- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Навчання читання
- •2.Зміст навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.
- •5. Етапи роботи з текстом.
- •Навчання діалогічного мовлення.
- •1. Характеристика діалогічного мовлення як виду мовленнєвої діяльності.
- •Лекція 4 Навчання монологічного мовлення
- •Лекція 5 Навчання писемного мовлення
- •1. Зміст навчання писемного мовлення у загальноосвітній школі.
- •2. Етапи навчання писемного мовлення. Система вправ.
- •Урок –основна організаційна одиниця навчального процесу
- •3.Структура уроків іноземної мови.
- •Структура уроку ім
- •Планування навчально-виховного процесу з іноземної мови
- •1. Види планів.
- •2. Чотирикомпонентна мета навчання іноземних мов.
- •План-конспект уроку №...В... Класі
- •Контроль у навчанні іноземної мови
- •4.Тестовий контроль.
- •Лекція 9 метод активізації можливостей особистості і колективу
- •Сучасні методи навчання.
- •1. Сугестивний метод.
- •2. Комунікативний метод
- •Етапи розвитку методики
- •3. Усний метод Гарольда Пальмера.
- •4. Методична система навчання читання м.Уеста.
- •5. Аудіо-лінгвальний метод.
- •6. Аудіо-візуальний метод.
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Мотивований висновок
3. Усний метод Гарольда Пальмера.
У 20-і роки 20 ст прямий метод знайшов свою подальшу розробку у методі Пальмера, якій згодом справив значний вплив на становлення аудіо-лінгвального (40-і роки) та аудіо-візуального (50-і роки) методів.
Суть методу: 1. Основні принципи методу – імітація, заучування напам”ять, попереднє пасивне спиймання мови на слух.
2. Граматичні конструкції засвоюються у підстановчих таблицях.
3.Пальмер не заперечує ні використання рідної мови, ні свідомого підходу до фактів мови.
Заслуги Пальмера: 1. Вперше у викладанні ІМ Пальмер ставить питання про певну послідовність вправ та про наростання їх трудності, зводить у систему різноманітні вправи.
2. Введення підстановчих таблиць (близько 100) та серії запитань згідно з принципом градації труднощів.
3.Система вправ включає рецептивну роботу (розуміння) рецептивно-імітативні роботу (повторення за вчителем звуків, слів, речень), умовну бесіду (запитання-відповіді, накази-відповіді, завершення речень), природну бесіду.
4. Методична система навчання читання м.Уеста.
Англійський методист М.Уест у 20-30-і роки 20 ст. розробив свою методичну систему для масової школи Бенгаліії (Індія).
Мета системи –навчання учнів читання ІМ, навчання усного мовлення переноситься на останні два класи.
Суть:1) Навчання вільного читання про себе із загальним охопленням змісту, не заглиблюючись у деталі.
2). Трактування процесів оволодіння рідною та іноземною мовами як процес ідентичний: засвоєння нового матеріалу шляхом багаторазового повторення, вивчення граматики шляхом аналогії, без узагальнень.
Заслуги Уеста: вперше розробив завершену систему навчання читання про себе на ІМ. Відібраний М.Уестом лексичний мінімум (30000 одиниць) широко використовується авторами навчальних посібників і в наш час.
Багато з його рекомендацій застосовуються для навчання екстенсивного читання: дозування нового матеріалу та його розподіл в тексті, вправи для розвитку швидкості читання, використання дотекстових та післятекстових запитань, переказу тексту за ключовими словами.
Недоліки: 1. Уест помилково ототожнював зріле читання та читання із загальним розумінням тексту, яке є лише одним із проявів зрілого читання.
2. Розуміння тексту за Уестом має здійснюватися інтуітивно, без застосування аналізу, що недопустимо при читанні серйозних текстів.
3.Однотипність побудови підручників та одноманітність вправ приводять до механічності навчального процесу.
5. Аудіо-лінгвальний метод.
Був створений Р.Фрізом та Ч.Ладо в 40-50 роки 20ст. в США і є своєрідним розвитком ідеї Пальмера.
Велика увага приділяється розвитку усного мовлення, до навчання читання переходять після того, як учні оволодіють мовою в усній формі. Основний зміст навчання складають граматичні структури. Лексика відіграє допоміжну роль. Більша частина урочного часу 80-85% відводиться для практики і лише 15-20% займають коментарі та пояснення. Заучування моделей відбувається у ході етапів: 1) аудіювання короткого діалогу (4-6) реплік, який містить необхідні ГС; 2) багаторазове повторення ЗМ; 3) відпрацювання нової структури у серії вправ: а) на підстановку; б) на трансформацію; в) запитання-відповіді; г) розширення ЗМ; д) об”єднання ЗМ; е) складання власних речень.
Переваги методу: 1. Застосування стрункої системи вправ для формування граматичної навички аудіювання та говоріння, які виконуються у швидкому темпі (20-25 реч/хв.).Розроблена методика роботи зі структурами справила значний вплив на сучасну методику.
2.Дотримання поступового наростання труднощів.
3. Порівняння мовних систем рідної та ІМ.
4. Застосування слухової наочності.
Недоліки:1. Перебільшення ролі механічного повторення не пов”язаних одне з одним речень. 2. Недооцінка ролі письма (воно розглядяється як штучний і не дуже точний спосіб фіксації мови).3. На початковому ступені не передбачені зв”язні висловлювання.