Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6_shrift (1).doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
369.66 Кб
Скачать
  1. Вимоги до сучасного уроку теоретичного навчання.

Загальні вимоги до уроку такі: проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій; особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов; оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів; встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями; зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо; логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів; ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо — комп'ютерних; тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особистим досвідом учня; формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності; формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти; діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвиваючої, виховної та самовдосконалювальної. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості.

  1. Структура уроку закріплення знань, уміння та навичок.

Уроки систематизації й узагальнення знань Мета: встановлення рівня оволодіння учнями основних теоретичних знань, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи. Структура: 1. Повідомлення теми й мети уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Відтворення та коригування опорних знань. 4. Узагальнення та систематизація понять. 5. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації. 6. Домашнє завдання.

Білет №24

  1. Форми та методи навчання.

Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність. Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку учнів в процесі навчання. Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння учнями певного змісту навчального матеріалу.Основні групи методів Три основні групи методів навчання: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. Класифікація методів навчання є відносно цілісною тому, що вона враховує всі основні структурні елементи діяльності (її організацію, стимулювання і контроль). Словесні методи навчання (відносяться оповідання, лекція, бесіда і ін.); Наочні методи навчання (є візуальним сприймання дійсності.); Практичні методи навчання (застосовуються прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.); Індуктивні і дедуктивні методи навчання (означає вибір певної логіки розкриття змісту теми, яка вивчається: від приватного до загального і від загального до приватного); Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання (програмоване навчання. ) Форма організації навчання (організаційна форми) – це зовнішній вияв узгодженої діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями: за кількістю учнів – індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання; за місцем навчання – шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві; за часом навчання – урочні і позаурочні: факультативні, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори та інші; за дидактичною метою – форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція ), комбінованого, або змішаного навчання(урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо); за тривалістю часу навчання – класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків».