1.2.7. Компенсація

Перекладацький прийом, відомий як компенсація, увійшов в арсенал перекладацьких засобів досить давно, і деякі перекладачі-практики, ще не вживаючи самого терміну, писали саме про нього.

Сам термін «перекладацька компенсація » ввів Я. І. Рецкер, який відніс цей прийом до виділеним їм семи різновидів перекладацьких трансформацій. Згодом провідні перекладознавці, в тому числі А. В. Федоров, Л. С.Бархударов, А. Д. Швейцер, В. Н. Комісаров та інші, так чи інакше зачіпали проблему перекладацької компенсації.

Ми розуміємо компенсацію таким чином (при цьому за основу ми беремо визначення В. Н. Коміссарова)⁵.

Компенсація – це спосіб перекладу, при якому елементи сенсу, прагматичні значення, а також стилістичні нюанси, тотожні передача яких неможлива, а, отже, втрачаються при перекладі, передаються в тексті перекладу елементами іншого порядку, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі.

Крім розбору прийому компенсації як такого, деякі лінгвісти пропонували також і свої класифікації компенсації.

Так, І. А. Алексєєва розрізняє позиційну і різнорівневу (або якісну) компенсацію.

Як приклад, однорівневої позиційної компенсації, на думку автора, може служити передача в перекладі фразеологізмів. Крім функції передачі когнітивної інформації в тексті, вони одночасно виконують функцію передачі просторічного розмовного забарвлення тексту (в художньому тексті, в технічному тексті).⁶

Однак, як відомо, не всякий фразеологізм знаходить в мові ідіоматичну відповідність, в такому випадку фразеологізм з іншим чином вводиться в текст в іншому місці, оскільки важливий сам факт наявності певного числа фразеологізмів в даному тексті - для створення колориту.⁷

Ідея існування позиційної і різнорівневої компенсації презентується вкрай цікаво і потребує, на наш погляд, у подальшому розвитку, що ми і спробували зробити, запропонувавши свою класифікацію видів компенсації.

Власну класифікацію видів компенсації пропонує С. А. Циркунова. У своїй роботі лінгвіст розглядає питання використання прийому компенсації при передачі в перекладі гри слів. Згідно з її концепцією, кожен вид компенсації можна охарактеризувати типологічними і топографічними параметрами.

У типологічному аспекті компенсація може бути: прямою (коли певний стилістичний прийом мовою оригіналу передається тим же стилістичним прийомом мовою перекладу: наприклад, каламбур передається каламбуром) і аналогом (стилістичний прийом мовою оригіналу передається іншим стилістичним прийомом мовою перекладу).⁸

У топографічному аспекті (автор має на увазі місце розташування одного щодо іншого в текстах мови оригіналу та мови перекладу) компенсація може бути: паралельною (компенсація в тій же частині тексту), суміжною (компенсація на деякій відстані від втраченого стилістичного прийому мови оригіналу), зміщеною (компенсація на значній відстані) і узагальненою (текст перекладу містить стилістичні прийоми, що адаптують його для читачів мови перекладу).⁹

В принципі, дана класифікація може використовуватися не тільки стосовно до стилістичних прийомів, але і по відношенню до будь-якого мовного явища мови оригіналу, яке при його передачі на мову перекладу необхідно компенсувати.

На думку Л. В. Бреєва і А. А. Бутенка, компенсація є найбільш складною і важко піддається опису з усіх прийомів перекладу.¹⁰

У будь-якій мові є елементи, що не піддаються окремій передачі засобами іншої мови, тому очевидна необхідність компенсувати цю втрату при перекладі.

Йдеться про втрати смислового і стилістичного порядку. Прийом компенсації полягає в передачі смислового значення або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі, або не тими засобами, якими він виражений в оригіналі. Якщо перекладач змушений жертвувати або стилістичним забарвленням, або експресивним зарядом слова при перекладі, то, звичайно, він повинен в першу чергу зберегти експресивне значення слова або словосполучення, а в разі неможливості знайти таку відповідність, відшкодувати цю втрату прийомом компенсації.¹¹Сутність компенсації в процесі перекладу з такою вичерпною повнотою розкрита в книзі А. В. Федорова, що я дозволю собі навести його визначення цілком. «У практиці перекладу зустрічається ряд випадків, коли не вдається відтворити зовсім або замінюється формально далеким той чи інший елемент першотвору, пропускається те чи інше слово, словосполучення і т.п., але неможливість передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу теж не суперечить принципу перекладеності, оскільки останній відноситься до всього твору, як цілому. Звичайно, ціле існує не як якесь абстрактне поняття, - воно складається з конкретних елементів, які, однак, істотні не кожний окремо і не в механічній своїй сукупності, а в системі, утвореною їх поєднанням і складовою єдністю зі змістом твору. Звідси - можливість замін і компенсацій в системі цілого, що відкриває для цього різноманітні шляхи; таким чином, втрата окремого елемента, що не грає організуючою ролі, може не відчуватися на фоні великого цілого, він ніби розчиняється в цьому цілому або замінюється іншими елементами, іноді і не заданими оригіналом.

Відправним моментом для визначення ролі окремого елемента в оригіналі, необхідності точної його передачі, а також можливості чи закономірності його пропуску або заміни є співвідношення змісту і форми в їх єдності»

Таким чином, компенсацією (або компенсацією втрат) в перекладі слід вважати заміну непереданого елемента першотвору елементом іншого порядку відповідно до загального ідейно-художнім характером першотвору і там, де це видається зручним за умов української мови. Компенсація може мати семантичний чи стилістичний характер. У першому випадку заповнюється пропущений непередаваний в перекладі компонент для повноти сенсу.

Семантична компенсація часто застосовується для поповнення прогалин, викликаних так званої «безеквівалентною» лексикою. Це перш за все позначення реалій, які характерні для української мови і чужі іншій мові та іншій дійсності, наприклад: क्रिसमस की छुट्टियों - зимові канікули; क्रिसमस उपहार – новорічний подарунок.

А ось, наприклад, у п'єсі Дж. Голсуорсі "Втеча" іде мова про те, що після довгих блукань голодний Деннант проникає вночі в квартиру, лягає під ліжко і засинає, а коли вранці його знаходить хазяйка і, налякавшись, хоче закричати, він заспокоює її словами: चुप रहना! यह काफी ठीक है।– Тсс! Не бійтесь.

Пряма відповідність «все в порядку» не відповідала б наміру втікача заспокоїти жінку. Компенсація може мати особливе призначення: служити меті, що досягається в українській мові іншими засобами, ніж в інших.

На морфологічному рівні компенсація відбувається, наприклад, у разі неправильного, з точки зору стандарту, вживання відмінків займенника що:

लेकिन मैं भंग बताओ? - Тільки чого мені казати? ¹²

Найбільш часто значення таких слів і словосполучень в оригіналі і в перекладі бувають пов'язані причинно-наслідковими відносинами.

Наприклад:

और वह खट्टा लगभग साथ देखा है कि जून उसे वाइन-ग्लास वाइन का पूरा छोड़ दिया था।

І він з роздратуванням зауважив, що Джун не доторкнулася до вина.

У перекладі знайдена контекстуальна заміна за допомогою використання прийому смислового розвитку. Перекладач замінює наслідок причиною і робить це на тій підставі, що дослівний переклад «залишила свій келих повним вина» неприйнятний за стилістичною формою. Бокал залишився повним тому, що Джун не доторкнулася до вина.

Висновки розділу I

Незважаючи на те, що до цих пір поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначно, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якої можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу. Серед трансформацій, незважаючи на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних: граматичні та лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці два види трансформацій поєднуються один з одним. Виділення даних перекладацьких трансформацій здійснюється на основі різних причин, що викликають ці трансформації .

Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінностями в структурі двох мов, яке проявляється в повних або часткових розбіжностях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні розбіжності різної семантичної структури мов, тобто розбіжністю значень слів, різної сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або через відмінності у вживанні слів. Трансформації рідко зустрічаються в «чистому вигляді». Як правило, різного роду трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною – перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення – лексичним і т.д.

Уміння легко і вільно ними користуватися – запорука адекватного перекладу.

Таким чином, для досягнення «адекватності перекладу», перекладач використовує трансформації «з тим, щоб текст перекладу з максимально можливою повнотою передавав всю інформацію, укладену в початковому тексті, при суворому дотриманні норм».¹³

Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею вихідного змісту, виразом думки оригіналу.

Перекладач жодним чином не повинен прагнути зберегти оригінал.

Трансформації потрібні, щоб дотримати «правильність» мовних норм, щоб мова перекладача сприймалася, як «правильна мова».

Розділ 2. Аналіз випадків застосування перекладацьких трансформацій у перекладі суспільно - політичних текстів

В основі перекладацьких трансформацій полягають не тільки особливості узуального, тобто загальноприйнятого вживання ізоморфних засобів вираження, закріплені нормами відповідної пари мов, а й особливості обумовленого специфічним контекстом використання цих коштів в конкретному функціональному різновиді мови, в даному випадку в публіцистичному тексті .

У цьому розділі ми розглянемо застосування перекладацьких трансформацій з мови гінді на українську мову в публіцистичних текстах.