26.Соціальна диференціація мови

Існування мови на значній території призводить до її діалектної диференціації. Напрям мовознавства, який вивчає поширення діалектів на певній території та їх особливості, називається ареальною лінгвістикою.

Діалект (говір) - різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, обєднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, самосвідомості. Набором диференційних ознак на різних структурних рівнях говори протиставляються іншим говорам і літературній мові.

Структурно близькі говори входять до ширшого мовного утворення - наріччя. Найменшими одиницями територіальної диференціації є говірки, які вживаються в кількох (або одному) місті чи селі, або лише в певній місцевості).

Принципи розмежування мови і діалекту різноманітні, поряд із власне лінгвістичними критеріями, вагому роль відіграють географічні, політичні, культурологічні чинники.

Мовні особливості діалектів називаються діалектизмами. Залежно від мовного рівня, на якому вони реалізуються, розрізняють фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні діалектизми.

Внаслідоксоціальної диференціаціїзагальнонародної мови виділяютьсяпрофесійні діалекти, жаргон, арго.До професійної лексики належать слова, що використовуються виключно у певній професійній сфері і лише обізнаними в цій сфері спеціалістами. Водночас слід розрізняти професіоналізми йтерміни, останні є офіційно прийнятою назвою відповідного поняття.

Жаргон (сленг) - корпоративні форми спілкування, що є засобом соціального відокремлення, демонстрацією приналежності до певної соціальної групи (молодіжний сленг, армійський сленг, вузівський сленг).

Арго - мова вузької соціальної чи професійної групи, яка створюється з метою відокремлення від решти мовців, утаємничення спілкування членів цієї групи (злодійський жаргон, таємні мови бродячих ремісників, торгівців).

Просторіччя - різновид загальнонародної мови, який займає проміжне місце міждіалектомі розмовним варіантом літературної мови. Просторіччя містить форми, які не є нормативними з точки зору літературної мови (згрубілі, стилістично знижені), проте вживаються в усному побутовому мовленні.

Койне - наддіалектна форма загальнонародної мови, яка слугує засобом міждіалектного спілкування на певній території (наприклад, грецьке койне, яким був написаний Новий Заповіт).

Піджини - мови, які виникають як засіб спілкування між етнічними групами, які не мають спільної мови. Формування піджинів найчастіше відбувалося в умовах колонізаторської діяльності та для обслуговування сфери торгівлі. Піджинізовані мови(піджин-інгліш, біч-ла-мар, пті-негр, брокен-інгліш, лінгва франка,кяхтинськийпіджин тощо) вирізняються максимально спрощеною граматичною структурою і обмеженим словником (до 1500 слів), у якому довільно поєднується лексика європейських і тубільних мов.

Креольські мови формуються внаслідок розвитку піджинів, які, поступово ускладнюючись, перетворюються на самостійну мову і стають рідними для переважної частини змішаного населення: креольська мова Гаїті, папяменто (Аруба), такі-такі (Суринам).