Порушення пам’яті

5. Законами пам’яті називаються загальні закономірності, які характеризують будову і роботу пам’яті людини.

Закон асоціацій: чим більше різноманітних зв’язків чи асоціацій буде виявлено між частинами складного матеріалу в процесі його аналізу, а також чим більше зв’язків і асоціацій буде встановлено між тим, що запам’ятовується, і вже відомим людині матеріалом, тим швидше і краще матеріал, що заново сприймається, запам’ятається, довше збережеться в пам’яті і легше згадається в потрібний момент.

Закон зв’язку пам’яті з мисленням: пам’ять людини на вищих рівнях її розвитку тісно пов’язана з мисленням людини.

Закон зв’язку пам’яті з уявою: образне уявлення чи активне включення уяви в процес запам’ятовування матеріалу майже завжди покращує запам’ятовування і пригадування відповідного матеріалу.

Закон зв’язку пам’яті з емоціями: чим більш виражену емоційну реакцію у людини викликає той чи інший матеріал, тим краще і міцніше він запам’ятовується.

Закон зв’язку пам’яті з мовою: переклад інформації з мови органів відчуття на ту основну мову, якою в якості засобів спілкування і мислення користується людина, забезпечує, відповідно, переклад інформації із короткочасної пам’яті в довгочасну, сприяючи її запам’ятовуванню. Мова бере участь і в зворотному процесі – вилучення інформації із довгочасної пам’яті та її пригадування.

Крива Г. Еббінгауза

Закон зв’язку пам’яті з мотивацією (потребами) людини: чим більше матеріал, що запам’ятовується, пов’язаний з актуальними потребами людини, тим краще він буде запам’ятовуватись; чим сильніша відповідна потреба, тим міцніше запам’ятовування пов’язаної з нею матеріалу.

Закон забування

0 1 2 3 4

Ефект Зейгарник. Набагато швидше, людиною звичайно забувається те, що стосується повністю завершених справ, ніж те, що стосується незавершених справ, причому перше забувається майже в 2 рази швидше, ніж друге.

6. Для логічного запам'ятовування слід враховувати такі етапи:

1. усвідомлення мети запам'ятовування;

2. розуміння змісту матеріалу;

3. аналіз матеріалу;

4. виявлення найсуттєвіших думок;

5. узагальнення;

6. запам'ятовування узагальнення.

Шляхи покращення запам’ятовування:

• Запам'ятовування відбувається легше, якщо поставити мету – засвоїти матеріал.

• Постійно підтримувати інтерес до тих предметів, якими ви займаєтесь.

• Складний матеріал потребує не механічного, а усвідомленого запам'ятовування.

• Суттєвою опорою усвідомленого запам'ятовування служать різноманітні схеми, діаграми, таблиці.

• Ефективний прийом – порівняння.

• Правильна організація повторення.

• Слідкувати не лише за сприйняттям матеріалу, а й за відтворенням.

• Формування асоціацій.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте найважливіші особливості пам’яті як пізнавального

процесу.

2. Роль пам’яті у психічному житті людини.

3. Природа асоціацій та їх значення у процесах пам’яті.

4. За якими принципами пам’ять поділяють на різновиди?

5. У чому полягає відмінність короткочасної пам’яті від оперативної?

6. Назвіть основні умови продуктивного запам’ятовування.

7. Як можна пояснити явище ремінісценції?

8. У чому виявляється основна відмінність образів та уявлень пам’яті від

образів сприймань?

9. У чому виявляються індивідуальні особливості пам’яті?