5 курс

•додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;

•капітальний ремонт або реконструкція;

•придбання житла;

•надання гуманітарної чи іншої допомоги, крім випадків, коли рішення про надання такої допомоги прийнято Верховною Радою України, Президентом України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною радою.

Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

3.ПІДГОТОВКА ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИДІЛЕННЯ КОШТІВ

ЗРЕЗЕРВНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ

Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подаються:

•щодо видатків державного бюджету - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - заявники) до Кабінету Міністрів України;

•щодо видатків місцевих бюджетів - підприємствами, установами, організаціями (далі - заявники) до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Узверненні зазначається:

1.напрям використання коштів резервного фонду бюджету;

21

2.головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету;

3.обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;

4.перелік юридичних і фізичних осіб, яким головний розпорядник бюджетних коштів передбачає надати кошти з резервного фонду бюджету, та пропозиції стосовно майбутнього врегулювання правовідносин щодо майнових прав, пов'язаних з цим процесом;

5.інформація щодо можливості фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел.

Уразі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету за напрямами, передбаченими, як заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру, до звернення обов'язково додаються експертні висновки:

а) стосовно видатків державного бюджету - від МНС, регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міській держадміністраціях - щодо рівня надзвичайної ситуації згідно з класифікацією надзвичайних ситуацій;

б) стосовно видатків місцевих бюджетів - від підрозділів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення держадміністрацій, виконавчих органів відповідних рад та комісій з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій - щодо рівня надзвичайної

ситуації на підставі матеріалів обстежень на місці події та висновків відповідних органів.

Всі ці визначені органи повинні надати експертні висновки заявникові у триденний термін з дня отримання його запиту.

У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету за напрямами, передбаченими як заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру, на

22

запит органів, що розглядають звернення, заявники повинні додатково подати:

1.акти обстеження, що підтверджують розміри завданих збитків;

2.узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно-відбудовних та інших невідкладних робіт;

3.перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

4.документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування – пояснення заявника про причини не проведення страхування);

5.іншу інформацію, що підтверджує необхідність виділення коштів з резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій з урахуванням факторів їх поширення, розміру завданих збитків та людських втрат і класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій.

У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету за напрямами, передбаченими, як інші непередбачені заходи, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів, звернення повинно додатково містити:

•підстави для здійснення таких заходів за рахунок бюджету (прийняті закони, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради);

23

•розрахунки обсягу асигнувань з резервного фонду бюджету;

•висновки заявника щодо неможливості здійснення таких заходів за рахунок інших джерел та щодо наслідків у разі, коли кошти з

резервного фонду бюджету на такі заходи не були виділені.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація, виконавчий орган відповідної ради не пізніше ніж у триденний термін з дня отримання звернення дає доручення відповідно Мінекономіки України, Мінекономіки Автономної Республіки Крим, головному управлінню, управлінню чи відділу економіки місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради (далі - уповноважений місцевий орган) та Мінфіну (місцевому фінансовому органу) для розгляду звернення та підготовки пропозицій для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

У разі потреби Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація, виконавчий орган відповідної ради дає доручення щодо підготовки експертних висновків стосовно звернення:

•Держбуду (Укрінвестекспертизі) - щодо технічних рішень та вартісних показників, що підтверджують необхідність проведення робіт, які планується виконувати за рахунок коштів резервного фонду бюджету;

•Мінагрополітики (Міністерству сільського господарства Автономної Республіки Крим), головному управлінню, управлінню чи відділу сільського господарства і продовольства місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради - щодо оцінки збитків, завданих сільськогосподарським товаровиробникам, та необхідних для їх відшкодування коштів;

•іншим заінтересованим органам виконавчої влади (місцевим органам виконавчої влади).

24

Визначені органи у тижневий термін надсилають зазначені експертні висновки Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу).

Мінфін (місцевий фінансовий орган) розглядає звернення та додані до нього матеріали, готує пропозиції щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, можливості здійснення відповідних заходів за рахунок інших джерел, можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету і наслідків у разі невиділення коштів на такі заходи та надсилає їх у тижневий термін Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу).

Мінекономіки (уповноважений місцевий орган) згідно з дорученням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради) за результатами розгляду звернення та з урахуванням експертних висновків, та пропозицій Мінфіну (місцевого фінансового органу) робить узагальнений висновок щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, правильності поданих розрахунків та можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету, а також щодо оцінки наслідків у разі не виділення коштів на такі заходи з резервного фонду бюджету.

25

Предмет: “Економіка пожежної безпеки”

Тема № 2.3. Позабюджетна діяльність органів та підрозділів цивільного захисту.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1.Обслуговування об’єктів на договірних засадах.

2.Платні послуги:

•Надання платних послуг.

•Надання додаткових платних послуг.

3.Проведення експертизи.

4.Педагогічна та наукова діяльність.

26

кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи;

31.Наказ МНС України № N 440 від 17.11.2003 Про Порядок обслуговування об'єктів та окремих територій Державними аварійно-рятувальними службами.

32.Наказ МНС України № 444 від 13.07.2006 Про затвердження Методики

розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи;

33.Куценко М.А., Вітько М.М., Корабльов М.М., Архіпець М.М., Алексєєва О.С. Економіка цивільного захисту. – Черкаси, 2006. – 139 с.

34.Осадець С.С. Страхування. – К.: КНЕУ, 1998. – 518 с.

І. ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ.

Згідно Постанови КМУ від 4 серпня 2000 р. № 1214 Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійнорятувальними службами затверджено перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами.

При укладанні договорів із суб'єктом обслуговування за узгодженням сторін обумовлюються особливості взаємодії об'єкта з державною аварійнорятувальною службою з питань надання необхідної інформації, доступу особового складу державної аварійно-рятувальної служби на об'єкт при виконанні заходів, спрямованих на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, аварійнорятувальних робіт та наданні додаткових послуг, а також умови використання засобів зв'язку, транспорту та інших матеріально-технічних

28

ресурсів об'єкта для виконання державною аварійно-рятувальною службою робіт за належністю.

При виконанні робіт з посилення (забезпечення) протиаварійного захисту, крім відшкодування трудових і матеріальних затрат, можуть плануватися накладні витрати, які включають:

•заробітну плату непрямих виконавців, адміністративноуправлінського персоналу;

•нарахування в установленому порядку на заробітну плату непрямих виконавців і адміністративно-управлінського персоналу;

•транспортні витрати;

•утримання будівель, приміщень та споруд;

•знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

•інші витрати (канцелярські, друкарські, послуги зв'язку тощо). Граничний розмір накладних витрат для кожного підрозділу

державної аварійно-рятувальної служби визначається щорічно органом управління аварійно-рятувальною службою на підставі фактичних витрат минулого року і встановлюється у відсотковому відношенні до фонду заробітної плати прямих виконавців.

Компенсація вартості аварійно-рятувальних та інших робіт здійснюється на підставі документів, що підтверджують строки та умови виконання робіт та фактичні матеріальні витрати із застосування спеціального оснащення та устаткування.

Компенсацію здійснює об'єкт – сторона договору аварійно-рятувального обслуговування, на якому проводились аварійно-рятувальні та аварійновідновлювальні роботи, чи центральний або місцевий орган виконавчої влади, що залучив державну аварійно-рятувальну службу до проведення аварійно-рятувальних робіт.

Кошти, отримані за виконані аварійно-рятувальні та інші роботи, використовуються відповідно до законодавства.

29