1.4. Умови проектування полігонометричних мереж

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань.

Щільність геодезичної основи повинна бути в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше чотирьох пунктів на 1 км² у забудованій частині та одного пункту на 1 км² на незабудованих територіях.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів та систем ходів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Прокладання висячих ходів не допускається.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. Місця встановлення пунктів полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. Не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені так, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж за 0,5 м від перешкоди. Для дотримання техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні бути дуже близько до колії, лінії електропередач високої напруги тощо.

На забудованих територіях місця закладання пунктів вибирають переважно у фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, з метою кращого збереження, але забороняється закріплювати пункти на розі споруди.

1.5. Складання технічного проекту

Технічний проект  — стадія розробки виробу і проектна конструкторська документація, яка містить остаточне технічне рішення і дає повне уявлення про будову розроблюваного виробу.

При складанні технічного проекту полігонометрії спочатку виконують підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії. Визначають номенклатуру і координати кутів рамки трапеції масштабу 1:25 000, розміри рамки та площі трапеції. Виконують фізико-географічну характеристику району робіт. Вивчають топографо-геодезичну вивченість району робіт. Визначають форму, центр ваги запроектованого ходу. Виконують прямий і обернений розрахунки ходу. Якщо запроектований хід відповідає заданим вимогам, можна переходити до польових робіт.

Розділ II. Кутові виміри

2.1. Триштативна система вимірювання кутів

З метою ослаблення помилок центрування і редукції і зменшення трудомісткості робіт при прокладанні полігонометричних ходів застосовують триштативну систему.

Вона полягає в тому, що на трьох сусідніх точках А, В, Сходу встановлюються три штативи з закріпленими в них трегерами (рис. 4).

На задньому Аі передньомуСвстановлюються марки, на середньомуВ— теодоліт. Після вимірювання кута в т.В, штативи в т.Ві т.Сз трегерами залишаються в тому ж положенні, а штатив з т.Сз трегером переносять в т.D.

Теодоліт виймають з трегера в т. В, переносять і встановлюють в трегер, що залишився на т.С; в трегер, що залишився на т.Ввстановлюють марку, яку вийняли з трегера в т.Аі перенесли на т.В. Марку, яку вийняли з трегера на т.Свстановлюють в трегер на т.D.

Таким чином, якщо прилади попередньо від’юстовані, в точці Ввісь обертання марки на наступній станції співпадає з віссю обертання теодоліта на попередній станції, а в точціС— вісь обертання теодоліта на наступній станції співпадає з віссю обертання марки на попередній станції, тобто операція центрування приладів на точкахВіСна двох суміжних станціях виконується один раз.

Зменшення кількості операцій центрування приводить до зменшення помилок за центрування приладів і прискорює процес прокладання ходу.

Для прискорення кутових вимірів доцільно мати ще 1–2 запасних штативи з трегерами, які в той час коли виконуються виміри на попередніх точках, центрують з допомогою перевіреного оптичного виска в наступних точках ходу.