- •3. Журналіст України як фахове видання
- •4. Журналістика як наука і соціальний інститут
- •5. Підготовка журналістів. Розвиток журналістської освіти в україні.
- •6 Січня 1900 року першу вищу школу журналістів було відкрито в Берліні, потім створено школу журналістів у Лондоні.
- •8. Кореляція, інтеграція журналістики зі сферами соціальної діяльності.
- •10. Змі і суспільство. Мас-медіа і громадська думка
- •11) ЗМі та змк: спільне та відмінне
- •13. Розвиток журналістики в Європі та сша хvіі – хіх ст.
- •15. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики.
- •19. Жанр як категорія. Система жанрів журналістики.
- •20) Інформаційно-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •21) Аналітико-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •22. Художньо-публіцистичні жанри та їхні різновиди.
- •26. Слово "інформація" в журналістиці має широке і вузьке значення. У широкому значенні інформація — всяке нове знання, що пере-
- •31. Умови, складові ефективності соціальної інформації.
- •32.Поняття сенсаційності, сенсація в пресі.
- •34. Газетно-журнальна періодика в системі змі: особливості функціонування.
- •35. Радіомовлення в системі змі: особливості функціонування.
- •36. Телебачення в системі змі: особливості функціонування.
- •37. Інтернет у системі змі: особливості функціонування.
- •38. Правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією
- •40. Законодавство України про інформаційну діяльність в цілому викладено у ряді законів і підзаконних актів. Для ілюстрації наведемо основні положення найважливіших із них.
- •42. Право на інформацію
- •47. Етичний кодекс журналіста
- •48. Кодекс професійної етики українського журналіста
26. Слово "інформація" в журналістиці має широке і вузьке значення. У широкому значенні інформація — всяке нове знання, що пере-
дається від одного суб'єкта до другого. "Вживаючи слово "інформація", важливо також пам'ятати і про етимологію цього слова, — відзначає академік Російської АН Микита Моїсеєв. — У звичайному, життєвому смислі воно означає суму відомостей, яку отримує певний суб'єкт — людина чи група людей (або тварин) — про навколишній світ, про самого себе, про другого суб'єкта або досліджуване явище — відомостей, з допомогою яких він може точніше прогнозувати насшдки своїх дій і відбирати способи використання своїх можливостей для забезпечення власних інтересів і для досягнення поставлених цілей".
Таке розуміння інформації висуває на центральне місце суб'єкта, який використовує отриману інформацію на свій розсуд. Під суб'єктом в даному випадку розуміємо не лише окрему людину, але й людську спільноту будь-якого обсягу, аж до людства в цілому.
27.
інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
Види:
За способом сприйняття-Візуальна .Аудіальна .Тактильна .Нюхова .Смакова
За формою подання-Текстова .Числова .Графічна .Звукова
За призначенням
Масова .Спеціальна .Особиста
28.
Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб, публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.
.....
29. інформаційна сфера - сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, що здійснюють збір, формування, поширення і використання інформації, а також системи регулювання відповідних суспільних відносин. Інформаційна сфера - сукупність відносин, що виникають при: формуванні і використанні інформаційних ресурсів на основі створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження і надання споживачеві документованої інформації; створенні і використанні інформаційних технологій та засобів їх забезпечення; захисту інформації, прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційних процесах та інформатизації.
Основними структурними складовими інформаційного простору є інформаційні поля та інформаційні потоки. Інформаційне поле - це сукупність усієї зосередженої в ПрО інформації, безвідносно до її форми і стану, що знаходиться у відриві як від об'єкта відображення, так і від суб'єкта сприйняття.
Рух інформації в інформаційному полі здійснюється за допомогою фізичного зв'язку між одержувачем і джерелом інформації, що матеріалізується в інформаційному потоці.
30. Принципи інформаційних відносин. Інформаційна політика.
Основними принципами інформаційних відносин є:
· гарантованість права на інформацію;
· відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
· достовірність і повнота інформації;
· свобода вираження поглядів і переконань;
· правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
· захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.
Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
забезпечення доступу громадян до інформації;
створення національних систем і мереж інформації;
зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
забезпечення ефективного використання інформації;
сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;
створення загальної системи охорони інформації;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.
Діяльність в галузі інформації регламентує низка законів. До таких Законів можна віднести: “Про інформацію” (1992р.), “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992р.), “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”(1992р.), “Про телебачення та радіомовлення”(1993р.), “Про державну таємницю”(1994р.), “Про інформаційні агентства”(1995р.), “Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”(1997р.), “Про національну програму інформатизації”(1998р.) та інші.