Тема

Плата за користування надрами

1. Економічні та нормативно-правові засади справляння плати за користування надрами в Україні.

2. Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

3. Особливості визначення та обчислення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

4. Порядок обчислення та сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

5. Порядок справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

6. Порядок здійснення контролю та відповідальність платників.

1. Економічні та нормативно-правові засади справляння плати за користування надрами в Україні

Використання природних ресурсів протягом останніх десятиліть не завжди було ефективним. Помилковість уявлень про них як «дарових благ» природи призводить навіть до того, що інколи природні ресурси використовуються по-хижацькому.

Мінерально-сировинна база України повинний достатній резерв розвіданих запасів з більшості видів корисних іноді, але вона знаходиться уже на етапі виснаження надр, а це вимагає реформування економічного механізму користування ними.

Держава в особі її повноважних органів зацікавлена в тому, щоб використання природних ресурсів було рівномірним та планомірним. Для цього служать платежі за користування природними ресурсами, до яких відносять плату за користування надрами.

В економічній теорії ще не сформовані єдині вимоги і правила користування надрами та визначення платежів за користування ними. Кожна країна застосовує притаманні тільки їй методи і правила користування надрами. Концептуальні підходи до реформування економічного механізму у сфері користування надрами базуються на встановленні таких господарських відносин у мінерально-сировинному комплексі, при яких забезпечується сталий розвиток економіки країни, наповнюється державний бюджет з одночасним раціональним використанням надр; здійснюється збалансування інтересів видобувних підприємств, регіонів і держави.

Слід зазначити, що під надрами розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Природні ресурси України є об'єктами права власності українського народу, відносно яких від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. За користування об'єктом надр у межах території України, її континентального шельфу і морської економічної зони справляється відповідна плата. Призначення цієї плати полягає у покритті видатків на можливе відтворення та забезпечення ефективного використання цих природних ресурсів.

Уперше плата за природні ресурси була введена урядовою постановою № 32 від 7 січня 1988 р. Держкомприроди установив порядок визначення і внесення плати. Потім цей порядок був затверджений постановою Уряду України від 9 січня 1991 p. № 13 для всіх підприємств незалежно від підпорядкованості і форм власності.

Мінекології України у 1991 році були розроблені Загальні принципи платного природокористування в умовах переходу України до ринку, а також проекти нормативно-правових актів про введення платного природокористування на території України. Пізніше платність використання природних ресурсів була регламентована Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-ХІІ, в якому зазначалось, що плата за природні ресурси, в тому числі за надра, стягується за право користування природними ресурсами в межах установлених лімітів; та понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів; на відтворення й охорону природних ресурсів. У свою чергу, Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XI плату та користування надрами було віднесено до загальнодержавних податків.

На сьогодні порядок справляння плати за користування надрами регламентують положення розділу XI «плата та користування надрами» Податкового кодексу України (ПКУ).

Плату за користування надрами віднесено до загальнодержавних податків. Плата за користування надрами в Україні закріплена та підтверджується також статтею 28 Кодексу України про надра (КУН) від 27.07.1994 № 132/94.

У ПКУ замість діючих до його прийняття двох податкових платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, запроваджено єдиний податковий платіж плату за користування надрами для видобування корисних копалин. Податковим кодексом регламентовано також справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Таким чином, відповідно до ПКУ з 01.01.2011 року в Україні встановлено два види плати за користування надрами:

1) плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) плату за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Під використанням надр для видобування корисних копалин розуміють:

- геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- безпосередньо видобування корисних копалин.

Необхідно звернути увагу, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. КМУ за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр визначає перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджується відповідною постановою КМУ.

Натомість під платою за використання надр у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, слід розуміти:

- будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- задоволення інших потреб.

З огляду на еволюцію законодавства з питань справляння плати за користування надрами слід зазначити. що до прийняття ПКУ воно перебувало в стані змін та доповнень. З прийняттям ПКУ збережено та вдосконалено діючий підхід до визначення порядку справляння плати за користування надрами. Крім того, в ПКУ уніфіковано та упорядковано плату за користування надрами, її бюджетну належність, відповідальність за повне і своєчасне внесення до бюджетів, систематизовано загальноприйняті звільнення від сплати, визначення платників та об'єкт оподаткування.