Урок
Тема: Музична культура XX ст. в Україні. Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика(С. Людкевич, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, Є. Станкович, М. Скорик). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В. Косенко, В. Барвінський та інші).
Мета: ознайомити учнів з музичною спадщиною видатних діячів національної культури; допомогти учням зрозуміти класифікацію жанрів української музики, розвивати навички дослідницької діяльності; знання про роль українського музичного мистецтва в розвитку національної культури; розвивати вміння порівнювати українську художню культуру минулого і сучасності; розкрити значення творчості С. Людкевича, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та інш.; виховувати інтерес до класичної музичної культурної спадщини.
Оснащення: відеоряд: портрети С. Людкевича, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та інш.; музичний ряд: «Українська баркарола» С. Людкевича, обробка української народної пісні "Їхав козак на війноньку" Л. Ревуцького, «Осінь», Б. Лятошинського, "Дощик" В. Косенка, пісні у виконанні І.С.Козловського.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Зміст роботи
Актуалізація знань.
Назвіть відомого вам українського композитора XVIII ст., який увійшов в історію світової культури як реформатор церковного співу? (Д. Бортнянський, 1751-1825; його творчість вплинула на розвиток української хорової культури; на його спадщині вчилися М. Лисенко, М. Леонтович, Л. Ревуцький та інші.)
З іменами яких митців пов’язане формування української опери? Наведіть приклади творів. (Друга половина XIX ст., С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм», 1862, М. Лисенко «Наталка-Полтавка», 1889, «Тарас Бульба», 1890).
Якими засобами композитор створює художні образи? (Засобами музичної виразності: яскрава мелодія, гармонія, різнобарвна оркестровка, своєрідна ритміка інше.)
Практична робота.
Установіть відповідність.
«Вечір на Україні» І. Котляревський
«Запорожець за Дунаєм» А. Куїнджі
«Наталка-Полтавка» В. Городецький
«Будинок з химерами» С. Гулак-Артемовський
І. Левинський
Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Початок XXст. – це один із найскладніших періодів в історії української культури. Частина території тодішньої України була у складі Російської імперії, а частина – у складі Австро-Угорської імперії. Усі соціально-політичні суперечності епохи були характерні для України: вплив першої російської революції 1905-1907 рр., Перша світова війна 1914-1918 рр., розпад Австро-Угорської імперії 1918 р., громадянська війна 1918-1920 рр., голодомор, Друга світова війна 1939-1945 рр.
У цей складний час важливим підґрунтям для розвитку музично-драматичного мистецтва стає діяльність першого українського постійного театру в Києві (1907 р.) під керівництвом М.К. Садовського.
У бурхливі роки Першої світової війни та наступних політичних змін музичне мистецтво продовжувало свій розвиток. У 1918 р. було засновано Державний симфонічний оркестр України, Українську державну капелу, Перший і Другий Національні хори, Кобзарський хор (пізніше Державна капела бандуристів).
Продовжуються новаторські пошуки композиторів в хоровому жанрі. Митці прагнуть до збагачення змісту драматургії елементами симфонізму (С. Людкевич), індивідуалізації художнього оздоблення народних пісень (М. Леонтович). З’являються самобутні зразки камерно-інструментальної музики, передусім фортепіанної (Л. Ревуцький, В. Барвінський).
Оголошення теми, мети, епіграфу уроку.
Музика – це рух, це як час.
Євген Станкович
Робота з епіграфом.
Ваше ставлення до класичної музики.
Як ви розумієте висловлювання, взяте за епіграф?
Учитель. Пропоную під час виступу доповідачів скласти в зошиті схему «Камерні жанри вокальної та інструментальної музики». Музика залежно від засобів виконання поділяється на вокальну (вокально-інструментальну) й інструментальну.
Схема «Камерні жанри вокальної та інструментальної музики»(див. Кондратюк Н.В.Усі уроки художньої культури.10 клас. – Х.:Вид. група «Основа», 2010. – с.274)
Словникова робота.
Вокальна музика – це музика, що створена для голосу або багатьох голосів. Жанри: пісня, романс, арія, кантата, ораторія.
Інструментальна музика – це музика, яка виконується на музичному інструменті. Особливостями жанру є авторська та народна музика. Класична інструментальна музика поділяється на симфонічну й камерну.
Симфонія – твір для оркестру; найбільша музична форма серед концертної оркестрової музики.
Камерна музика – вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна, створена для виконання малим складом музикантів у невеличких приміщеннях. Жанри камерної музики: романси, ноктюрни, прелюдії, квартети, а також циклічні жанри – сонати, сюїти, камерні симфонії
Учитель. Піфагор, який був не лише математиком, астрономом, філософом, прагнув знайти гармонію і в числових вимірах. В музиці Піфагор бачив відображення закономірностей космосу, вважав, що музика може надавати гармонію душі.
Проблемне запитання.
Чи потрібно сучасній молоді знати і розуміти музику (класичну, сучасну, народну)?
1 група: доповідь учнів «Загальна характеристика розвитку музичної культури XXст.».
Інтерактивна вправа «Закінчи речення»: «У XX ст.. в Україні були популярними класичні твори духовних учнів М. Лисенка - ….». (Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Г. Верьовки, Г. Майбороди та інш.)
Учитель. Вагомий внесок в розвиток хорового, вокально-симфонічного і симфонічного мистецтва зробили такі митці: С. Людкевич, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, М. Скорик, Є. Станкович та інш.
Станіслав Людкевич – музикант-професіонал на теренах Західної України, фундатор провідних музичних жанрів, диригент, фольклорист, педагог, «духовний каталізатор Галичини». Творче кредо майстра – творити національну музику. Помітним був вплив М. Лисенка на формування митця. Першим викладачем музики для хлопця стала його мати, учениця Михайла Вербицького.
Світогляд С. Людкевича формувався під впливом двох велетнів української літератури Т. Шевченка та І. Франка. Протягом свого творчого життя С. Людкевичу вдавалося поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. Його однодумцями були Соломія Крушельницька, М. Менцинський.