22. Художньо-публіцистичні жанри та їхні різновиди.

Художньо-публіцистичні жанри:

Нарис: портретний (замальовка); дорожній; проблемий.

Фейлетон:

—тематично-спрямований: документальний; проблемний; соціально-спрямований; внутріш-ньодержавної тематики; загальнодержавної тематики.

—за критерієм художнього наповнення: бе-летристичний; публіцистичний.

Памфлет-оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації, експресивність, іронія, згущена до сарказму. Памфлет, що спотворює факти, окарикатурює дійсність та опонентів, грубо порушує правила еристики, називають пасквілем.

23.

Традиційна класифікація журналістських жанрів, якими оперують су-

часні друковані ЗМІ, вважається стійкою системою, яка пройшла свій шлях ста-

новлення. Тому проблема теорії жанрів періодичних видань зараз не так гостро

обговорюється у колі дослідників.

Проте нові реалії функціонування інформаційного простору, світового

та українського, сучасні тенденції розвитку журналістської творчості вносять

зміни до вже усталеної теорії журналістикознавства. Звісно, ці трансформації

стосуються й питання жанрів преси, адже дифузія форм журналістських текстів,

їх взаємоперехід, взаємозбагачення взагалі ставлять під сумнів принципи їх

типологізації. Загальною для національних та регіональних газет і журналів ста-

ла поява нових, інколи нежурналістських жанрів за своєю суттю на шпальтах,

зникнення старих, звичних.

Тому на цьому етапі проблеми теорії жанрів набувають нового звучання

і викликають науковий інтерес до їх розробки та дослідження. Новітніми

поглядами відзначаються творчі пошуки Г. Вартанова [1], В. Шкляра [1],

В. Учонової [9], Л. Кройчика [3], О. Тертичного [7], В, Третьякова [8], Б. Мі-

сонжникова [5], А. Тепляшиної [6], Г. Мельник [4], О. Юркова [10] та інших.

24.

Під жанрами в теорій журналістики розуміються стійкі типи публікацій, об'єднаних схожими змістовно-формальними ознаками. Подібного роду ознаки називаються жанрообразующих чинниками. В якості основних виділяють наступні чинники: предмет відображення, цільова установка (функція) відображення, метод відображення. Знання жанрових ознак дозволяє журналісту краще уявити мету своєї творчості, цілеспрямовано підібрати матеріал і представити його відповідно до вимог жанру. Читачеві і глядачеві знання жанрових особливостей допомагає зорієнтуватися в світі публіцистичних творів, знайти потрібні йому матеріали і більш ясно уявити собі інформаційні можливості публікацій різного типу. Таким чином, розуміння жанрової специфіки публіцистичних творів значимо як для автора, так і для адресата

25.

Соціальна інформація – сукупність знань відомостей

даних і повідомлень, які формуються і відтворюються

у суспільстві та використовуються індивідами

группами, організаціями, різними соціальними

інститутами для регулювання соціальної взаємодії,

суспільних відношень і процесів. Соціальна

інформація передається за допомогою різних

інформаційних засобів, які називають мовою.

Головною властивістю соціальної інформації є її

змістовність, наявність сенсу, значення. Вона завжди

відображає який-небудь почуттєво-наочний або

логічно усвідомлений образ предмета реального

світу

Одним із принципів поділу соціальної

інформації є її суспільне

призначення:

• особиста, призначена для конкретної

людини;

• масова, призначена для всіх, хто бажає її

використати, доступна будь-якій людині

(суспільно-політична, науково-популярна

тощо);

• спеціальна, призначену для використання

вузьким колом осіб, які займаються

вирішенням складних спеціальних задач в

галузі науки, техніки, економіки