15. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики.

До 1905р вільної Укр журналістики не було. Єдиний науково-белетрестичний журнал "Киевская старшина", що втримувався за громадські кошти був виданий рос мовою. Відсутність укр. періодики гальмувала розвиток і літератури і культури. Перший україномовний часопис "Хлібороб" виник у Лубнах. Часто на державному порядку конфісковувались, заборонялись видання, арештовувалися редактори. Надеякі видання влада принципово не давала дозволу. Наприкінці 1905 р. вже пісял проголошення свободи пресі з"явилися 2 українські періодики: "Рідній Ураїні" у Полтаві, та "Громадська думка" в Києві. На початку 1906 р. було їх 16.

Значним явищем в укр. журналістиці була появапедагогічного світового місячника "Світло". Проіснував всього рік журнал "Сяйво", в ньому друкувалося багато укр авторів (М. Рильський).

16. Система принципів журналістики

У 1997 року група впливових американських журналістів, стурбованих несприятливим впливом ЗМІ на громадськість і зниженням довіри до них, сформувала Комітет стурбованих журналістів.Комітет визначив дев'ять основних принципів журналістики в світі:

1. Правдивість є першорядним завданням журналістики.

2. Журналістика повинна бути лояльною, в першу чергу, до громадян.

3. Сутністю журналістики є достовірність.

4. Журналісти повинні зберігати незалежність від освітлюваних ними подій і людей.

5. Журналістика повинна робити незалежний моніторинг діяльності влади.

6. Вона повинна надавати свою інформаційну площа для відкритих дискусій з метою висвітлення громадської критики і знаходження компромісів.

7. Журналістика повинна намагатися робити матеріали цікавими та актуальними.

8. Вона повинна висвітлювати новини всеосяжно і пропорційно.

9. Журналістам повинні бути створені умови, що дозволяють їм діяти по совісті.

Дані принципи складають фундамент, на якому будуються етичні уявлення та норми професії.

17. Функції журналістики

Вона зобов'язана:

1. Інформувати:

- забезпечувати інформацією про події в країні й світі;

- сигналізувати про стосунки з владою;

- полегшувати оновлення, адаптацію і прогрес.

2. Корелювати:

- пояснювати, інтерпретувати і коментувати зміст подій та новин;

- забезпечувати підтримку існуючої влади і норм;

- соціалізувати; координувати різні форми діяльності;

- домагатися консенсусу;

- встановлювати пріоритетність і сигналізувати про відносний статус.

3. Забезпечувати спадковість:

- виражати панівну культуру и визнавати субкультури і нові культурні впливи;

- формувати й підтримувати спільність цінностей.

4. Розважати:

- забезпечувати розваги, відволікання, засоби розслаблення;

- знижувати напруженість у суспільстві.

5. Мобілізувати:

- в громадських цілях проводити кампанії, що стосуються питань політики, війни, економічного розвитку, зайнятості, іноді релігії

18. Погляди на функції журналістики в зарубіжному і вітчизняному

журналістикознавства

У радянській теорії журналістики дане питання розглядалося спрощено. Найважливішим методологічним орієнтиром тут оголошувалося ленінське визначення газети як колективного пропагандиста, колективного агітатора й колективного організатора, а, отже, й функції журналістики зводилися до трьох: пропагандистської, агітаційної та організаторської. Сьогодні ж цілком очевидно, що такий підхід не тільки не вичерпує всього розмаїття даної проблеми, але більше того - обмежує її лише політичною сферою.

У новітній українській теорії журналістики це питання жваво обговорюється. Висловлюються різні точки зору, як це й належить у порівняно молодій науковій галузі. Обмін думками, з одного боку, повинен привести до більш-менш усталених уявлень з цієї проблеми, а, з другого боку, сприяти народженню обґрунтованих якісних авторських концепцій, адже ми давно розпрощалися з радянськими часами, коли гуманітарна наука могла мати тільки колективний характер, і знову повернулися до пошанівку персональних надбань. Оглянемо стисло наявні теоретичні погляди.

У світовій журналістикології питання про функції журналістики традиційно входить до числа найважливіших наукових проблем. Вальтер Гаґеманн у праці "Газета як організм" (1950) описав п'ять функцій преси: 1) інформувати, 2) впливати на публіку, 3) рекламувати товари, 4) розважати читача, 5) повчати його