1. Принцип порівняльних переваг вперше сформулював:
А. Адам Сміт.
Б. Давід Рікардо.
В. Альфред Маршалл.
Г. Джон Кейнс.
2. Яка країна має найбільші вигоди на світовому ринку:
А. Країна в якій для виробництва товарів використовується складніша праця.
Б. Країна в якій для виробництва товарів використовується більш складна наукомістка праця.
В. Країна в якій для виробництва товарів використовується інтенсивніша праця.
Г. Країна, яка купує ці товари.
3. Складова частина платіжного балансу країни – рахунок поточних платежів – включає:
А. Товарний експорт. Б. Прямі інвестиції.
В. Трансферти. Г. Імпорт.
4. Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту країни зниження ціни гривні з 20 до 15 центів США:
А. Експорт та імпорт зменшаться.
Б. Експорт та імпорт збільшаться.
В. Експорт збільшиться, імпорт зменшиться.
Г. Експорт зменшиться, імпорт збільшиться.
5. Між Україною і США встановлено режим плаваючих валютних курсів. За цих умов при зростанні попиту на гривні це означає, що:
А. Пропозиція гривні знизиться.
Б. ціна долара у гривнях знизиться.
В. Пропозиція долара знизиться.
Г. Ціна гривні у доларах зросте.
6. Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо:
А. Зростуть темпи економічного зростання.
Б. Збільшиться обсяг експорту товарів і послуг.
В. Зростуть темпи інфляції.
Г. Знизяться реальні відсоткові ставки.
7. Встановлення контролю над зовнішньою торгівлею, з метою зменшення дефіциту платіжного балансу, може привезти до:
А. Зниження рівня інфляції в країні.
Б. Підвищення реальної заробітної плати.
В. Зменшення імпорту країни.
Г. Зростання ВВП.
8. Рахунок капітальних операцій не відображає:
А. Отримання іноземних кредитів.
Б. Прямі інвестиції.
Б. Поточні трансферти.
Г. Капітальні трансферти.
9. Реальний валютний курс відображає співвідношення між:
А. Кількістю валют, які обмінюються.
Б. Кількістю товарів, які обмінюються.
В. Статтями платіжного балансу.
Г. Національними і іноземними цінами.
10. Номінальний валютний курс, який встановлюється на основі паритету купівельної спроможності, відображає співвідношення між:
А. Кількістю валют, які обмінюються.
Б. Кількістю товарів, які обмінюються.
В. Експортом та імпортом.
Г. Національними і іноземними цінами.
11. Якщо країна девальвувала свою валюту, це означає, що:
А. Внутрішня купівельна спроможність одиниці національної валюти знизилась.
Б. Національний банк підвищив ціну, за якою він буде купувати золото за кордоном.
В. Країна має дефіцит платіжного балансу.
Г. Країна має значний зовнішній борг.
12. Що збільшує пропозицію іноземної валюти:
А. Експорт капіталу.
Б. Імпорт товарів та послуг.
В. Експорт товарів та послуг.
Г. Імпорт капіталу.
13. Зазначте основні форми міжнародних економічних відносин:
А. Міжнародна торгівля.
Б. Міжнародні валютно – фінансові відносини.
В. Міжнародні спортивні змагання.
Г. Розвиток індустріалізації виробництва.
14. Прихильники протекціонізму стверджують, що мито, квоти та інші торговельні бар’єри необхідні для:
А. Забезпечення оборони країни.
Б. Збільшення зайнятості населення.
В. Захист вітчизняних товаровиробників.
Г. Запобігання демпінгу.
15. Яка із наведених форм торговельних бар’єрів не є суттєвою для вільної торгівлі:
А. Мито на імпорт.
Б. Імпортна квота.
В. Експортні обмеження.
Г. Низька конкурентоспроможність товарів.
16. Країна А може виробляти 2т пшениці або 8т вугілля, використовуючи одну одиницю ресурсів. Країна Д може виробляти 4т пшениці або 10т вугілля, використовуючи також одну одиницю ресурсів. За цих умов:
А. Країна А буде експортувати пшеницю та імпортувати вугілля.
Б. Країна Д буде експортувати пшеницю та імпортувати вугілля.
В. Країна А буде імпортувати вугілля та експортувати пшеницю.
Г. Країна Д буде імпортувати вугілля та експортувати пшеницю.
17. Якщо ВВП України зростає, то за системи плаваючих валютних курсів:
А. Імпорт буде зменшуватись, а ціна гривні зростати.
Б. Імпорт буде збільшуватись, а ціна гривні знижуватись.
В. Імпорт і ціна гривні зростатимуть.
Г. Імпорт і ціна гривні знижуватимуться.
Якщо Україна з високим рівнем інфляції проводить політику “дорогих” грошей, то це приводить до:
А. Зниження обмінного курсу країни.
Б. Підвищення обмінного курсу країни.
В. Підвищення конкурентоспроможності продукції України.
Г. Збільшення обсягу експорту.
|
1. Виробнича функція. |
A. Річні темпи зростання реального ВВП (ЧВП, НД), або реального ВВП в розрахунку на душу населення, або реального ВВП в розрахунку на одного зайнятого. |
|
2. Гранична продуктивність капіталу. |
B. Перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а й має місце виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій |
|
3. Гранична продуктивність праці. |
C. Неокласична модель, у якій доводиться, що єдиним джерелом довгострокового економічного зростання є науково-технічний прогрес |
|
4. Економічне зростання. |
D. Норма заощаджень, за якої стійкий рівень капіталоозброєності забезпечує максимум споживання |
|
5. Економічний розвиток. |
E. Крива, яка показує максимально можливий обсяг виробництва продукту за повного й ефективного використання наявних ресурсів |
|
6. Показники економічного зростання. |
F. Цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами падіння.
|
|
7. Золоте правило нагромадження. |
G. Фаза економічного циклу, яка настає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва. |
|
8. Капіталоозброєність. |
H. Фаза економічного циклу, яка настає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом. |
|
9. Крива виробничих можливостей. |
I. Фаза економічного циклу, яка характеризує затяжний спад в економіці і супроводжується скороченням виробництва, зростанням безробіття. |
|
10. Модель економічного зростання. |
J. Математична модель, яка відображає залежність зростання обсягу реального ВВП від факторів пропозиції (капіталу, трудових ресурсів, науково-технічного прогресу) |
|
11. Фактори, що визначають динаміку економічного зростання. |
K. Фаза економічного циклу, яка настає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва. |
|
12. Технічний прогрес. |
L. Збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим |
|
13. Фактори економічного зростання. |
M. Екстенсивні (збільшення чисельності зайнятих), інтенсивні (технологічний прогрес). |
|
14. Модель економічного зростання Харода—Домара. |
N. Приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці праці |
|
15. Модель економічного зростання Р.Солоу. |
O. Запровадження нового методу виробництва, який дає змогу зменшити витрати і підвищити продуктивність праці, що веде до зміщення межі виробничих можливостей |
|
16. Рецесія. |
P. Вартість капіталу, яка припадає на одного працюючого |
|
17. Економічний цикл. |
Q. Інфляція, що супроводжується високим рівнем безробіття і падінням виробництва. |
|
18. Криза (дно). |
R. Математична функція, яка визначає максимальний обсяг виробництва, що може бути досягнутий за певних ресурсів при застосуванні певного типу технології |
|
19. Піднесення (пік). |
S. Фактори пропозиції, попиту та розподілу. |
|
20.Пожвавлення. |
T. Приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу. |
|
21. Стагфляція. |
U. Посткейнсіанська модель економічного зростання, у якій основним фактором зростання визнається нагромадження капіталу |
