- •Київський національний університет будівництва і архітектури
- •2 Методи тематичного картографування
- •2.1 Узагальнена характеристика видів тематичних карт
- •2.1.1Картографування дискретних об'єктів
- •2.1.2 Пойменовані точкові дані
- •2.1.3 Пропорційні позначки для точкових об'єктів
- •2.1.4 Картодіаграми
- •2.1.5 Карти потоків
- •2.1.6 Картографування безперервних явищ
- •2.2 Методика вибору методів класифікації для тематичних карт
- •2.2.1 Класифікація послідовних даних
- •2.2.2 Статистична класифікація даних
- •2.2.3 Природні розриви
- •2.2.4 Хороплетні карти без інтервалів
- •2.2.5 Задана класифікація даних
- •2.2.6 Карти з багатьма характеристиками
- •2.2.7 Невеликі серії карт
- •2.2.8Узагальнені рекомендації
- •2.4 Приклади тематичних карт результатів всеукраїнського перепису населення 2001 року
2.1.3 Пропорційні позначки для точкових об'єктів
Значки дозволяють виносити на карту кількісні характеристики для окремих точкових об'єктів. Наприклад, на одному з поширених видів карт перепису положення і розмір крупних міст представляються за допомогою кругів або квадратів, розміри яких пропорційні кількісній характеристиці, що відображається. Такі карти називаються картами з пропорційними або масштабованими значками. Карти з масштабованими значками дозволяють відобразити абсолютну величину змінної, проте межі зручні для відображення відносних величин, таких, як щільність або відношення.
Рис. 2.4. Пропорційні позначки для точкових і площинних об'єктів
ГІС дозволяють вибирати знаки, що відображають тему карти. Такі символічні знаки роблять карту наочнішою та ”живою”.Проте занадто складні знаки можуть відвернути увагу користувача від основної інформації, яка повинна передаватися картою, — відносних значень змінної в різних регіонах. Порівняєте два варіанти карти на рис. 2.5, на якій показано число телефонних абонентів. Незважаючи на те що значок телефону досить простий, оцінити величину змінної на лівій карті важче, ніж на правій. Картограф повинен знайти компроміс між інформативністю та інтерпитованістю карти, з одного боку, і достатньо привабливим її видом — із іншого.
Телефонні абоненти по районах, 1995 |
Телефонні абоненти по районах, 1995 |
|
|
Рисунок 2.5. Порівняння піктограм із простими графічними позначками |
В більшості випадків кращі результати досягаються при використанні простих символів, які не відволікають увагу користувача від відносних величин ознак, що вивчаються. Окрім кіл як геометричні значки часто використовуються квадрати і трикутники. Змінюючи орієнтацію трикутників, ми можемо указувати величину змінної, що має знак або пов'язаної з одним з двох напрямів, наприклад, число мігрантів, що в'їжджають і виїжджають з даної області (див. рис. 2.6). Використання кольору або відтінків сірого робить інтерпретацію карти ще легшої.
Пропорційні символи дозволяють також одночасно відобразити дві ознаки. Наприклад, розмір кола може вказати на кількість домогосподарств в області, що відображається, а колір або відтінок сірого — на відсоток домогосподарств, що мають телефон. Проте ми хочемо ще раз застерегти картографа від надмірної перевантаженості карти даними. Якщо областей, що відображаються, дуже багато або їх розміри дуже малі, може виявитися зручним показати ці дві ознаки на різних картах.
Рис. 2.6. Використання простих графічних позначок для відображення інтенсивності і напряму потоків
До карт з масштабованими символами близькі карти, в яких відмінності між значеннями відображаються кількістю однакових символів, зображених в кожній географічній одиниці. Наприклад, загальну чисельність населення можна представити так, як це зроблено на на рис. 2.7. Цей тип карт досить поширений в тематичному картографуванні. Проте, як і у випадку з символьними значками, такі карти легко можуть виявитися переобтяженими і складно нтерпретованими. Величину різних ознак краще передавати пропорційними значками.
Рис. 2.7. Зображення значень ознаки за допомогою різного числа однакових позначок