2 Методи тематичного картографування

2.1 Узагальнена характеристика видів тематичних карт

2.1.1Картографування дискретних об'єктів

Характеристику видів тематичних карт розглянемо на прикладі даних перепису населення, які є числами, агрегованими за звітними територіями, наприклад за районами або лічильними дільницями. Такі дані найзручніше картографувати з використанням хороплетних карт. Термін хороплета утворений з грецьких слівchoros (місце) іpleth (величина). Хороплетна карта відображаєдані по дискретних звітних територіях, які зазвичай встановлюються незалежно від реального просторового розподілу даних. Позначення, в даному випадку колір або символ, використовується для того, щоб характеризувати кожну звітну територію, визначається значенням відповідноїознаки.

Хороплетні карти відрізняються від так званих карт площинного типу, на яких звітні території визначаються даними. Наприклад, на карті, що відображає лісовий покрив, звітні ділянки визначаються межами між залісненими і безлісими територіями.

Хороплетні карти зручні для відображення розподілення значень за всією площею карти і для порівняння розподілів на різних картах. У таких випадках неможливо отримати точне значення для окремої звітної ділянки, оскільки кольори або відтінки відображають лише діапазони значень. З точною інформацією зручніше працювати, використовуючи таблиці даних або інтерактивні запити в ГІС.

Альтернативою для відображення переписних даних є точкові карти. Точкові карти вперше були застосовані в 1830 році у Франції для картографуваннярозподілу населення країни. На точкових картах один символ подає одну або декілька одиниць змінної, що картографується. Наприклад, кожна точка може відповідати 1 000 людей або домогосподарств.Значення змінної при цьому відображається змінною щільністю точок в межах звітної ділянки. На рис. 2.1. зображено приклад точкової карти, що відображає розподіл населення.

Рис. 2.1. Карта на основі щільності точок

Відомо два підходи до розміщення точок. Картограф може вибирати положення кожної точки, виходячи з відомостей про реальний розподіл населення в кожному районі. Наприклад, всередині та навколо міських територій буде розміщено більше точок, а ніж в менш населених сільських районах. Можливо також застосування віртуальних масок, за якого в незаселених місцях (водоймища, дуже густі ліси, заповідники), точки не ставляться.

Рис. 2.2. Поєднання точкочкової та хороплетної карт

Альтернативний варіант полягає в тому, щоб ставити точки випадково в межах кожного району, а щільність точок відображає середнє значення щільності показника. ГІС, що підтримують функції картографування з використанням точок, зазвичай розміщують точки випадковим чином. Для користувача можливості выбору варіантів обмежені лише розміром та видом символу, що маркує точки. Вид символу можна вибрати так, щоб він відповідав суті змінної, що картографується. Але слід зауважити, що найлегше читаються карти, створені з використанням простих точкових зображень.

2.1.2 Пойменовані точкові дані

Простий приклад точкової карти — це карта, на якій кожна точка зображує один дискретний елемент, наприклад ферму або лікарню. Такі пойменовані точкові дані відображають класи об'єктів, а не кількість або розмір. На простих точкових символьних картах положення точки точно відповідає просторовому положенню об'єкта. Розмір, колір або значок можуть відповідати різним типам об'єктів, наприклад дозволяють відрізняти центри охорони здоров'я від лікарень, як показано на рис. 2.3. Для зображення точкових об'єктів різних типів можна використовувати прості геометричні фігури, наприклад прямокутники, квадрати або трикутники. З іншого боку, ГІС та настільні картографічні пакети дають користувачу можливість вибрати символ, що відповідає типу об'єкту.

Рис. 2.3. Картографування дискретних об′єктів

Наприклад, карта на рис. 2.3 відображає розподіл двох типів медичних об'єктів, помічених символами, що легко інтерпритуються. Символи, що використовуються зазвичай є знаками текстових шрифтів або бінарні зображення. Більшість пакетів мають власні набори символів, що містять значну кількість картографічних символів, упорядкованих за темами, наприклад транспорт, комунальні підприємства або споруди. Деякі системи дають можливість користувачеві імпортувати власні символи, задані в бінарному форматі.