Міжнародна науково прак тична конференція «Актуальні про блеми інтелектуальної власності»*. Організаторами заходу були Державна служба інтелектуальної власності Ук раїни, Всесвітня організація інтелекту альної власності (ВОІВ), Європейське патентне відомство (ЄПВ). Конфе ренція зібрала найбільшу за весь час проведення таких заходів кількість фахівців з країн Європи та СНД і про демонструвала надзвичайну важ ливість об’єднання зусиль для вирі шення питань, які сьогодення ставить перед сферою інтелектуальної влас ності. Конференція проводилася за сприянням Міністерства освіти і на уки, молоді та спорту України, Міні стерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України, Державної митної служби України, Державного агентства України з інвес тицій та інновацій, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного

суду України та Національної академії правових наук України.

Робота XVIІ конференції відбулася насамперед у формі пленарних та секційних засі дань. Загалом працювало вісім секцій, на яких, зокрема, були висвітлені такі теми: «Право інтелектуальної власності в Україні: розвиток і гармонізація законодавства, практика імпле ментації та застосування»; «Ав торське право і суміжні права в

Україні: проблеми сьогодення та пер спективи розвитку»; «Права інтелек туальної власності, пов’язані з природ ними мінеральними водами як това ром»; «Захист прав інтелектуальної власності у судовому порядку: законо давчі основи, методологія і судова практика»; «Використання прав на об’єкти інтелектуальної власності, інноваційна діяльність, трансфер тех нологій» та ін. У межах конференції був проведений Міжрегіональний се мінар з економічних аспектів інтелек туальної власності у країнах з пере хідною економікою, організований ВОІВ спільно з Державною службою інтелектуальної власності та Міні стерством освіти і науки, молоді та спорту України. Результатом семінару став практичний посібник рекомен дацій для керівництва країн з пере хідною економікою щодо створення стратегії у сфері інтелектуальної влас ності, а також її узгодження з урядо вою стратегією в галузі економіки та культури з точки зору творчості та інновацій.

Теми для пленарних засідань обира лися з огляду на їх актуальність для сфери інтелектуальної власності в цілому. В. Дмитришин (заступник го лови Державної служби інтелектуаль ної власності) інформував учасників конференції про зміни, що сталися у системі державної охорони інтелекту альної власності, та розповів про основні завдання, які нині стоять перед системою загалом. С. Давимука (за ступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки) зазначив, що Комітет опікується пи таннями законодавчого забезпечення сфери інтелектуальної власності. Ос таннім часом за його сприянням було організовано парламентські слухання з питань інтелектуальної власності, Вер ховною Радою України ратифіковано серію міжнародних угод тощо. Завдан ня у напрямі боротьби з «піратст вом» — створити відповідні державні інструменти та налагодити систему взаємодії між усіма органами й ор ганізаціями, що займаються цими пи таннями. Україна обрала для себе євро пейський шлях розвитку, тому важли вим аспектом роботи у цьому напрямі є ліквідація певних прогалин в україн ському законодавстві з урахуванням практики останніх років та адаптація до європейських законодавчих норм.

Ф. Рьодлер (директор Патентного відомства Республіки Австрії) у своєму виступі наголосив, що система інтелектуальної власності добре функ ціонує в тому випадку, коли стає «інструментом практичного значення, який трансформує ідеї в бізнес». Саме тоді вона ефективно сприяє стабільно му зростанню економіки, приносить прибуток. І дуже важливо у цьому процесі зберігати баланс інтересів усіх партнерів, а також гарантувати захист прав інтелектуальної власності на найвищому рівні — як національному, так і міжнародному.

К. Акоч (старший радник відділу ВОІВ з питань співробітництва з дея кими країнами Європи та Азії) у своєму виступі звернула увагу на ве лике прикладне значення таких за ходів, коли фахівці з різних країн ма ють можливість поспілкуватися та обмінятися досвідом. М. Ламберті (координатор з питань захисту прав інтелектуальної власності у Східній Європі Департаменту юстиції США) наголосив на зацікавленості США в розвитку співпраці з Україною. Він за уважив, що коли був у м. Львові у 2008 р., бачив, як на площі у центрі міста продавалися піратські диски. Цього разу такого не спостерігав, що є гарною ознакою і свідчить про вели чезний прогрес, якого досягла Україна у цьому питанні. «Я хотів би наголоси ти також на важливості захисту прав інтелектуальної власності та його впливу на економічний розвиток і надходження інвестицій до вашої країни. США інвестує в Україну, але, на жаль, не в тому обсязі, як хотіло ся б. Ми пишаємося тим, що маємо можливість співпрацювати з Украї ною над удосконаленням захисту прав інтелектуальної власності. Ми стави мося до вашої країни як до сильного економічного партнера й сподіваємо ся, що подальше зростання дозволить їй стати ще сильнішим гравцем в Єв ропі», — завершив М. Ламберті.

Директор Національного патентно інформаційного центру Міністерства економічного розвитку та торгівлі Ре спубліки Таджикистан Н. Негматул лаєва говорила про можливість зміц нення співробітництва між патентни ми відомствами та пошуку нових шляхів співробітництва. На конфе ренції були заявлені доповіді керів ників патентних відомств інших країн СНД, зокрема Киргизької Республіки, Республіки Казахстан.

На кожній із секцій представляли ся доповіді, що мали прикладний ха рактер і дозволяли шукати й застосо вувати нові підходи до вирішення про блем у сфері правової охорони й захи сту прав інтелектуальної власності. Зокрема, на секції «Авторське право та суміжні права в мережі Інтернет» підкреслювалося, що поява та розши рення «світової мережі» привели до перегляду класичних норм охорони та захисту авторського права й суміжних прав; транскордонний характер вико ристання інформації в мережі Інтер нет вимагає відпрацювання відпо відних механізмів застосування зако нодавства. О. Янов (заступник голови ДСІВ України) зазначив також, що транскордонний характер викорис тання інформації в мережі Інтернет вимагає, щоб передумовою внесення змін до чинного законодавства було відпрацювання відповідних механіз мів його застосування, вивчення та врахування досвіду інших країн світу щодо охорони й захисту авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет. Було висловлено сподіван ня, що спільними зусиллями вдасться напрацювати конкретні пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Про проблемні питання протидії новим формам скоєння правопору шень у сфері інтелектуальної влас ності говорив С. Лебедь (заступник начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною зло чинністю МВС України). Він заува жив, що основна увага приділяється протидії тиражуванню й розповсю дженню на території держави контра фактної аудіовізуальної продукції, на самперед дисків для лазерних систем зчитування, неліцензійного комп’ю терного програмного забезпечення, а також викриттю фактів виробництва й розповсюдження фальсифікованої про

дукції з незаконним використанням то варних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. З метою ефек тивної протидії таким злочинам МВС спільно з Державною службою інтелек туальної власності та громадськими організаціями розробляються пропо зиції щодо внесення відповідних змін до ст. 176 Кримінального кодексу України.

«Виклики авторському праву в еру цифрових технологій» були темою ви ступу М. Богатай Янчич (директор Інституту інтелектуальної власності, Словенія), яка розповіла про низку проблем авторського права у світі ци фрових технологій, зокрема проблему піратства, а також поділилася зі слуха чами думками щодо вирішення цих проблем на законодавчому рівні.

У своїй доповіді на секції «Бороть ба з інтернет піратством в Україні та прилеглому регіоні: стратегії, методи і корисний досвід» М. Ламберті заува жив, що в Україні проблема інтернет піратства стоїть досить гостро. Це пи тання залишається відкритим, хоча порівняно з минулими роками спос терігається прогрес у його вирішенні. Причому проблема зазнала певної трансформації: правопорушники з ринків перемістилися в Інтернет, ство ривши сайти з продажу піратської продукції. Таких сайтів в Україні бага то, а погіршує ситуацію те, що іно земні сайти з продажу такої продукції почали працювати на території Украї ни, оскільки законодавство тут більш лояльне для такої діяльності. Тому міжнародне співробітництво набуває особливого значення для вирішення цієї проблеми.

Серед інших питань, що стосують ся авторського та суміжних прав у ме режі Інтернет, були такі, як іден тифікація в Інтернеті контенту, який містить об’єкти авторського права та суміжних прав: використання інфор

мації щодо управління правами й засобами технічного захисту; організа ція процесу збору авторської винаго роди за використання об’єктів автор ського права в Інтернеті; участь про вайдерів у забезпеченні правомірності використання об’єктів авторського права і суміжних прав у мережі Інтер нет; управління майновими правами в інформаційно комунікаційному сере довищі: проблеми та переваги; про блемні питання захисту об’єктів ав торського права в мережі Інтернет.

На секції «Удосконалення експер тизи винаходів на основі світового досвіду», якою керували перший за ступник директора ДП «Український інститут промислової власності» Л. Глу хівський та керівник одного з відділень експертизи Інституту Н. Петрова, йшлося про те, що нинішні досягнен ня, які має державна система правової охорони ІВ України, дають підстави для реалізації високої амбіційної ме ти — набуття Інститутом двох статусів міжнародних органів — пошукового та попередньої експертизи — у системі міжнародного Договору про патентну кооперацію (РСТ).

Надзвичайний інтерес, як завжди на таких заходах, викликала секція «Реалізація та захист прав інтелекту альної власності». Б. Львов (суддя Вищого господарського суду України) зробив загальний огляд ситуації з роз гляду справ про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності. Він звернув увагу на зростаючу тенденцію розгляду справ у господарському суді щодо захисту прав на об’єкти інтелек туальної власності, про що свідчить статистика. Так, поступово зростає кількість справ, які розглядаються в першій інстанції, тобто в господарсь ких судах. Таких справ, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелек туальної власності, у 2007 р. було 218,

у2008 р. — 234, у 2009 р. — 303, у 2010 р. — 456. Таке зростання насампе ред пов’язане з активізацією право власників у сфері авторського та су міжних прав. Доповідач зауважив, що

у2011 р. ВГСУ очікує певної стабі лізації у зростанні кількості справ про порушення прав на ОІВ, що ґрун тується на корегуванні практики під відомчості справ відповідно до відомої постанови Пленуму Верховного Суду України, згідно з якою значна частина справ за участю організацій колектив ного управління, що звертаються до суду за захистом прав фізичних осіб, стала підвідомчою загальним судам. Б. Львов висловив подяку ВОІВ та ДСІВ за допомогу в підготовці суддів, їх навчанні, результати чого помітні вже сьогодні.

Суддя ВГСУ І. Бенедисюк говорив про вирішення доменних спорів у гос подарських судах України. Зокрема наголошувалося, що питання підві домчості таких спорів не викликає значних складнощів і вирішується за лежно від того, хто саме є користува чем спірного доменного імені. Якщо це юридична особа чи суб’єкт під приємницької діяльності, спір підля гає вирішенню в господарських судах, якщо фізична особа — справа розгля дається в загальному суді. Водночас на особливу увагу заслуговує склад відповідачів — на сьогодні немає єди ної судової практики залучення як відповідачів адміністратора й реєстра тора. Підставами для таких позовів звичайно є порушення прав на торго вельну марку або на фірмове наймену вання чи звинувачення відповідача в недобросовісній конкуренції. Важли вою є правильність визначення фірмо вого найменування, яке не є тотожним до найменування юридичної особи, — вона підлягає доведенню. Що ж до способів судового захисту, то разом із