Тема 4. Організація готівкового грошового обігу.
1. Емісійно-касова робота НБУ
2. Організація готівкових операцій комерційних банків
3. Прогнозування та облік касових операцій комерційних банків
4. Організація інкасації грошей та перевезення цінностей
Емісійно-касова робота НБУ
Регламентуючі документи:
Інструкція НБУ “Про касові операції в банках України”, затверджена Постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. №337.
Інструкція НБУ “З організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України”, затверджена Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. №520.
Інструкція НБУ “З обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами”, затверджена Постановою Правління НБУ від 20.10.2009 р. №129.
Грошовий оборот, залежно від форми функціонування у ньому грошей, поділяється на готівковий і безготівковий.
Готівка, як правило, використовується при утворенні доходів населення (зарплата, стипендії, пенсії тощо) і їх використання (оплата товарів і послуг та інше). У сфері готівкового обігу рух грошей здійснюється поза банками, обслуговуючи відповідних економічних суб’єктів.
У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування коштів через рахунки в банках. При цьому, гроші не виходять за межі банківської системи, що дозволяє контролювати грошові потоки як в межах держави, так і на міждержавному рівні.
Основна перевага безготівкового обороту грошей, порівняно з готівковим – це можливість певним чином впливати на відповідні зміни у сфері грошового обігу та, в кінцевому підсумку, на процес суспільного відтворення в цілому.
НБУ як емісійний центр держави має монопольне право випуску національної валюти. Згідно з чинним законодавством він забезпечує виготовлення грошових знаків і регулює їх функціонування на всіх етапах руху – від випуску в обіг до вилучення з обігу зношених, пошкоджених та фальшивих банкнот і монет.
Грошовий обіг пов’язаний з ВНП. З огляду на це – процес руху коштів, що обслуговує ВНП називається грошовим обігом. Між ними існує пряма залежність; чим вищий номінальний обсяг ВНП, тим вищий потік грошового обігу.
Здійснення емісійно-касової роботи центрального банку полягає в безперебійному забезпеченні готівкою (з оптимальним купюрним складом банкнот і монет) комерційних банків, а через них і всіх суб’єктів економіки. Діяльність центрального банку щодо проведення наявної емісії і його касова робота тісно зв’язані між собою.
Емісію готівки центральний банк здійснює шляхом продажу її комерційним банкам у процесі їхнього касового обслуговування. У свою чергу, комерційні банки, продаючи готівку своїм клієнтам у процесі їхнього касового обслуговування, випускають готівку в обіг.
Комерційні банки задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок залишку грошей у касі банку й поточних надходжень готівки в касу банку з різних джерел (торговельний виторг, виторг підприємств, які надають платні послуги населенню, внески громадян і т.п.). Повсякденно банки випускають готівку в обіг і вилучають її з обігу. Проте у зв’язку з нерівномірністю щоденних надходжень і видачі грошей у деяких банках створюється надлишок готівки в касі, а в інших виникає потреба поповнити касу. Для поповнення (підкріплення) каси готівкою комерційні банки можуть обрати один із двох шляхів:
купити готівку на міжбанківському ринку в інших комерційних банків. Купівля-Продаж готівки, тобто передача готівки одним банком іншому, здійснюється на підставі укладеного між ними договору та відображається на кореспондентських рахунках комерційних банків у центральному банку. У результаті проведеної операції збільшуються безготівкові резерви банку, що продав готівку, і зменшуються резерви банку, що її купив. Переміщення готівки між банками не змінює наявної маси в обігу;
купити готівку в центральному банку. Як і комерційні банки, центральний банк задовольняє потреби своїх клієнтів у готівці, зокрема комерційних банків, насамперед за рахунок залишку грошей в оборотній касі й поточних надходженнях готівки в касу від банків і інших клієнтів. Якщо ж цих надходжень недостатньо, то центральний банк здійснює емісію готівки, тобто забезпечує банки готівкою понад суми готівки, які були вилучені з обігу. Комерційні банки, у свою чергу, випускають цю готівку в обіг, що веде до збільшення наявної грошової маси.
У забезпеченні економіки готівкою беруть участь (крім комерційних банків) кілька структурних підрозділів Національного банку України, а саме: банкнотно-монетний двір, Центральне сховище, територіальні управління НБУ.
Банкнотно-Монетний двір на замовлення НБУ виготовляє грошові знаки й забезпечує ними Центральне сховище, у якому створюються резервні фонди банкнот і монет у національній валюті. Запаси готівки створюються також у грошових сховищах територіальних управлінь НБУ. Розміщення запасів готівки за територіальними управліннями забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає можливість регулювати купюрну будову грошової маси та її відновлення, запобігає нераціональному перевезенню грошових знаків.
Банкнотно-монетний двір НБУ - напрямок діяльності: виготовлення банкнот, різних видів цінних паперів, монет, державних нагород та пам'ятних медалей.
Банкнотно-монетний двір Національного банку України, введений в дію в березні 1994 року, є одним з найсучасніших підприємств з виготовлення банкнот та іншої високозахищеної поліграфічної продукції в світі.
Банкнотна фабрика виконує замовлення на виготовлення банкнот, різних видів цінних паперів і документів суворої звітності. Це облігації внутрішньої національної позики, розрахункові та грошові чеки Національного банку України, приватизаційні сертифікати, марки акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, сувенірні поштові марки. Всі цінні папери, виготовлені Банкнотною фабрикою, мають сучасні засоби захисту від підробки.
Потужності Банкнотної фабрики - 1,5 млрд. банкнот або іншої захищеної друкованої продукції - дають можливість забезпечувати внутрішні потреби України і виконувати замовлення інших держав.
У квітні 1998 року був відкритий Монетний двір, який є складовою частиною комплексу Банкнотно-монетного двору НБУ. Основним завданням Монетного двору є забезпечення держави пам'ятними і ювілейними монетами з дорогих і кольорових металів, монетами масового обігу, державними нагородами і знаками, виконання замовлень вітчизняних організацій на виготовлення відомчих нагород та пам'ятних медалей, а також реалізація замовлень зарубіжних країн на карбування монет як з дорогих металів, так і масового обороту. Річна потужність Монетного двору - 1 млрд. оборотних і розмінних монет, 1 млн. ювелірних і пам'ятних монет і 200 тис. орденів і медалей.
Територіальне управління НБУ може поповнити запаси готівки у сховище за рахунок резервних фондів Центрального сховища або за рахунок запасів готівки іншого територіального управління. Так само територіальне управління може використовувати й надлишки запасів готівки в сховище. Як для поповнення запасів готівки, так і для вивозу їхніх надлишків територіальне управління складає заявку й надсилає її Департаменту готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку». У заявці вказується загальна сума поповнення запасів готівки або вивіз надлишків готівки з розподілом за індексами й номіналами грошових знаків. Заявка на поповнення готівки в наступному місяці подається в 10-го числа (включно) поточного місяця
Департамент готівково-грошового обігу розглядає заявки територіальних управлінь і аналізує їх потребу в готівці в розрізі кожного номіналу грошових знаків. Переміщення готівки відбувається на підставі емісійного дозволу Департаменту. Це документ, який надає право поповнити запас готівки в сховищі териториального управління за рахунок резервного фонду Центрального сховища або за рахунок запасу готівки в сховищі іншого управління, а також надає право териториальн управління вивозити готівку до Центрального сховища або іншого управління.
Департамент готівково-грошового обігу надсилає емісійні дозволи, завірені підписом директора Департаменту або його заступника, і відправникові й одержувачеві готівки, які в день виконання емісійного дозволу повинні надіслати повідомлення Департаменту за допомогою підсистеми «Емісійний день банку».
У територіальних управліннях НБУ готівка може зберігатися лише в грошових сховищах, які зареєстровані Департаментом готівково-грошового обігу на підставі рішення Комісії з реєстрації грошових сховищ. При створенні грошового сховища оформляється його паспорт (у двох екземплярах), у якому вказується місцезнаходження сховища, його параметри, вид охорони, матеріально-відповідальні особи. Після реєстрації сховища один екземпляр паспорта з реєстраційним номером надсилається територіальному управлінню, а другий залишається в Департаменті готівково-грошового обігу
Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі Національного банку України встановлено певні вимоги щодо організації прийому й видачі готівки із грошових сховищ, а також щодо забезпечення охорони грошових знаків.
У грошовому сховищі окремо повинні зберігатися запаси готівки й готівка оборотної каси. Готівка зберігається в металевих шафах або на металевих стелажах за умови, що ці шафи й стелажі обладнані металевими дверима й замикаються на замок. Готівку оборотної каси в грошовому сховищі дозволяється зберігати у візках, які замикаються на ключ і пломбуються завідувачем касою.
Матеріально відповідальні особи територіальних керувань НБУ, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за охоронну цінностей у сховищах, контролюють відповідність температури й ровня вологості повітря встановленим нормам, а також технічне забезпечення схоронності цінностей. Двері грошового сховища замикалася на два замки матеріально відповідальними особами та опечатуються їхніми печатками. Ці ж особи і відкривають сховище. Виносити ключі і печатки з установи НБУ забороняється.
Всі матеріально- відповідальні особи обов’язково повинні перебувати в сховищі при вилученні з нього грошей, вкладенні грошей і при ревізіях грошових знаків і інших цінностей. Після кожного вилучення готівки із грошового сховища або вкладення грошей матеріально-відповідальні особи зобов’язані перевірити, чи збігається фактичний залишок готівки в шафах і на стелажах, за якими відбувався рух готівки, з даними обліку.
Грошові сховища територіальних управлінь НБУ перебувають під охороною, що забезпечується технічними засобами, тому перш ніж відкривати сховище, потрібно зняти його з-під охорони. Із цією метою кожна матеріально-відповідальна особа набирає індивідуальний код на пульті керування технічними засобами. Аналогічно грошові сховища здаються під охорону технічними засобами.
Ревізія грошових знаків і інших цінностей, які утримуються в сховищах і касах територіальних управлінь НБУ, а також перевірка порядку їх зберігання проводяться обов’язково за розпорядженням начальника територіального управління не менше ніж один раз на півріччя і за станом на 1 січня, а також при зміні матеріально-відповідальних осіб за зберігання цінностей.