Глава 1. Основні функціональні стилі мовлення у японській мові Епістолярний стиль мовлення

За даними 2003 року, Японія має 24 тис. поштових відділень, що обслуговують коло 7 млн. клієнтів щодня. При цьому коло 80% складає ділова кореспонденція. Окрім того, 23 число кожного місяця вважається Днем листа (фумі но хі, використовується лінгвістична гра, число 23 можна прочитати як фумі, що співзвучно із словом «лист»). [14, с. 3–8]

Початок розвитку епістолярного стилю можна датувати епохою Хейан (IX –　XII в.) Лист епохи Хейан був засобом спілкування між чоловіками та жінками. Листи писалися за суворими канонами, про які видавались спеціальні справники. Важливим був як тільки зміст листа, так і його форма, папір, його колір, прикладені до листа квітки, чорнила, сила надавлювання на кисть тощо. Тобто існував чіткий канонічний етикет написання листів.

Епістолярний стиль sourou (候) мав значне місце у кінці XIX сторіччя. На його основі навіть розвинувся окремий стиль літератури 候文 (souroubun).

Проте стиль сучасних листів наближається до стилю повсякденного спілкування. Стиль сучасних листів у порівнянні зі стилем со:ро: вільніший та різноманітніший. Однак, за словами Жукової, сучасний епістолярний стиль успадкував деякі особливості стилю со:ро:, а саме:

1. Використання шанобливих дієслів, що практично не зустрічаються у ввічливій усній мові (遊ばす та 仕る –– ввічливі варіанти する).

2. Використання традиційних правил граматики та синтаксису, які проте можуть незначно варіюватись, використання традиційних елементів структури письма як то вітання).

Сучасний епістолярний стиль має також ряд граматичних та лексичних особливостей.

1. Зазвичай у листі опускається

• показник знахідного відмінку を у стійких виразах вибачення, подяки:

お返事（を）ありがとうございました。Вельми дякую за відповідь.

お体（を）お大切に。Бережіть себе.

• показник називного відмінку はпісля займенників першої особи:

私（は）食品会社に勤めることになりました。Я буду працювати у фірмі, що займається харчовими продуктами.

• には після звернення до адресату:

その後皆様（には）お変わりなくお過ごしのことと存じます。

Сподіваюсь, що у Вас все буде гаразд.

• だ у стійких ввічливих конструкціях こと（だ）とお喜び申し上げます (Радію тому, що):

お忙しいこと（だ）と存じますが、ぜひお願いいたします。

Знаю, що ви зайнятий, проте маю до Вас прохання.

2. У менш формальних листах заключне ввічливе дієслово може опускатися:

まずはお礼まで（もうしあげます）。

Перед все, хочу виразити Вам подяку.

3. Дієприслівна форма дієслова у листах (наприклад, 負けて)　вважається неввічливою та замінюється на форму другої основи　（負け） або форму на суфікс –масу　（負けまして）.

4. Зазвичай, у дієприслівної форми предикативних прикметників て　перед комою опускається:

試験も近く、お忙しいこととぞんじます。

Уявляю, наскільки Ви зайняті зараз, коли наближаються екзамени.

5. Негативні форми дієслова, наприклад 分からなくて та 分からないで змінюються у листах на 分からず та 分からずに відповідно.

6. Форми дієслова на –масу можуть стояти не тільки у кінці речення, а і в середині. Зазвичай форма на –масу використовується з формою на –тара або є означенням іменника:

お紹介いただきました田中さんにはなだあいませんでした。

Я ще не зустрічався з паном Танакою, що ви мені його представили.

7. В епістолярному стилі використовується ряд стійких виразів:

• には використовується замість は для того, щоб зробити речення більш ввічливим.

• には・・・のことと存じます є дуже ввічливим аналогом は・・・だと思います。

• つきましては («у зв’язку з цим», «тому») часто використовується, щоб перейти до прохання після пояснення ситуації.

• このたび використовується перед тим як перейти до опису нещодавніх подій.

• その節は має значення «коли», «у той час» і посилається як на минулиі так і на майбутні події.

• A かたがたB ––　«водночас», «користуючись нагодою».

• 折 є ввічливою формою сполучника 時.

• の折から має значення «так як зараз», «тому що зараз»

• 追って є синонімом 後で.

• замість するように використовується ～のほど, особливо у формальних листах

• 何とぞ～　використовується для посилення прохання.

• звичайно замість ようにвикористовується よう [14, с. 23–57]