- •План звіту
- •Вступ. Мета і завдання практики
- •Розділ I. Полігонометрія IV класу, I-II розрядів
- •1.1. Основні вимоги до геодезичних мереж згущення полігонометрії IV класу, I та II розрядів
- •1.2. Рекогностування ходів і закріплення пунктів полігогометрії
- •1.3 Конструкція пунктів полігонометрії
- •1.4. Умови проектування полігонометричних мереж
- •1.5. Складання технічного проекту
- •Розділ II. Кутові виміри
- •2.1. Триштативна система вимірювання кутів
- •2.2. Вимірювання кутів способом прийомів
- •2.3 Вимірювання кутів способом кругових прийомів
- •2.4. Перевірки теодолітів Перевірка колімаційної похибки
- •Перевірка місця зеніту
- •Перевірка відповідності взаємного положення осей обертання труби і теодоліту
- •Перевірка компенсатора
- •84° 28' 42''
- •Визначення мертвого ходу оптичного мікрометра
- •Дослідження ексцентриситету алідади і лімба
- •2.6. Дослідження марок
- •Розділ III. Лінійні виміри
- •3.1. Вимірювання ліній полігонометрії електронним тахеометром
- •3.2. Перевірки та компарування електронного тахеометра
- •3.3. Еталонування електронного тахеометра на польовому компараторі
- •3.4. Компарування рулеток
- •Розділ IV. Нівелірні мережі згущення
- •4.1. Нівелювання III класу
- •4.2. Рекогностування ліній нівелювання
- •4.3. Перевірки нівеліра з циліндричним рівнем та елеваційним гвинтом Перевірка сітки ниток
- •Визначення п’ятки рейок
- •4.4. Дослідження нівелірів і рейок Коефіцієнт віддалеміра
- •Розділ V. Прив’язувальні роботи в полігонометрії
Визначення мертвого ходу оптичного мікрометра
Установка алідади, град |
Відлік по мікрометру при суміщенні штрихів обертанням маховичка |
Різниця ∆=I-II |
V=∆-∆сер |
Установка алідади, град |
Відлік по мікрометру при суміщенні штрихів обертанням маховичка |
Різниця ∆=I-II |
V=∆-∆сер | ||||||||
Вправо I |
Вліво II |
Вправо I |
Вліво II |
|
| ||||||||||
0 |
21” |
21.3” |
-0.3 |
-0.6 |
180 |
5’ |
5’0.5” |
-0.5 |
-0.8 | ||||||
15 |
26” |
26.7” |
-0.7 |
-1 |
195 |
5’26” |
5’26” |
0 |
-0.3 | ||||||
30 |
52” |
52.5” |
-0.5 |
-0.8 |
210 |
5’50” |
5’50” |
0 |
-0.3 | ||||||
45 |
1’16” |
1’16.8” |
-0.8 |
-2.1 |
225 |
6’15” |
6’15.5” |
-0.5 |
-0.8 | ||||||
60 |
1’40” |
1’40.8” |
-0.8 |
-2.1 |
240 |
6’44” |
6’44” |
0 |
-0.3 | ||||||
75 |
2’05” |
2’5.2” |
-0.2 |
-0.5 |
255 |
7’2” |
7’1.5” |
+0.5 |
+0.2 | ||||||
90 |
2’31” |
2’31.5” |
-0.5 |
-0.8 |
270 |
7’29.5” |
7’30” |
-0.5 |
-0.8 | ||||||
105 |
2’55” |
2’55.2” |
-0.2 |
-0.5 |
285 |
7’57” |
7’57” |
0 |
-0.3 | ||||||
120 |
3’20” |
3’20.6” |
-0.6 |
-0.9 |
300 |
8’20.2” |
8’20.9” |
-0.7 |
-1 | ||||||
135 |
3’45” |
3’45.5” |
-0.5 |
-0.8 |
315 |
8’44” |
8’44.5” |
-0.5 |
-0.8 | ||||||
150 |
4’10.5” |
4’10.5” |
0 |
-0.3 |
330 |
9’12” |
9’11.5” |
+0.5 |
+0.2 | ||||||
165 |
4’34.5” |
4’35” |
-0.5 |
-0.8 |
345 |
9’35” |
9’35” |
0 |
-0.3 |
Дослідження ексцентриситету алідади і лімба
У площині лімба розрізняють три точки: головна точка Д - центр окружності ділень лімба, Л - центр обертання лімба (точка перетину осі обертання лімба з площиною лімба), А - центр обертання алідади (точка перетину осі обертання алідади з площиною лімба). В ідеалі всі три точки повинні збігатися, але в реальному інструменті вони не збігаються: розбіжність точки А до точки Д називається ексцентриситетом алідади, розбіжність точки Л з точкою Д називається ексцентриситетом лімба, розбіжність точок А і Л називається ексцентриситетом осей. Дослідження ексцентриситетів горизонтального круга виконують за методикою, викладеною в Інструкції. Ексцентриситет лімба і ексцентриситет алідади оптичних теодолітів досліджують за однією і тією ж методикою, тільки при визначенні ексцентриситету алідади переставляють алідаду через 30 0 від 0 0 до 330 0 в прямому і зворотному напрямках, а при визначенні ексцентриситету лімба переставляють лімб через 30 0 від 0 0 до 330 0 також в прямому і зворотному напрямках.
Ексцентриситет алідади
Ексцентриситет лімба
2.6. Дослідження марок
Візирна марка повинна задовольняти двом геометричним умовам:
вісь круглого рівня повинна бути паралельна осі обертання візирної марки; повірка цієї умови виконується за стандартною методикою повірки круглого рівня;
вісь симетрії візирної марки повинна збігатися з віссю обертання марки. Для повірки цієї умови за допомогою голки фіксують на верхній частині марки її вісь обертання, і потім вимірюють теодолітом три напрями: два напрямки - на краї щитка (лівий і правий) і один напрямок - на голку.
Польовий журнал кутових вимірів