Функції свідомості

Функція	Опис функції
Відображу вальна	Свідомість організує пізнавальні процеси (сприйняття, уявлення, мислення), а також організує пам’ять
Оцінкова	Свідомість бере участь у формуванні частини емоцій і більшості почуттів. Людина на рівні свідомості оцінює більшість подій і саму себе
Креативна	Творчість неможлива без свідомості. Багато довільних видів уяви організуються на свідомому рівні: винахідництво, художня творчість
Рефлексивна	Різновидом свідомості є самосвідомість – процес, за допомогою якого людина анлізує свої думки і вчинки, спостерігає за собою, оцінює себе тощо. Одне із значень «рефлексія» - це здатність свідомості людини зосередитись на самій собі. Цим терміном також позначається механізм взаєморозуміння, тобто усвідомлення людиною того, як думають і відчувають інші люди, з яким вона взаємодіє
Перетворююча	Людина свідомо визначає більшість своїх цілей і намічає шляхи для їх досягнення. При цьому часто не обмежується здійсненням мисленєвих операцій з предметами чи явищами, а виконуючи реальні дії з ними, перетворюючи оточуючий світ відповідно до своїх потреб
Часоутво рююча	Свідомість відповідає за формування цілісної часової картини світу, в якій є пам’ять про минуле, усвідомлення теперішнього і уявлення про майбутнє. Цим свідомість відрізняється від психіки тварин

6. Людська свідомість має суспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою. Можна виділити наступні види свідомості.

Види свідомості:

• індивідуальна – суспільна;

• життєва – наукова;

• моральна;

• релігійно-містична;

• за історичними епохами.

Суспільна свідомість виявляється через мову, науку, мистецтво, мораль, філософію, право – незалежно від розуму окремої людини. Засвоєна людиною суспільна свідомість стає до певної міри її власною свідомістю.

Види суспільної свідомості:

• релігійно-міфологічна

• морально-етична

• політична

• правова

• економічна

Приблизні ступені рівнів ясності свідомості:

1. творче озаріння, «надсвідомість», натхнення;

2. ясна, чітка свідомість бадьорої людини;

3. стан релаксації і спокою;

4. пробудження і засипання;

5. сон;

6. кома.

Рівні свідомості (Меграбян):

• сенсорно-перцептивний;

• мислительно-логічний;

• оволодіння руховими функціями та діями;

• свідоме керування емоціями;

• свідоме керування поведінкою.

Багатомірна концепція людської особистості, що складається з наступних рівнів свідомості: 1. Нижче несвідоме:

а) найпростіші форми психічної діяльності, що управляють життям тіла; розумне узгодження тілесних функцій;

б) основні потяги й примітивні спонукання;

в) численні "комплекси", що несуть сильний емоційний заряд;

г) образи кошмарних сновидінь і фантазій;

д) нижчі, неконтрольовані парапсихические процеси;

е) різні патологічні прояви, такі як фобії, манії, настирливі ідеї й бажання.

2. Середнє несвідоме

Ця область складається із психічних елементів, подібних із психічними елементами не сплячої свідомості й вільно в нього проникаючих. Тут відбувається засвоєння отриманого нами досвіду; зароджуються, розвиваються й дозрівають плоди повсякденної діяльності нашого розуму й уяви.

3. Вище несвідоме, або надсвідоме

Вищі форми інтуїції й натхнення, прагнення до людяних і героїчних учинків. Це джерело вищих почуттів; це джерело таланта, а також станів споглядання, просвітління й екстазу. Тут таяться вищі парапсихічні функції й духовні енергії.

4. Поле свідомості

Це частина, що усвідомлена безпосередньо нами, нашою особистістю: безперервний потік відчуттів, образів, думок, почуттів, бажань і потягів, доступних нашому спостереженню, аналізу й оцінці.

5. Свідоме "я"

"Я", що являє собою точку чистого самоусвідомлення. Мінливі змісти нашої свідомості (відчуття, думки, почуття й т.д.) – це одне, а "я", центр нашої свідомості – це інше. Існуюче між ними розходження в якомусь змісті нагадує розходження між освітленою зоною екрана й зображеннями, що проектуються на ній.

6. Вище Я

Свідоме "я", як правило, не тільки занурене в потік змістів свідомості, але, очевидно, зовсім зникає, коли ми засинаємо, зомліваємо, є під впливом наркозу, наркотиків або в стані гіпнозу. За/або над свідомим "я" існує щире Я, постійний центр, з якого "я" повертається у свідомість.

7. Колективне несвідоме

Людські істоти не відірвані друг від друга, це не "монади без вікон", як уважав Лейбніц.

7. Усвідомлення – це акт свідомості, основою якого є узагальнення власних психічних процесів, що приводить до оволодіння ними.

Закони усвідомлення:

• з-н Е.Клапареда: чим більше ми користуємося певним відношенням, тим менше ми його усвідомлюємо, отже, чим більш автоматично ми застосовуємо певне відношення, тим важче його усвідомити;

• з-н зміщення: усвідомити певну операцію, значить перевести її з площини дії в площину мови. Усвідомити означає надати значення. Якщо образ не знаходить свого значення, то він не усвідомлюється.

Поле свідомості можна порівняти з прожектором, освітлюючим кімнату. Те, що освітлюється, усвідомлюється. Поле С не однорідне, а складається з:

• фокусу – те, що попадає в фокус, яскраво, чітко усвідомлюється;

• периферії – те, що усвідомлюється нечітко;

• межі – те, що стоїть за межею, не усвідомлюється.

Периферія

межа

С може збільшуватись або зменшуватись:

• у сні свідомість частково зменшується;

• при втраті свідомість повністю зникає;

Переміщення свідомості виражається у явищі уваги. Поле свідомості можна порівняти з полем уваги.

Поле свідомості буває: вузьким-широким; стійким-нестійким. Зміст поля С визначається таким законом: усвідомлюється те явище, яке входить в діяльність.