- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський Національний Університет Будівництва та Архітектури
- •Пояснювальна записка
- •2. Визначення навантажень та розрахунок рами
- •2.1. Визначення постійних навантажень
- •2.2. Навантаження від снігу
- •2.3. Вітрове навантаження
- •2.4. Визначення зусиль у перерізах поперечної рами
- •3.1.Розрахунок настилу
- •4.1. Розрахунок прогону
- •5.1 Розрахунок балки з гнучкою стінкою
- •6.1. Розрахунок балки з гофрованою стінкою
- •7.1. Розрахунок балки з перфорованою стінкою стінкою
- •8.1. Розрахунок покриття з плоскими несучими конструкціями.
2.2. Навантаження від снігу
Снігове навантаження збирається згідно розділу 8 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»
Граничне розрахункове значення снігового навантаження на 1 м2 горизонтальної проекції покриття міста Суми згідно додатку Е [2]:
Sm=γfmS0C=1,04•1,67•1=1,74 кПа
γfm=1,04 — для будівель з періодом експлуатації рівним Т=60р. Табл. 8.1 [2];
S0=1,31 кПа — згідно додатку Е [2];
C=μ•Ce•Calt=1
μ=1, т.я. α<25˚ згідно додатку Ж [2];
Ce — згідно пункту 8.9 [2], оскільки відсутні дані про режими експлуатації;
Calt — згідно пункту 8.10 [2], оскільки висота над рівнем моря менша за 0,5км.
Експлуатаційне розрахункове значення снігового навантаження на 1м2
Se=γfe•S0•C=0,49•1,67•1=0,642кПа
γfe=0,49 — згідно пункту 8.12 [2], для об’єктів масового будівництва.
Розрахункове рівномірно розподілене навантаження на ригель з урахуванням γn=0,975:
qs=B•Sm• γn=6•1,74•0,975=10,18 кН/м
Опорна реакція ригеля від снігового навантаження:
Qs=qs•L/2=10,18•24/2=122,16 кН.
Рис. 2.3. Схема снігового навантаження
2.3. Вітрове навантаження
Вітрове навантаження збирається згідно розділу * ДБН В.1.2—2:2006 «Навантаження і впливи».
Нормативне значення вітрового тиску для заданого району будівництва 0,42кН/м. Тип місцевості за вітровим навантаженням ІІ. Стінові панелі довжиною 6м горизонтально закріплені на основних колонах.
Знайдемо граничне та експлуатаційне розрахункові значення вітрового навантаження:
Wm=γfmW0C,
γfm=1 — коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за9.14 [2];
Коефіцієнт С визначається за формулою:
C=CaerChCrelCdirCd.
Кут нахилу покриття α=0°; висота під вітрової зони h1=13м; проліт конструкції покриття l=48м, довжина будівлі в плані b=48м. Відповідно співвідношення
h1/l=0,271; b/l=1.
За лінійною інтерполяцією визначаємо аеродинамічні коефіцієнти, за додатком І [2]:
се1=-0,325, се2=-0,4, се3=-0,5
Рис. 2.4. Схема розподілу аеродинамічних коефіцієнтів
Calt=1 (H<0,5км), — коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 9.10;
Crel=1, ϕ<0,05 приймаємо ухил — коефіцієнт рельєфу, що визначається за 9.11;
Cdir=1, — коефіцієнт напрямку, що визначається за 9.12;
Коефіцієнт напрямку Cdir=1 враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці.
Значення Cdir, що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при спеціальному обґрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при наявності достатніх статистичних даних.
Cd=1, — коефіцієнт динамічності, що визначається за 9.13.
Коефіцієнт динамічності Cd враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду. Для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25с:
Wm=γfmW0C=1∙0,42∙Caer∙Ch.
Вітрове навантаження на горизонтальних ділянках покриття з від’ємним значеннями аеродинамічних коефіцієнтів у запас несучої здатності не враховуємо.
Розрахункова схема включає розподілене навантаження на колони до рівня низу конструкції покриття (ділянка А1) та зосереджені сили у верхніх вузлах рами від вітрового навантаження вище зазначеного рівня (ділянка А2).
Рис. 2.5. Схема розподілу вітрового навантаження по поздовжні поверхні будівлі.
Розподілене навантаження від вітру на основну колону з площі В враховуємо за спрощеною схемою як рівномірне, що спричиняє еквівалентний згинальний момент у защемленні колони.
Значення коефіцієнта переходу до еквівалентного навантаження для рами з позначкою низу ригеля Н=10м за табл. Д.2.6,б [3] дорівнює ceq=0,9.
Рівномірно розподілене еквівалентне навантаження від вітру з урахуванням аеродинамічних коефіцієнтів:
активне:
qw.a=wm∙cе∙ceq∙(B/2)∙γn=0,42∙0,8∙0,9∙6∙0,975=1,77кН/м;
пасивне:
qw.p=wm∙cе∙ceq∙(B/2)∙γn=0,42∙0,5∙0,9∙6∙0,975=1,106кН/м.
Рис. 2.6. Схема розподілу вітрового навантаження по висоті рами
Вітрове навантаження, що діє вище нижнього поясу ригеля, враховується розрахунковою схемою як зосереджені сили з площі:
А1=3∙6=18м2,
ch,сер=(0,9+0,975)/2=0,9375
активне: Wa=wm∙A1∙ce∙ ch,сер∙γn=0,42∙18∙0,8∙0,9375∙0,975=5,53кН;
пасивне: Wp=wm∙A1∙ce3∙ ch,сер∙γn=0,42∙18∙0,5∙0,9375∙0,975=3,455кН.
Рис. 2.7. Схема вітрового навантаження