3.Аналіз беззбитковості.

Мета цього аналізу – визначити точки рівноваги, в яких надходження від продаж дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли об’єм продаж нижче цієї точки, то фірма несе збитки, а точці де надходження рівні витратам, фірма веде справи беззбитково.

Аналіз беззбитковості служить для порівняння використання запланованої потужності з об’ємом виробництва, нижче якого фірма має збитки. Точку беззбитковості можна визначити в показниках фізичних одиниць виробленої продукції або рівня використання виробничої потужності, при якій надходження від продаж та витрати виробництва рівні. Надходження від продаж в точці беззбитковості є вартістю беззбиткових продаж, а ціна одиниці продукції в цій точці є беззбитковою продажною ціною.

Перед тим як вирахувати величини беззбитковості необхідно перевірити наявність таких умов та допущень:

• витрати виробництва та маркетингу є функцією об’єму виробництва або продаж;

• об’єм виробництва дорівнює об’єму продаж;

• постійні експлуатаційні витрати однакові для будь-якого об’єму виробництва;

• перемінні витрати змінюються пропорційно об1єму виробництва, і таким чином, повні витрати виробництва також змінюються пропорційно до його об’єму ;

• продажні ціни на продукт або продуктовий комплекс для усіх рівнів випуску не змінюється з часом, тому загальна вартість продаж є лінійною функцією від продажних цін та кількості проданої продукції;

• величина беззбитковості визначається для одного продукту, а у випадку різної номенклатури її структура, тобто відношення між виробленою кількістю, повинні залишатися постійними.

Математично беззбиткове виробництво визначається таким чином:

- кількість одиниць продукції V, яке необхідно виробити та продати, щоб повністю покрити річні постійні витрати C_f при даній продажній ціні одиниці продукції P_s та перемінних питомих витратах C_v , або:

(P_s - C_v ) ·V = C_{f ,} або (4.8.)

V = C_{f ,}: (P_s - C_v ) (4.9.)

де P_s – ціна одиниці продукції;

C_v – перемінні витрати на одиницю продукції;

V – кількість одиниць випущеної продукції;

C_f - річні постійні витрати.

Приклад 4.7. Компанія виготовляє продукт А. Величина постійних витрат – 220 тис. грн. для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 1000 одиниць. Одиниця продукції реалізується за ціною 820 грн., перемінні витрати складають – 270 грн. на одиницю продукції. Таким чином за формулою (4.9)

V = 220000 : (820 – 270) = 400 одиниць продукції.

Отже при випуску 400 одиниць виробів А підприємство не має збитків, але і не має прибутків.

Розв’язок цього прикладу можна показати і графічно (див. рис. № 4.4.)

Рис. 4.4. Графік точки беззбитковості

При реалізації концепції беззбитковості можна помітити, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції та послуг сильно впливає на зміну прибутку. Це явище називається ефектом виробничого левереджа (або операційного важеля).

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.8. Підприємство випускає продукцію А. В першому році перемінні витрати склали 20000 грн., а постійні – 2500 грн.

Загальні витрати складають 20000 + 2500 = 22500 грн. Виручка від реалізації продукції склала 30000 грн. Таким чином, прибуток за перший рік становитиме 30000 – 22500 = 7500 грн.

На другому році в наслідок збільшення продукції на 15% одночасно виросли на таку ж величину перемінні витрати та обсяг реалізації.

В такому випадку перемінні витрати становитимуть 20000 · 1,15 = 23000 грн., а виручка 30000 · 1,15 = 34500 грн. При незмінності постійних витрат загальні витрати становитимуть 23000 + 2500 = 25500 грн., а прибуток – 34500 – 25500 = 9000 грн. Порівнявши прибуток в другому та в першому році одержимо 9000 : 7500 = 1,2 (120%). Тобто при збільшенні реалізації продукції на 15% спостерігається ріст обсягу прибутку на 20% - це і є результат впливу операційного (виробничого) важеля.

Для виконання практичних розрахунків залежності зміни прибутку від зміни обсягів реалізації пропонується така формула:

С = (P_s·V - З_пер): П_в = (З_пос + П_в ) : П_в (4.10)

Де С – сила впливу виробничого важеля;

P_s – ціна одиниці продукції;

V - кількість одиниць реалізованої продукції;

P_s·V - обсяг реалізації в грошовому еквіваленті;

З_пер - загальна величина перемінних витрат;

З_пос - загальна величина постійних витрат;

П_в – валовий прибуток.

Для нашого випадку сила впливу виробничого важеля в першому році склала: С = (2500 +7500): 7500 = 1,3333. Ця величина означає, що з збільшенням виручки від реалізації , припустимо, на 15% (як в нашому випадку), прибуток зростає на 1,3333 · 0,15 = 20%.

4. Аналіз еквівалента певності .

Ідея цього аналізу полягає у тому, щоб розподілити грошовий потік на певну та ризиковану частини. Грошові потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою. Наприклад, в США ставка за державними облігаціями уряду вважається безпечною і, як правило, береться за основу.

Вирахування еквівалентів певності проводиться в такій послідовності:

1.Визначаються сподівані грошові потоки від проекту.

2.Визначається фактор еквівалента певності або відсоток сподіваного грошового потоку, що є певним.

3.Вираховуються певні грошові потоки: величину сподіваних грошових потоків перемножують на фактор еквівалента певності.

4.Визначається теперішня вартість проекту, шляхом дисконтування певних грошових потоків на безпечну дисконтну ставку.

5.Визначається чиста теперішня вартість проекту: від чистої теперішньої вартості безпечних грошових потоків віднімають початкові інвестиції.

6.Якщо значення NPV дорівнює нулю або позитивне, проект можна ухвалити, і навпаки, проект слід ухвалити, якщо значення NPV негативне.

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.9. Компанія вирахувала, що протягом наступних п’яти років щорічно матиме відповідно такі грошові потоки: $7000, $6000, $5000, $4000, $3000. Фактори еквівалента певності за ті ж самі періоди відповідно будуть такі: 95%, 80%, 70%, 60%, 40%. Початкові інвестиції в проект $11000. Безпечна ставка (доходність облігацій уряду США) – 10%. Визначити, чи проект прийнятний, застосувавши метод еквівалента певності.

Розв’язок. Спочатку слід виділити безпечні грошові потоки зі сподіваних грошових потоків. Це можна зробити, помноживши сподівані грошові потоки на фактор еквівалента певності (див. табл.. № 4.10).

Таблиця 4.10.

Рік	Сподівані грошові потоки, $	Фактор еквівалента певності	Безпечні грошові потоки, $
1	7000	0,95	6650
2	6000	0,80	4800
3	5000	0,70	3500
4	4000	0,60	2400
5	3000	0,40	1200

Отримавши безпечні грошові потоки, дисконтуємо їх за безпечною ставкою 10% і отримуємо теперішню вартість безпечних грошових потоків (див. табл.. № 4.11).

Таблиця 4.11.

Рік	Безпечні грошові потоки, $	Процентний фактор теперішньої вартості за 10%	Теперішня вартість певних грошових потоків, $
1	6650	0,926	6158
2	4800	0,857	4113
3	3500	0,794	2779
4	2400	0,735	1764
5	1200	0,681	817
Всього теперішньої вартості певних грошових потоків, $			15631

Далі, скориставшись формулою 4.2. визначимо:

NPV = $15631 – $11000 = $4631 .

Якщо NPV позитивне, то це означає, що проект прийнятний і його варто схвалити.

14