- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Перезатвердження робочої навчальної програми
- •Опис дисципліни навчального курсу
- •Пояснювальна записка
- •Іі. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять
- •Системно-структурний характер мови
- •Iіі. Навчально-методична карта дисципліни
- •Іv. Зразки завдань для позааудиторної самостійної роботи студента
- •Тема: “розвиток лексики. Лексикографія”
- •Репродуктивний рівень
- •Література
- •Критерії оцінювання першого пункту роботи
- •Література
- •Практичне завдання Творчий рівень
- •Додаткова література
- •Критерії оцінювання другого пункту роботи
- •Запитання для самоперевірки:
- •Репродуктивний рівень
- •Інноваційний рівень
- •Орієнтовна тематика рефератів
- •Критерії оцінювання рефератів
- •V. Система рейтингового контролю оцінки знань і вмінь студентів
- •Система рейтингових балів і критерії оцінки (і семестр)
- •Приклад системи рейтингового контролю
- •Система рейтингових балів і критерії оцінки (іі семестр)
- •Приклад системи рейтингового контролю
- •Vі. Зразок модульної контрольної роботи
- •Зразок модульної контрольної роботи
- •Критерії оцінювання
- •VII. Підсумковий контроль
- •Орієнтовні питання до заліку з курсу «Вступ до мовознавства»
- •Структура екзамену зі “Вступу до мовознавства”
- •Зразок екзаменаційного білета
- •Критерії оцінювання кожного питання білета
- •Viiі. Рекомендована навчально-методична література Основна література
- •Додаткова література Підручники
- •Довідкова література
- •Додаткова література
- •Плани семінарських занять
- •Вступ до мовознавства
- •Вступ до мовознавства
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
Пояснювальна записка
Основна метавивчення курсу «Вступ до мовознавства» – ознайомити студентів з основами теорії мови, з системою лінгвістичних понять і термінів, з основними методами дослідження мови, а також підготувати їх до свідомого засвоєння рідної та іноземних мов.
Основне завданнякурсу «Вступ до мовознавства»: 1) знайомство з мовознавством як наукою і навчальною дисципліною; 2) розкриття природи, сутності, функцій та будови мови; 3) ознайомлення з основними гіпотезами походження мови та закономірностями розвитку мов; 4) розгляд різноманітних класифікацій мов світу та їх засад; 5) ознайомлення з основними етапами розвитку письма та принципами орфографії; 6) розкриття системного характеру мови, її структури; 7) систематизація та поглиблення знань про головні структурно-функціональні рівні мови, їх одиниці та відношення; 8) ознайомлення з основними методами наукового дослідження мови; 9) випрацювання початкових навичок лінгвістичного аналізу.
Провідна ідея курсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається та саморегулюється.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти: правильно використовувати лінгвістичну термінологію; характеризувати головні методи і прийоми мовознавства; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні та синтагматичні відношення між мовними одиницями; класифікувати звуки мови за основними та додатковими ознаками; визначати диференційні та інтегральні ознаки фонем; членувати мовленнєвий потік на фразу, синтагму, такт, звук; застосовувати на практиці фонетичну і фонематичну транскрипції; визначати фонетичні процеси; характеризувати типи системних відношень лексичних одиниць: синонімів, омонімів, антонімів, паронімів; аналізувати типи переносних значень: метафоричні, метонімічні, функціональні; аналізувати типи фразеологічних одиниць; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; класифікувати частини мови за основними критеріями; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати сурядні і підрядні словосполучення, види зв’язку слів у них; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови; аналізувати види дофонографічного та фонографічного письма.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знатишляхи розв’язання таких основних проблем мовознавства: 1) природа і сутність мови, її функції; 2) система і структура мови, основні структурно-функціональні рівні мови; 3) зв’язок мови і мовлення, мови і мислення; 4) мова і суспільство; 5) походження мови; 6) закономірності розвитку мов; 7) мови світу та їх класифікації (генеалогічна, типологічна та інші); 8) виникнення та розвиток письма; 9) основні розділи та напрями мовознавства; 10) зв’язок мовознавства з іншими науками.
«Вступ до мовознавства» – початковий, підготовчий курс, який розпочинає вивчення лінгвістичних дисциплін і створює наукову базу для їх свідомого засвоєння.