56 Предмет і специфіка прикладної політології

Рішення з реалізації політики стосуються:

1. розроблення і прийняття плану першочергових захо­дів щодо реалізації програми діяльності уряду; плануван­ня нормотворчої діяльності; внесення змін до державного бюджету;

2. здійснення зовнішньої та внутрішньої політики (гро­шово-кредитної, фінансової, валютної, цінової, інвестицій­ної, податкової); політики у сферах праці й зайнятості насе­лення, соціального захисту, шлюбу, сім'ї, охорони дитин­ства, материнства, батьківства; охорони здоров'я; освіти; науки; культури; охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; використання морської економіч­ної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транс­порту і зв'язку;

3. розроблення, прийняття і реалізації національних, державних і регіональних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвит­ку, охорони довкілля;

4. спрямування і координації роботи міністерств, ін­ших органів виконавчої влади;

5. надання позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, а також одержання їх від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

6. забезпечення умов розвитку всіх форм власності; управління об'єктами державної власності;

7. створення вільних економічних зон;

8. здійснення зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни; митної справи;

9. забезпечення громадського порядку, боротьби зі зло­чинністю.

Державно-політичні рішення можна класифікувати, беручи за основу функції політиків і державних службов­ців після розподілу ролей між органами влади, наприклад унаслідок реформування системи державного управління.

На процес прийняття рішень впливають такі чинники:

а) ціннісні, що охоплюють основні принципи й переко­ нання, на які орієнтуються суб'єкти ухвалення рішення в ситуації альтернативного вибору;

б) особистісні — виявлення і врахування інтелектуаль­ них особливостей індивіда на кожному етапі прийняття рі­ шення, а також зважання на те, що напрям участі в цьому процесі особистості (аналітика, замовника, представників

Підготовка і прийняття державно-політичних рішень 57

груп тиску тощо) може змінюватися залежно від їх статі, соціального походження тощо;

в) пов'язані з ризиком — врахування ймовірності ризи­ ку в процесі прийняття рішення, спричиненого різними цілями, інструментами діяльності, наданням переваги альтернативним рішенням;

г) потенціал для розбіжностей, що породжує стурбова­ ність, нетотожність переконань людини і суспільних реалій.

Процес вироблення державно-політичного рішення складний і багатогранний. На його підготовку і прийняття впливають:

• групи, фракції. їх учасників об'єднує певний полі­тичний, економічний, соціальний інтерес, намагання за­лучити на свій бік інститути суспільства, домогтися прий­няття вигідних їм рішень. У цій справі значну роль віді­грають групи тиску, які не мають ексклюзивного впливу на парламент, виконавчу гілку влади, але здатні відчутно втручатися в політику. Тому при підготовці і прийнятті рі­шень необхідно враховувати інтерес різноманітних груп;

• парламентський комітет (підкомітет). Від депутатів, об'єднаних у ці підрозділи парламенту, залежать експерт­ні висновки, включення пропозицій до порядку денного законодавчого органу; вони готують обґрунтування щодо тих чи інших рішень. Комітети і підкомітети суттєво впли­вають на законодавство, що зумовлено їх місцем у структу­рі робочих органів парламенту.

Підкомітети складаються з людей, які лобіюють певні інтереси, виробляючи для цього необхідні рекомендації, домагаючись ухвалення необхідних рішень. Здебільшого такі дії зумовлені необхідністю представляти, відстоювати інтереси виборців. Тому члени підкомітетів завжди під­тримують чиїсь інтереси. Багато в чому їх діяльність за­лежить від здібностей та вміння співпрацювати, взаємо­діяти з виконавчими органами на користь виборців.

Політик і посадові особи виконавчого органу можуть обговорювати державно-політичне рішення у неформаль­ній обстановці. їх взаємодія може бути досить тривалою, Що має як позитивні, так і негативні наслідки. Правди­вість, простота є основою їх плідного співробітництва;

— виконавчі структури. їх діяльність вибудовується на основі певних політичних ідей, які вони намагаються реа­ лізувати через оперативні програми, задля чого взаємоді­ ють з парламентськими комітетами і підкомітетами, дома­ гаються їх підтримки. Це свідчить, що виконавча влада є Дієвим суб'єктом формування державної влади, яка бере