47. Етичний кодекс журналіста

Визнаючи свободу слова одним із найважливіших надбань людства

Погоджуючись з тим, що свобода слова не обмежується свободою

журналіста

Усвідомлюючи вплив засобів масової інформації на формування

світогляду українського суспільства

Бажаючи попередити зловживання правом на свободу думки і слова,

на вільне вираження своїх поглядів і переконань а також правом вільно

збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,

письмово або в інший спосіб зі сторони професійної спільноти

журналістів

Визнаючи рівень суспільної відповідальності засобів масової

інформації

Прагнучи до підвищення професійної якості та культури української

журналістики

Погоджуючись з тим, що постійний самоконтроль спільноти

журналістів є найефективнішим засобом забезпечення свободи слова

Керуючись Загальною декларацією прав людини, Європейською

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,

Всесвітньою Хартією свободи преси ООН, Конституцією та Законами

України

Всеукраїнський з’їзд журналістів приймає цей

Етичний кодекс журналіста

48. Кодекс професійної етики українського журналіста

Кодекс професійної етики українського журналіста

Прийнятий на Х з'їзді Національної спілки журналістів України

(квітень 2002 року)

Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним з найважливіших інститутів демократії. Керуючись Загальною декларацією прав людини, Всесвітньою Хартією свободи преси ООН, Декларацією принципів поведінки журналіста МФЖ, Конституцією та чинним законодавством України, Кодекс професійної етики українського журналіста визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків з тим, щоб його діяльність всіляко сприяла якнайкращому і найефективнішому виявленню власних творчих можливостей в ім'я утвердження добра і справедливості.

1. Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

2. При виконанні професійних обов'язків журналіст не може вдаватися до протизаконних, некоректних способів одержання інформації, використовувати своє службове становище в особистих цілях. Як тяжкий злочин мають сприймаються факти одержання ним за будь-яких обставин платні (хабаря) за поширення брехливої або утаювання достовірної інформації. Журналіст поважає осіб, які надають йому інформацію, не розголошує її джерел.

3. Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики. В усіх інших випадках, коли журналіст оприлюднює неправдиву інформацію, в якій перекручено факти або ж зведено наклеп чи завдано моральної образи людині, він зобов'язаний у тому ж самому засобі масової інформації визнати свою провину через вибачення і виправлення помилок.

4. Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етичних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов'язаний уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики. Особливу чуйність і тактовність журналіст має виявляти щодо дітей та неповнолітніх. Водночас журналіст зобов’язаний сприяти зміцненню моральних та етичних засад суспільства, збереженню національних, культурних традицій, протистояти впливу культу насильства, жорстокості, порнографії.

5. Журналіст у своїх повідомленнях не втручається у судові справи, поки ведеться слідство, уникає характеристик людей, запідозрених у злочині, але вина яких не встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, що мають громадське звучання і покликані захищати інтереси суспільства та особи.

6. Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.

7. Журналіст у своїй професійній поведінці не має права ставити особисті інтереси понад усе. Замовчування чи поширення ним інформації шляхом одержання незаконних винагород або подання її як такої, що містить наклеп, упередженість, необгрунтовані звинувачення, – неприпустимі. Привласнення чужих думок і творів, матеріалів частково чи повністю (плагіат)

18:01:27

суперечить професійній етиці журналіста, є підставою для осуду його з боку колег і оцінюється ними як ганебний вчинок.

8. Журналіст у практичній діяльності не піддається тискові владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав'язують чужу чи хибну думку, орієнтують на фальсифікацію фактів. Він вважає непристойним використовувати свою репутацію і службове становище для поширення матеріалів з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам.

9. Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня, плекати свою основну зброю – слово, суворо дотримуватися конституційних норм функціонування української та інших мов в Україні, рішуче виступати проти фактів неповаги до державної мови, приниження її ролі та значення у житті суспільства.

10. Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі. Він повинен бути уособленням скромності, наполегливості і працелюбності. Його моральний обов'язок – допомога у фаховому становленні молодих журналістів на шляху до творчого визнання, виявляти професійну солідарність з колегами по інформаційній діяльності як в Україні, так і за її межами.

11. Порушення журналістом положень цього Кодексу піддається громадському осудові, розглядається на зборах редакційних колективів, у первинних організаціях Національної спілки журналістів та радами професійної етики, що створюються при правліннях регіональних організацій НСЖУ.

50. 1. Працюй з захопленням!

В основі гарної журналістики – захопленість самого журналіста. Одержимий своєю справою репортер цікавиться всім, що відбувається навколо і прагне розібратися в подіях, щоб, у свою чергу, розповісти про них своїй аудиторії. Те, про що він розповідає, має бути важливим, цікавим, ненудним і мати значимість для аудиторії.

Нерідко репортер стає не тільки свідком і учасником подій, але і першовідкривачем новини. Привілей журналіста саме в тому, що йому першим належить розповісти своїм читачам, слухачам, глядачам про те, що сталося.

2. Повідомляй про важливе!

Ті новини, які редакція відбирає для публікацій або видачі в ефір, мають допомагати громадянам розуміти процеси, що відбуваються в країні і в світі. Репортеру не можна піддаватися спокусі вибирати легкі, приємні всім або сенсаційні новини, він повинен прагнути висвітлювати те, що має значущість для багатьох. Йому необхідно вміти простежити зв’язок між подіями і їх впливом на умови життя людей.

3. Працюй планомірно!

Творчий процес не повинен бути хаотичним. Випуск газети, радіо чи телевізійного сюжету – це колективна праця, що вимагає чіткої організації. Роль кожного співробітника в редакційному процесі має бути ясно сформульована, якісна журналістика вимагає від членів колективу координації роботи та співпраці.

4. Будь конкретним!

Новина повинна бути коректна – це один з головних принципів подачі інформації. Відомості, які отримує від нас аудиторія, повинні бути точними та перевіреними настільки, наскільки це можливо. Але зацікавити людей може лише конкретне. Конкретні дані і деталі завжди привертають більшу увагу, ніж абстрактні цифри і порожні слова.

5. Підготуйся і слухай!

Основа основ успішного інтерв’ю – ретельна підготовка репортера. Він повинен добре орієнтуватися в предметі розмови, знати про нього майже стільки ж, скільки і об’єкт інтерв’ю. Питання повинні бути продумані, їх слід ставити в логічному порядку. Журналіст повинен пропрацювати структуру бесіди, її зав’язку, закінчення і розвиток за законами драматургії. Інтерв’юер, однак, не повинен сліпо слідувати заздалегідь підготовленого переліку запитань, не слухаючи відповіді співрозмовника. Репортер, що володіє вмінням слухати, повинен бути готовий до імпровізації, залежно від обстановки або відповідей об’єкта інтерв’ю.

6. Не заважай розвитку подій!

Журналіст не повинен затуляти подію своєю персоною. Дозвольте своєму глядачеві / слухачеві побачити своїми очима, що відбувається, і почути, що говорять учасники тієї чи іншої події. Аудиторії набагато цікавіше побачити і почути автентичний матеріал, а не самозакоханого репортера, який закриває собою все що відбувається.

7. Бережи культуру мови!

Преса, радіо і телебачення певною мірою впливають на розвиток мови в країні. Нові слова або вирази, надруковані в газеті, вимовлені в ефірі або що прозвучали по телевізору, швидко стають модними слівцями. Це висуває підвищені вимоги до роботи журналістів. Вони повинні слідувати встановленим нормам, берегти культуру мови і прагнути бути носіями літературної мови.

8. Створюй нові версії!

Немає нічого більш стомлюючого і дратівливого для глядача, ніж повідомлення, яке починається з одних і тих же слів і супроводжується одними і тими ж кадрами в кожному випуску новин. Тепер, коли новини, підготовлені одним ЗМІ, з’являються в різних формах (на сайті, в радіо-і телесюжеті), вимога до різноманітності в інформаційних повідомленнях зросла ще більше. Не тільки бажано, але і необхідно вносити в кожну версію сюжету щонайменше одну нову деталь. Чим більше часу проходить з моменту події, тим більше фактів і подробиць надходить до редакції. У цьому випадку в руках журналіста є нескінченні можливості для варіацій.

9. Будь нейтральним до наслідків!

Вирішуючи, публікувати новину чи ні, журналіст і його редакція не повинні керуватися думкою про те, хто може виграти або постраждати від цієї публікації

критерії достовірності і значущості новини для нашої аудит

10. Йди в ногу з часом.