- •1. Економічні – прямі податки дають можливість встановити пряму залежність між доходами платника і його платежами до бюджету.
- •11. Податкова система України, її характеристика і принципи побудови.
- •13. Економічний зміст, форма і матеріальне втілення бюджету. Відмінності бюджету від інших ланок фінансової системи.
- •14. Функції бюджету як економічної категорії.
- •15. Місце бюджету у розподілі вартості ввп і шляхи його впливу на цей розподіл.
- •16. Державний бюджет як універсальний інструмент контролю і основний фінансовий план держави.
- •17. Роль бюджету у соціально-економічному розвитку держави
- •18. Бюджетна система: поняття, склад, принципи побудови.
- •20. Бюджетний устрій, його сутність і основи
- •21. Критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи
- •23. Поняття бюджетного процесу і його етапи (зміст кожного, задіяні органи і їх функції).
- •24. Бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади (Верховна Рада України, Президент, місцеві Ради народних депутатів, Кабінет Міністрів України, фінансові управління і відділи місцевих Рад)
- •25. Казначейська система виконання державного бюджету.
- •26. Економічна сутність бюджетних доходів і видатків, форми їх вияву і матеріального втілення.
- •27. Взаємозв’язок бюджетних доходів і видатків з державними доходами і видатками
- •28. Роль доходів і видатків державного бюджету в соціально-економічному розвитку країни.
- •29. Фактори, які визначають склад бюджетних доходів і вибір джерел їх формування.
- •30. Фактори, які визначають склад і структуру видатків бюджету
- •31. Класифікація бюджетних доходів
- •32. Джерела формування доходів державного бюджету
- •1) Доходи від власності та підприємницької діяльності;
- •2) Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
- •3) Надходження від штрафів та фінансових санкцій;
- •4) Інші неподаткові надходження.
- •33. Класифікація бюджетних видатків
- •34. Секвестр: зміст поняття, мета і умови проведення
- •35. Сутність державного кредиту, його необхідність і роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Відмінності державного кредиту від банківського
- •36. Функції державного кредиту
- •37. Види і форми державного кредиту, їх зміст і характеристика
- •38. Класифікація державних позик
- •39. Поняття державного боргу. Поточний і капітальний державний борг. Вплив державного боргу на фінансову безпеку держави.
- •40. Методи управління державним боргом, їх характеристика.
- •41. Зовнішній і внутрішній державний борг України: склад, причини виникнення, наслідки існування та заходи щодо його скорочення.
35. Сутність державного кредиту, його необхідність і роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Відмінності державного кредиту від банківського
Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. Він не має ні окремого фонду фінансових ресурсів (кошти, що мобілізуються за його допомогою, проходять, як правило, через бюджет), ні обособленого органу управління. Разом з тим, він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку. Державний кредит безпосередньо зв'язаний з бюджетним дефіцитом, виступаючи джерелом його покриття. В окремих випадках за його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики. Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як правило, ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Частина цих ресурсів може спрямовуватись на придбання державних цінних паперів і таким чином належати до державного кредиту. Державні позики є основною формою державного кредиту. За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інститутів. За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Державний кредит характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником. Кредиторами можуть виступати юридичні й фізичні особи даної та інших країн, уряди інших країн, міжнародні організації та фінансові інститути. Мобілізовані за допомогою державного кредиту кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту або в окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик.
36. Функції державного кредиту
Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. Він не має ні окремого фонду фінансових ресурсів (кошти, що мобілізуються за його допомогою, проходять, як правило, через бюджет), ні обособленого органу управління. Разом з тим, він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку. Державний кредит безпосередньо зв'язаний з бюджетним дефіцитом, виступаючи джерелом його покриття. В окремих випадках за його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики. Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як правило, ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Частина цих ресурсів може спрямовуватись на придбання державних цінних паперів і таким чином належати до державного кредиту. Державні позики є основною формою державного кредиту. За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інститутів. За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Державний кредит характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником. Кредиторами можуть виступати юридичні й фізичні особи даної та інших країн, уряди інших країн, міжнародні організації та фінансові інститути. Мобілізовані за допомогою державного кредиту кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту або в окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик.