1. Згідно з теорією Кейнса заощадження можуть перевищувати інвестиції, якщо:
А. Рівень відсоткової ставки зростає.
Б. Протягом тривалого часу в економіці наявне перевиробництво і безробіття.
В. Рівень відсоткової ставки знижується.
Г. Сукупна пропозиція перевищує сукупний попит.
2. Що із перерахованого належить до поняття „ін’єкції”:
А. Інвестиції.
Б. Заощадження.
В. Податки.
Г. Імпорт.
3. Що із перерахованого належить до поняття „вилучення”:
А. Державні закупівлі.
Б. Імпорт.
В. Експорт.
Г. Заощадження.
4. Якщо в економці країни збалансовані вироблений і реалізований ЧВП, то:
А. Сукупний доход дорівнює сукупній пропозиції.
Б. Ін’єкції дорівнюють вилученням.
В. Економіка функціонує при повній зайнятості.
Г. Обсяг експорту дорівнює обсягу імпорту.
5. Рівновага в економіці досягається, якщо:
А. Інвестиції менше заощаджень.
Б. Інвестиції дорівнюють заощадженням.
В. Інвестиції більше заощаджень.
Г. Сума запланованих і незапланованих інвестицій дорівнює фактичним інвестиціям.
6. Рецесійний розрив в економіці виникає, якщо:
А. Фактичний ВВП менше потенційного.
Б. Фактичний ВВП більше потенційного.
В. Наявний дефіцит сукупних витрат.
Г. Наявний надлишок сукупних витрат.
7. Інфляційний розрив в економіці виникає, якщо:
А. Фактичний ВВП менше потенційного.
Б. Фактичний ВВП більше потенційного.
В. Експорт більше імпорту.
Г. Сукупний попит перевищує сукупну пропозицію
8. За умов повної зайнятості та економічної рівноваги, якщо потенційний ВВП = 200 млн. грн., сукупні витрати – 210 млн. грн., наявний:
А. Дефіцит сукупних витрат.
Б. Інфляційний розрив.
В. Рецесійний розрив.
Г. Надлишок сукупних витрат.
9. Якщо люди стануть більш ощадливими, то за інших незмінних умов:
А. Обсяг заощаджень буде зростати при кожному рівні відсоткової ставки.
Б. Крива заощаджень зрушиться уліво.
В. Ціна кредиту буде зменшуватися.
Г. Заплановані інвестиції збільшаться.
10. Згідно з „парадоксом ощадливості” бажання заощадити при кожному рівні доходу викличе:
А. Зрушення кривої споживання вниз.
Б. Зрушення кривої заощадження вверх.
В. Зменшення рівноважного рівня національного виробництва.
Г. Зростання кількості людей, які будуть заощаджувати.
11. Зростання експорту країни за інших незмінних умов викличе:
А. Збільшення інвестицій.
Б. Зменшення заощаджень.
В. Збільшення чистого експорту.
Г. Збільшення сукупного попиту і національного доходу.
12. Якщо в економіці спостерігається нерівновага, то заощадження дорівнюють:
А. Фактичним інвестиціям.
Б. Запланованим інвестиціям.
В. Незапланованим інвестиціям.
Г. Споживчим витратам.
13. Якщо заощадження менше запланованих інвестицій, то:
А. Заплановані інвестиції дорівнюють незапланованим.
Б. Незаплановані інвестиції менше нуля.
В. Незаплановані інвестиції більше нуля.
Г. Незаплановані інвестиції дорівнюють нулю.
14. Метод “вилучень – ін’єкцій” визначає оптимальний ВВП за таких умов, коли:
А. Сукупні видатки дорівнюють інвестиціям.
Б. Інвестиції дорівнюють державним видаткам.
В. Інвестиції дорівнюють заощадженням.
Г. Заощадження дорівнюють сукупному попиту.
16. За обсягу національного виробництва, що менший за рівноважний:
А. Сукупні видатки менші, ніж реальний ВВП.
Б. Процентна ставка знижується.
В. Домогосподарства заощаджують менше, ніж підприємці планують інвестувати.
Г. Всі відповіді неправильні.
17. За обсягу національного виробництва, що більший за рівноважний:
А. Домогосподарства заощаджують більше, ніж підприємці планують інвестувати.
Б. Сукупні видатки перевищують обсяг національного виробництва.
В. Процентна ставка зростає.
Г. Всі відповіді неправильні.
|
1. Чисті податки. |
A. Коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється ВВП за зміни державних закупівель на одиницю |
|
2. Держава. |
B. Теорія, основна ідея якої полягає в саморегулюванні економіки за допомогою гнучких цін, зарплати і відсоткової ставки |
|
3. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання. |
C. Чисті податки, обсяг яких не залежить від ВВП як податкової бази |
|
4. Класична теорія макроекономічного регулювання. |
D. Різниця між фактичним і потенційним бюджетним сальдо |
|
5. Національні заощадження. |
E. Різниця між чистими податками і державними закупівлями, яка характеризує стан державного бюджету |
|
6. Сальдо держбюджету. |
F. Сальдо державного бюджету, яке забезпечується в умовах повної зайнятості; чисті податки визначаються на базі потенційного ВВП |
|
7. Суспільні блага. |
G. Величина, на яку державні витрати перевищують чисті податки |
|
8. Функції держави. |
H. Автоматичні чисті податки, які обернено впливають на ВВП і в такий спосіб можуть стабілізувати економіку країни |
|
9. Державні трансферти. |
I. Коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць обернено змінюється ВВП за дискреційної зміни чистих податків на одиницю |
|
10. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання |
J. Різниця між податковими надходженнями та чистими податками |
|
11. Профіцит бюджету |
K. Макроекономічний суб’єкт, сукупність усіх державних установ та інститутів |
|
12. Національні інвестиції |
L. Сума зовнішніх і внутрішніх позик держави за вирахуванням повернених позик |
|
13. Державні заощадження |
M. Коефіцієнт, який показує, що збільшення державних видатків фінансується тільки за рахунок відповідного збільшення податків |
|
14. Дефіцит бюджету |
N. Політика національного банку щодо збільшення пропозиції грошей з метою зниження відсоткової ставки стимулювання ділової активності (монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності) |
|
15. Автоматична фіскальна політика. |
O. Частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безвідсоткових вкладів у Національному банку і у формі готівки у власній касі |
|
16. Автономні чисті податки. |
P. Приватні заощадження плюс державні заощадження |
|
17. Бюджетне сальдо. |
Q. Сума інвестиційних ресурсів приватного та державного сектору |
|
18. Бюджетний дефіцит. |
R. Різниця між чистими податками та держзакупками |
|
19. Вмонтовані стабілізатори. |
S. Товари та послуги, призначені для суспільства в цілому незалежно від потреби в них окремих економічних суб’єктів |
|
20. Потенційне бюджетне сальдо |
T. Перевищення видатків над доходами державного бюджету |
|
21. Державний бюджет. |
U. Податки мінус трансферти |
|
22. Державний борг. |
V. Фіскальна політика активного впливу на економіку країни, яка спирається на рішення уряду і парламенту |
|
23. Дискреційна фіскальна політика. |
W. Крива, відбиває зв’язок між податковими ставками і податковими надходженнями |
|
24. Крива Лаффера. |
X. Політика національного банку з обмеження і зменшення пропозиції грошей з метою підвищення відсоткової ставки стримування ділової активності (монетарна політика, спрямована на підвищення відсоткової ставки з метою стримання ділової активності) |
|
25. Мультиплікатор податків. |
Y. Перевищення доходів над видатками державного бюджету |
|
26. Мультиплікатор збалансованого бюджету. |
Z. Купівля-продаж національним банком урядових цінних паперів на відкритому ринку для того, щоб впливати на банківські резерви, пропозицію грошей і відсоткову ставку |
|
27. Фактичне бюджетне сальдо. |
AA. Теорія, основна ідея якої полягає в необхідності державного втручання в економіку з метою забезпечення повної зайнятості |
|
28. Циклічне бюджетне сальдо. |
BB. Фіскальна політика, за якої впроваджується певна система податків і трансфертів, і це забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в автоматичному режимі, тобто без державного втручання. |
|
29. Мультиплікатор державних закупівель. |
CC. Чисті податки мінус державне споживання. |
|
30. Операції на відкритому ринку. |
DD. Сальдо державного бюджету, яке визначається як різниця між фактичними чистими податками і державними закупівлями. |
|
31. Політика „дешевих” грошей. |
EE. Консервативні теорії мінімального державного втручання в економіку методами монетарної, фіскальної політики. |
|
32. Політика „дорогих” грошей. |
FF. Держава здійснює держзакупки, надає суспільні блага, перерозподіляє доходи, стабілізує економіку. |
|
33. Обов’язкові резерви |
GG. Основний фінансовий документ країни, у якому відображається баланс запланованих урядових доходів і видатків за певний рік |
