Державна податкова служба україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

філософії та політології

_____________ Л.С. Воробйова

“____” __________ 20__ р.

ОПОРНИЙ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З КУРСУ

“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

для підготовки бакалаврів

з усіх напрямів та спеціальностей

денної форми навчання

статус дисципліни – нормативна

Ірпінь 2011

Укладачі: Н.Ю. Громакова, к.і.н., доцент

О.Б. Готра, к.і.н., доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні

кафедри філософії та політології

Протокол №__ від “___”__________ 20___ р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Серед різних форм організації навчального процесу у вищій школі лекція залишається провідною формою і методом навчання, способом управління пізнавальною діяльністю студентів. З неї розпочинається перше знайомство студента з навчальною дисципліною, саме лекція закладає основу наукових знань.

Лекція – це систематичне, послідовне монологічне викладання педагогом (лектором) навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру.

У навчально-виховному процесі створюється ряд таких ситуацій, коли лекційну форму навчання неможливо замінити на будь-яку іншу:

• при відсутності підручників з нових курсів, що запроваджуються (лекція – основне джерело інформації);

• новий навчальний матеріал ще не знайшов відображення в існуючих підручниках або в разі, якщо деякі його розділи застріли;

• окремі теми підручника особливо важкі для самостійного вивчення і вимагають методичної переробки лектором;

• з основних проблем курсу існують заперечливі концепції (лекція необхідна для їх об'єктивного висвітлення).

Сучасна лекція має виконувати наступні дидактичні функції:

• постановку й обґрунтування завдань навчання;

• повідомлення й засвоєння нових знань;

• розвиток інтелектуальних умінь і навичок;

• мотивацію студентів до подальшої навчальної діяльності;

• інтегрування викладачем дисципліни з іншими предметами;

• формування інтересу до теоретичного аналізу.

Дидактичними елементами лекції визначені:

• методика викладання лекційного матеріалу;

• сукупність попередніх знань студентів;

• зміст і структура лекційного матеріалу;

• контроль і оцінка знань (зворотній зв'язок);

• навчальна література й ТСО.

Проте існує загальний "структурний каркас", який може бути застосований до будь-якої лекції, насамперед це:

• чітке формулювання теми, її основних навчальних завдань;

• визначення проблеми, яка потребує розв'язання, висвітлення її значення для науки, техніки та практики, пояснення явищ суспільного життя;

• перед студентами може бути поставлене завдання виявити подібні й відмінні риси в тих однорідних фактах, які викладаються під час лекції чи показати явище, що розглядається в його динаміці, порівняти приведені факти з раніше вивченим матеріалом і самостійно зробити висновки;

• повідомлення плану лекції й обов'язкове його дотримання (до плану вносяться основні питання лекції, які можуть бути використані при складанні питань до екзаменаційних білетів);

• нагадування змісту попередньої лекції й зв'язування його з новим матеріалом,

• визначення міста й призначення в дисципліні, в системі наук;

• докладне висвітлювання найважливіших фактів, явищ, подій, скорочене викладання другорядного матеріалу, пояснення складних явищ, понять;

• по кожному з положень, що аналізуються, необхідно робити висновок, виокремлюючи його повторенням та інтонацією і тільки потім переходити до наступного питання (рекомендується називати кожне наступне питання теми).

Чіткий розподіл теми лекції на основні питання полегшує її сприйняття, запис та засвоєння; у кінці лекції корисно зробити загальний висновок із викладеного навчального матеріалу.

Сьогодні пропонуються різні форми активної лекції нарівні із традиційною, що дозволяє значно підвищити творчий поведінковий потенціал аудиторії. Сучасні форми лекції спрямовані на інтенсифікацію навчального процесу, активізацію пізнавальної діяльності студентів та розвиток їхніх особистісних якостей. Так, проблемна лекція вимагає реалізації принципу проблемності при відборі та обробці змісту лекційного матеріалу (студентам пропонується для вирішення проблемна ситуація, розв'язання якої крок за кроком підводить їх до шуканої мети). Для цього новий теоретичний матеріал подається у формі проблемного завдання, яке містить протиріччя. їх необхідно виявити й розв'язати.

Співпраця лектора і студентів у процесі розв'язання проблеми дозволяє отримати нові знання, сформувати (удосконалити) уміння дослідницької діяльності, ведення діалогічного спілкування.

Проблемна лекція сприяє розвитку творчого мислення, пізнавального інтересу до заміста навчальної дисципліни, професійної мотивації, корпоративності.

Опорний конспект лекцій з курсу «Історія України» складений у відповідності до робочої навчальної програми з курсу «Історія України», затвердженої у 2011 р.