1.2 Лексичні трансформації

Як ми вже з'ясували граматичні трансформації обумовлені відмінністю в структурі двох мов - мови оригіналу та мови перекладу. Перейдемо до розгляду лексичних трансформацій. У своїй роботі «Курс перекладу» Латишев Л.К. визначає лексичні трансформації, як «відхилення від словникових відповідностей»⁴.

Р. Левицька та А.М. Фітерман в книзі "Проблеми перекладу" виділяють чотири причини, що викликають лексичні трансформації:

1. Різне бачення предметів об'єктивної дійсності, що базуються на виділенні у відповідних словах двох різних мов двох різних ознак.

2. Різниця в семантичній структурі слова, тобто в його смисловому обсязі.

3. Різниця в сполучуваності .

4. Традиційне для кожної мови вживання слова або слів.

Розглянемо кожну з чотирьох причин.

1. Кожне слово співвідноситься з поняттям про той предмет, який воно позначає. Його семантика відображає різні ознаки цього предмета, його властивості та зв'язки значення позначаються, як ознаки його об'єкта. У ньому відображено бачення світу, властиве тільки даній мові, точніше, його носію. У процесі пізнання оточуючого нас світу в різних мовах можуть виділятися різні сторони, ознаки одного і того ж предмета, - це знаходить своє відображення у семантичній структурі того чи іншого слова.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного й того ж явища чи поняття, де відображено бачення світу, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі. Порівняємо наприклад, चश्मा і окуляри. У слові мови гінді виділяється матеріал, з якого зроблений предмет, а в українській - його функція: другі очі (очі).

Але незважаючи на виділення різних ознак, обидві мови рівною мірою адекватно відображають одне й те саме явище дійсності. Даний мовний факт спостерігається в дуже багатьох словах .

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця у смисловому обсязі слова. Немає абсолютно однакових слів. Найчастіше співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛСВ) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення слова мови гінді може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).

При аналізі семантичної структури прикметника मधुर відразу впадає в очі, що воно є багатозначним словом і може визначати дуже широке коло предметів і понять: плоди, вино, грунт, голос, людина. Кожна сфера його вживання відповідає окремому значенню. Але кожному значенню, у свою чергу, відповідають українські слова. Так, перше значення - стиглий, м'який, солодкий, соковитий (про фрукти); друге значення – витриманий, старий; приємний на смак (про вино); третє значення – подобрілий, м’який з віком (про людину); четверте значення – м'який, соковитий, густий (про голос і фарби); п'яте значення – пухкий; родючий, жирний (про грунт), шосте значення, розмовне – веселий, на підпитку (про людину) .

Майже у всіх випадках слову मधुर відповідають в українській мові різні слова, залежно від того іменника, який воно визначає. Це говорить про дуже широкий семантичний обсяг кожного слова.

Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова являє собою нелегку проблему.

Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики поєднаних з ним слів. Окказіональне значення слова, несподівано виникає в контексті, не є довільним – воно потенційно закладено в семантичну структуру даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто проявляється проникнення автора в саму глибину його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано зі своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси випливає і складність передачі контекстуального значення слів у перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.

एक परमाणु युद्ध में महिलाओं और बच्चों के प्रथम बंधकों हो जाएगा।

Першими жертвами в атомній війні будуть жінки і діти.

Слово बंधक, згідно зі словниками, має тільки одне значення - «заручник». Проте в даному семантичному оточенні це слово набуває значення «жертва». Це контекстуальне значення очевидно присутнє в його парадигматичному значенні: кожен заручник може стати жертвою і загинути, тому в перекладі доводиться скористатися словом жертва.

До слів, що мають різний обсяг, значення відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.

Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є розходження в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у випадку сумісності, охоплюваних ними понять. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним в іншій.

स्पेन की कंजर्वेटिव सरकार के समझौते के अनुसार श्रम पार्टी के विरोध करने के लिए तुरंत चला गया।

За повідомленням про угоду консервативного уряду з Іспанією негайно пройшов протест лейбористської партії.

Традиційне вживання в якійсь мірі пов'язане з іншим підходом до явищ реальної дійсності. Наприклад:

एक घंटे के लिए न्यूजीलैंड में भूकंप के बाद लगा झटके थे। शिकार नहीं थे।

Після землетрусу в Новій Зеландії протягом години відчувалися поштовхи. Жертв не було.

Загалом виділяють основні різновиди лексичних трансформацій.