1. Як суб’єкт макроекономічного регулювання ринок не може:
А. Забезпечити людей суспільними благами.
Б. Реагувати на індивідуальні потреби людей.
В. Регулювати ціни.
Г. Забезпечити рівномірний розвиток окремих регіонів.
2. За умов змішаної економіки закритого типу рівновага товарного ринку визначається за формулою:
А. Y = С + І + G.
Б. Y = С + I + G + NX.
В. Y = С + I + G - NX.
Г. Y = С + S + (Y –T) + NX.
3. За умов змішаної економіки закритого типу функція споживання має вигляд:
А. C = Ca + MPC×Y
Б. C = Ca + MPC×(Y – T)
В. C = Ca + MPC×(Y – ЧT)
Г. C = Ca + MPC×Y(1 – t)
4. За умов змішаної економіки закритого типу національні заощадження визначаються формулою:
А. S + Sg = Y – C – G
Б. S + Sg = Y – C – Cg
В. S + Sg= Y – ЧТ – C – G
Г. S + Sg= Y – ЧТ – C – Сg
5. Завданнями державного регулювання сучасної ринкової економіки є:
А. Модифікація ринкового механізму.
Б. Послаблення конкуренції.
В. Справедливий розподіл доходу.
Г. Контроль за рівнем зайнятості та інфляції.
6. Класичній теорії державного невтручання відповідає таке положення:
А. Повна зайнятість економічних ресурсів – це норма ринкової економіки.
Б. Основним регулятором ринкової економіки є сукупний попит.
В. Заробітна плата і ціни на товари і природні ресурси не гнучкі.
Г. Ринкова економіка здатна до саморегулювання.
7. Кейнсіанській теорії державного регулювання економіки відповідає таке положення:
А. Зарплата є абсолютно гнучкою.
Б. Зарплата є негнучкою в довгостроковому періоді.
В. Зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.
Г. Ціни на товари гнучкі в короткостроковому періоді.
8. Прихильники теорії раціональних очікувань твердять, що:
А. Економічні суб'єкти поводяться раціонально – збирають і осмислюють інформацію, щоби правильно оцінювати наслідки економічної політики;
Б. Усі товарні й ресурсні ринки є конкурентними, от же, всі ціни є гнучкими.
В. На підставі своїх прогнозів економічні суб'єкти можуть заздалегідь нейтралізувати негативні впливи державної політики на рівень свого добробуту.
Г. Правильні твердження – А.В.
9. Монетаристи твердять, що швидкість обігу грошей стабільна, а суспільство хоче володіти такою кількістю грошей для купівлі товарів і послуг, яка відповідає:
А. Обсягу інвестицій.
Б. Сумі споживчих видатків.
В. Рівню цін.
Г. Номінальному ВВП.
10. Монетаристи вважають, що:
А. Активна монетарна політика може допомогти стабілізувати сукупний попит.
Б. Темпи зростання грошової маси повинні відрізнятися упродовж ділового циклу.
В. Швидкість обігу грошей мінлива й не передбачувана.
Г. Фактичний ВВП завжди тяжіє до природного ВВП.
Д. Зміна пропозиції грошей позначається перш за все на обсязі національного виробництва як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.
11. У рівноважному стані в моделі змішаної економіки закритого типу загальні інвестиції дорівнюють:
А. Приватним внутрішнім інвестиціям.
Б. Державним заощадженням.
В. Національним заощадженням.
Г. Сумі національних та державних заощаджень.
12. Якщо сучасна економіка є регульованою, то чи є необхідність використовувати ринковий механізм?
А. Ринковий механізм у регулюванні національної економіки не потрібен.
Б. Ринковий механізм має використовуватись в органічній єдності з державними регуляторами.
В. Ринковий механізм має використовуватись тільки в окремих галузях народного господарства.
Г. Усі відповіді неправильні.
13. Об’єктами державного регулювання є :
А. Екологія.
Б. Умови конкуренції.
В. Державні службовці.
Г. Соціальне забезпечення.
Д. Дрібні та великі підприємства.
14. В умовах змішаної економіки відкритого типу держава виконує таку економічну функцію:
А. Отримує податки.
Б. Сплачує податки.
В. Отримує трансферти.
Г. Продає продукти та ресурси.
15. Державне втручання в економіку країни спричинене необхідністю:
А. Розвивати НТП.
Б. Сприяти досягненню рівноважного рівня цін.
В. Зміцнювати національну оборону країни.
Г. Впливати на зміну відсоткової ставки комерційних банків.
16. Засобами прямого державного регулювання є:
А. Прискорена амортизація.
Б. Податки.
В. Регулювання зайнятості.
Г. Бюджетна політика.
17. До засобів антикризової політики держави не належать:
А. Регулювання податкових ставок.
Б. Регулювання заробітної плати.
В. Маніпулювання державним бюджетом.
Г. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
18. Основним регулятором змішаної економіки є:
А. Сукупні витрати. Б. Рівень цін.
В. Ринок. Г. Сукупна пропозиція.
19. Державна політика в галузі витрат і оподаткування називається:
А. Монетарною політикою.
Б. Політикою розподілу доходів.
В. Політикою, заснованою на теорії розподілу доходів.
Г. Фіскальною політикою.
20. Маніпуляції з державними витратами і податками для досягнення бажаного рівноважного рівня доходу та виробництва характерні для:
А. Політики, яка заснована на кейнсіанській функції споживання.
Б. Політика орієнтована на дефляцій ний розрив.
В. Кейнсіанської фіскальної політики.
Г. Кредитної політики.
21. Якщо уряд передбачає підвищити рівень реального ЧВП, він може:
А. Знизити державні закупівлі товарів та послуг.
Б. Знизити рівень бюджетного дефіциту.
В. Знизити податки.
Г. Зменшити трансфертні платежі.
22. Прямий зв’язок між чистими податковими надходженнями та реальним ЧВП:
А. Розширює можливості для підтримки повної зайнятості.
Б. Підвищує ефективність дискреційної фіскальної політики, спрямованої на подолання рецесії та досягнення повної зайнятості.
В. Зменшує вплив змін обсягу планових інвестицій на рівень НД та зайнятості.
Г. Автоматично приводить до створення бюджетних надлишків у період рецесії.
23. Автоматична фіскальна політика забезпечує:
А. Зміну обсягу державних закупівель.
Б. зміну податкових ставок.
В. Часткову економічну стабілізацію.
Г. Повну економічну стабілізацію.
24. Дефіцит державного бюджету утворюється, якщо:
А. Обсяг податкових надходжень зменшується.
Б. Витрати держави зменшуються.
В. Сума активів держави перевищує обсяги її зобов’язань.
Г. Сума витрат держави перевищує обсяг податкових надходжень.
25. Дефіцит державного бюджету може фінансуватися за рахунок:
А. Зовнішніх позик.
Б. державного запозичення.
В. Зменшення державних закупівель.
Г. Зменшення трансфертів.
26. Найменш збитковим варіантом для забезпечення приросту ВВП державного бюджету є:
А. Зменшення податків.
Б. Збільшення державних закупівель.
В. Збільшення державних позик.
Г. Одночасне збільшення державних закупівель і податків.
27. Однією із проблем державного боргу є:
А. Зростання частки заощаджень при всіх рівнях безподаткового доходу.
Б. Зростання обсягів інвестицій.
В. Зменшення трансфертних платежів.
Г. Відхід частини національного продукту за межі країни.
28. Державний борг – це сума попередніх:
А. Бюджетних дефіцитів.
Б. Державних витрат.
В. Бюджетних надлишків.
Г. Бюджетних дефіцитів за вирахування бюджетних надлишків.
29. Економічні наслідки державного боргу:
А. Зниження рівня життя.
Б. Збільшення сукупних національних витрат.
В. Скорочення виробничих можливостей національної економіки.
Г. Перерозподіл національного багатства між членами суспільства.
30. Побудова кривої Лаффера ґрунтується на положенні:
А. Зменшення граничної податкової ставки завжди збільшує податкові надходження.
Б. Зменшення граничної податкової ставки завжди зменшує податкові надходження.
В. Зменшення граничної податкової ставки збільшує податкові надходження, якщо податкова ставка була надмірною.
Г. Усі відповіді неправильні.
31. Державний бюджет, збалансований на циклічній основі, був би наслідком:
А. Зростання державних витрат, зниження податків у період економічного піднесення.
Б. Скорочення державних витрат, збільшення податків у період економічного спаду.
В. Скорочення державних витрат, зниження податків у період економічного спаду.
Г. Зростання державних витрат, зниження податків у період економічного спаду.
32. За інших рівних умов значний бюджетний дефіцит у період повної зайнятості призводить до:
А. Зниження міжнародної цінності національної валюти.
Б. Інфляції, обумовленої зростанням витрат.
В. Зростання реальної відсоткової ставки.
Г. Зниження реальної відсоткової ставки.
33. Концепція функціональних фінансів надає перевагу:
А. Збалансуванню державного бюджету.
Б. Зменшенню дефіциту державного бюджету.
В. Економічній стабілізації.
Г. Економічному зростанню.
34 Відносні витрати по обслуговуванню державного боргу вимірюється:
А. Відношенням суми відсоткових сплат за боргом до обсягу ВВП.
Б. Сумою державного боргу.
В. Відношенням розміру боргу до обсягу ВВП.
Г. Сумою відсоткових сплат за боргом.
35 Грошово - кредитна політика держави проводиться:
А. Урядом країни.
Б. Усіма фінансово-кредитними установами країни.
В. Центральним банком країни.
Г. Міністерством фінансів.
|
1. Баланс товарів та послуг. |
A. Торгівля без обмежень, тобто без державного втручання, коли ринок регулює експорт та імпорт товарів |
|
2. Вільна торгівля (торговий лібералізм). |
B. Один із засобів протекціонізму у зовнішній торгівлі, який кількісно обмежує імпорт або експорт товару |
|
3. Валютна політика. |
C. Політика держави, спрямована на створення сприятливого клімату в країні для залучення іноземного капіталу |
|
4. Валютний (обмінний) курс. |
D. Податок, який встановлює держава на імпортні та експортні товари |
|
5. Вільний плаваючий валютний курс. |
E. Стан платіжного балансу, коли витрати перевищують надходження |
|
6. Гранична схильність до імпорту. |
F. Головний розділ платіжного балансу |
|
7. Дефіцит платіжного балансу. |
G. Політика держави в галузі валютних операцій, формування валютних курсів, нормування обов’язкових валютних резервів та контролю за розподілом іноземної валюти |
|
8. Квота. |
H. Складова зовнішньоекономічної політики держави, яка контролює і регулює міжнародну торгівлю |
|
9. Керований плаваючий валютний курс. |
I. Складова частина рахунку поточних операцій, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів і послуг |
|
10. Ліцензія. |
J. Спеціальний статистичний документ держави, в якому відображено усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни |
|
11. Мито. |
K. Автономна стаття платіжного балансу, яка відображає неточності в обліку зовнішньоекономічних операцій, пов’язані з часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою |
|
12. Паритет купівельної спроможності. |
L. Коефіцієнт, який характеризує співвідношення між зміною імпорту і зміною безподаткового доходу |
|
13. Платіжний баланс. |
M. Другий розділ платіжного балансу, в якому відображено міжнародний рух капітальних трансфертів та інвестицій і кредитів |
|
14. Політика іноземного інвестування. |
N. Валютний курс, зміна якого регулюється державою шляхом впливу на кон’юнктуру валютного ринку |
|
15. Помилки та упущення. |
O. Політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. |
|
16. Протекціонізм. |
P. Ціна грошової одиниці певної країни, виражена в грошових одиницях іншої країни |
|
17. Рахунок капітальних операцій. |
Q. Принцип визначення валютного курсу на основі співвідношення вартості ринкового кошику у відповідних країнах |
|
18. Рахунок поточних операцій. |
R. Валютний курс, який формується лише під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку |
|
19. Резервні активи. |
S. Регулююча стаття платіжного балансу у вигляді ліквідних активів, золотовалютних запасів тощо. |
|
20. Торговельна політика. |
T. Один із засобів протекціонізму, який надає право займатися певним видом зовнішньоекономічної діяльності |
