Податкова система Китаю

Позитивні підсумки роботи податкової системи після реформи 1994 року дозволяють говорити про те, що в Китаї побудована дієва податкова система, адаптована до "ринкової економіки соціалізму". Існуюча податкова система КНР спрямована на відкриття Китаю зовнішньому світу, що сприяє розвитку національної економіки.

Визначені такі головні принципи оподаткування:

-   справедливість при оподаткуванні. Різницю у податкових ставках необхідно застосовувати тільки для різних видів виробництва, а не різних форм власності;

-   чіткість і простота при обчислюванні та стягненні податків.

 

Основними напрямами податкової реформи в КНР визначено:

-   регулювання використання капіталовкладень;

-    залучення капіталовкладень в основне виробниче будівництво;

-   виправлення структурних дисбалансів;

-   стримування інфляції;

-   посилення контрольно-регулюючої функції фінансів на макроекономічному рівні тощо.

 

Надання послуг, передача нематеріальних активів та реалізація нерухомості є об’єктом оподаткування промисловим податком.

 

Види податків Китаю

 

В даний час в Китаї налічується 25 видів податків, які, в залежності від їх природи і виконуваних функцій, можуть бути об'єднані у 8 груп:

Податки з обороту. Ця група включає 3 види податків, а саме: ПДВ, податок на споживання (податок з продажів), податок на підприємницьку діяльність. Збирання цих податків залежить від обсягу товарообігу або збуту в сферах виробництва, обігу та послуг.

Податки на прибуток (доходи). Сюди входять: податок на прибуток вітчизняних підприємств, податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств і податок з фізичних осіб. Надходження від цієї групи податків залежать від суми прибутку, отриманого юридичними особами, або від розміру доходу фізичної особи.

Ресурсні платежі, що включають ресурсний податок і земельний податок (плата за користування землями міст і районів). Ці податки стягуються з природокористувачів, а також з користувачів міських і районних земель. Ресурсними платежами обкладається використання природних ресурсів, що перебувають у державній власності.

Цільові податки і збори: податок на утримання і будівництво міст, податок за користування сільгоспугіддями, податок на інвестиції в основний капітал, податок на реалізацію землі.

Майнові податки: податок на майно, податок на нерухомість, податок на спадщину (поки не введений).

Податки з операцій (дій). У цю групу входять: податок за користування автотранспортними засобами та водними судами, гербовий збір, податок на передачу майна, податок на обіг цінних паперів (поки не введений). Цими податками обкладаються певні операції (дії).

Сільськогосподарські податки: податок на землеробство і податок на утримання і розведення худоби. Платниками податків виступають юридичні та/або фізичні особи, які отримують дохід від землеробства або тваринницької діяльності.

Мита. Ними обкладаються товари, що ввозяться/вивозяться на/з території Китаю.

 

Податкове законодавство

 

До складу державних органів, уповноважених розробляти податкові закони і визначати податкову політику, входять: Національний громадський конгрес і його постійний комітет, Державна рада, Міністерство фінансів, Державна адміністрація оподаткування, Комітет тарифікації та класифікації при Державній раді та Головне митне управління.

Податкові закони розробляються Національним громадським конгресом, наприклад, Закон КНР про прибутковий податок з фізичних осіб, або постійним комітетом конгресу, наприклад, Закон КНР про управління податками та їх справляння.

Адміністративні рішення і правила в галузі оподаткування (інструкції) виробляються Державною радою, наприклад, Інструкція щодо застосування Закону про управління податками та їх справляння, Інструкція щодо застосування Закону про прибутковий податок з фізичних осіб, Тимчасова інструкція з ПДВ.

Відомчі правила в галузі оподаткування розробляються: Міністерством фінансів, Державною адміністрацією оподаткування, Комітетом тарифікації та класифікації при Державній раді і Головним митним управлінням, наприклад, роз'яснення щодо застосування Тимчасової інструкції з ПДВ, Тимчасові правила декларування прибуткового податку з фізичних осіб та інші.

Підготовка податкових законів та інструкцій проходить у 4 етапи: складання плану документа, його розгляд, прийняття рішення (голосування) і опублікування (оприлюднення). Крім того, законодавство КНР передбачає, що правові акти можуть прийматися не тільки "на вищому рівні", але і розроблятися і прийматися відповідними органами управління на місцях.