Доступ до елемента масиву

1. Доступ до елемента масиву для запису або читання реалізується таким чином .Для запису введіть ім’я масиву ,натисніть клавішу „ [ „ і введіть через кому індекси .Наприклад , x[i,j  x_i,j , x[1,2:3  x_(1,2) :=3

Читання значення елемента масиву : записати ім’я масиву з потрібними індексами і натиснути клавішу „ = ” x[1,2=

2. Доступ до цілого стовпця відбувається за допомогою оператора стовпця M ^<> із табло Matrix .Наприклад,

Для доступу до цілого рядка масиву треба спочатку його транспонувати а потім вилучити потрібний стовпець – рядок .Для транспонування матриці

треба ввести ім’я масиву і викликати із табло Matrix оператор M ^T , а потім для перевірки натиснути клавішу „ = „ .Щоб отримати рядок , треба послідовно ввести ім’я масиву , викликати із табло Matrix оператор M ^T і оператор M ^<> ,записати у дужках номер рядка .завантажити рядок у вектор.

first

_row

Запис вектора у стовпець (рядок) масиву

Розглядати вектор як двовимірний масив з одним стовпцем .Створення вектора : введіть ім’я вектора ,потім тицьніть відповідний значок на табло Matrix.У вікні Insert Matrix виберіть кількості рядків (елементів) і стовпців (1) і тицьніть Insert. Введіть з клавіатури значення елементів вектора. Замініть відповідний стовпець вектором ,використовуючи оператор стовпця M ^<> .

Можливий алгоритм запису вектора у рядок : перетворити матрицю у транспоновану матрицю , тобто рядки перетворити на стовпці , далі все ,як для стовпців .потім зробити повторне транспонування.

Зміна стовпців масиву

Алгоритм зміни дуже простий : записуємо стовпці у окремі вектори ,а потім записуємо їх у масив у зворотному порядку .

Для зміни рядків використовується транспонування матриці .

Додаткові засоби

Пошук найбільших та найменших елементів відбувається за допомогою функцій max () ,min() (введення з вікна Insert Function ) .

Приклад

Для сортування використовуйте функцію sort() – сортування у порядку зростання .

Приклад

Безпосереднє сортування елементів стовпців

Скалярний добуток двох векторів

Перемноження матриць

додавання

Сума елементів другого стовпця матриці у

Добуток елементів першого рядка матриці х

Лабораторна робота № 8

РОЗРАХУНОК НАЙПРОСТIШОГО НЕЛIНIЙНОГО КОЛА

Мета роботи - вивчення чисельних методiв розв'язання нелiнiйних рiвнянь та виконання розрахунку режиму роботи електричного кола, яке складається iз резистора та нелiнiйного елемента - дiода.

Порядок виконання роботи

А. При пiдготовцi:

1.Ознайомитися з чисельними методами розв'язання нелiнiйних рiвнянь [Демидович В.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики. - М.: Физматгиз, 1970. та інші з обчислювальної математики].

2.Розробити алгоритм та скласти програму розрахунку режиму роботи нелiнiйного кола (рис. 8.1).

Рис. 8.1

Номер методу у таблицi 8.1 збігається з номером методу у теоретичнiй частинi роботи: №1 - метод хорд, №2 - метод половинного дiлення, №3 - метод дотичних (метод Ньютона), №4 - метод простої iтерацiї , №5 - метод Чебишева. Для всiх варiантiв припустима абсолютна похибка розрахунку, яка встановлюється для функцiї Ф та визначає кiнець обчислювального процесу, однакова i дорiвнює EPS<0.001.

Програма виконує розрахунок значень струму i та напруги на діоді V.У програму потрiбно також ввести лiчильник для фiксацiї кiлькостi циклiв розрахунку (кiлькостi iтерацiй). Вхідні дані: значення опору резистора R ,вихідної напруги джерела Е, коефіцієнтів вольт-амперної характеристики діода I та B та потрібної точності розрахунків EPS.

3.Підготувати тести для налагоджування програми та перевiрки точностi результатiв розрахунку.

4.Передбачити у програмі додатковий розрахунок значень потужностей,які споживають резистор та діод.

5. Передбачити також у програмі розрахунок чутливості зміни напруги на діоді до зміни значення опору резистора.

Таблиця 8.1

№ варіанту	№ ммммьмммммммметоду	E, ( В )	R, ( Ом )	I, ( А )	В, ( 1/В )	V1, ( В )	V2, ( В )
1	1	4	10	5*10-4	6,7	1,3	0,7
2	2	3	8	3*10-4	6,0	4,0	-4
3	3	4	10	5*10-4	6,7	1,5	-
4	4	4	1	5*10-4	2,5	-3,0	-
5	5	4	10	5*10-4	6,7	1,5	-
6	3	3	8	3*10-4	6,0	2,5	-
7	4	3	0,5	3*10-4	4,0	3,0	-
8	5	3	8	3*10-4	6,0	2,5	-
9	3	2	5	4*10-4	8,0	1,7	-
10	5	2	5	4*10-4	8,0	1,7	-
11	1	3	8	3*10-4	6,0	1,5	0,3
12	2	4	10	5*10-4	6,7	3,0	-3
13	3	2	5	4*10-4	8,0	1,7	-
14	5	2	5	4*10-4	8,0	1,7	-
15	4	2	1	4*10-4	5,0	2,0	-
16	1	2,5	10	5*10-4	6,7	1,3	0
17	3	3,5	9	3*10-4	5,0	3,0	-
18	5	3,5	9	3*10-4	5,0	3,0	-
19	4	3,5	2	6*10-4	2,5	3,0	-
20	4	2,5	3	4*10-4	3,5	2,0	-
21	1	1,5	4	5*10-4	7,0	1,4	0
22	2	3,5	9	3*10-4	5,0	5,0	-5
23	3	2,5	7	3*10-4	7,0	2,5	-
24	5	2,5	7	3*10-4	7,0	2,5	-
25	4	2	4	3*10-4	3,8	2,0	-
26	1	1	6	3*10-4	4,0	2,3	0
27	2	4	8	2*10-4	6,0	6,0	-6
28	4	6	4	7*10-4	1,28	6,0	-
29	3	1	4	4*10-4	5,0	2,8	-
30	5	1	4	4*10-4	5,0	2,8	-

В. У лабораторiї:

1.Ввести програму у ПК, налагодити її та тестувати. Налагоджування

краще проводити у кроковому режимі.

2.Виконати розрахунки. Оцiнити достовiрнiсть отриманих результатiв.

Змiст звiту:

1.Програма.

2.Блок-схема алгоритму.

3.Результати виконання програми з поясненнями (включаючи результати тестування).

4.Висновки по роботi.