Висновки

Вимірники параметрів пристроїв заземлення серії застосовуються при монтажі, приймально-здавальних випробуваннях і експлуатаційному контролі кіл заземлення промислових, адміністративних і житлових будинків, трансформаторних підстанцій, ліній електропередач, систем освітлення, мереж електроживлення бензозаправних і газорозподільчих станцій, телефонних систем та інших електроустановок. Принциповою особливістю вимірників є можливість проведення вимірів заземлення з використанням кліщів (опція) без розриву кола заземлюючого електрода.

Вимір опору заземляючих пристроїв проводиться з метою перевірки його відповідності вимогам нормативних документів. У електроустановках з глухозаземленной нейтраллю напругою до 1000 В опір заземляючого пристрою, до якого приєднані нейтралі генераторів і трансформаторів або виводи джерела однофазного струму, у будь-який час роки повинно бути не більш 2, 4 і 8 Ом відповідно при лінійних напрузі 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.

У електроустановках з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 В опір заземляючого пристрою, використовуваного як захисне заземлення, повинно задовольняти умові: R3yI3 < 50 В. При потужності генераторів і трансформаторів 100 кв-а і менше заземляючі пристрої можуть мати опір не більше 10 Ом (п. 1.7.104 ПУЕ).

Для виміру опору заземлітелей створюється штучний ланцюг протікання струму через випробовуваний заземлітель. Для цього на деякій відстані від

Споконвічне завдання захисних систем заземлення полягало в забезпеченні безпеки людини й майна в зоні заземлення шляхом створення спеціального найкоротшого шляху з низьким опором (на основній частоті змінного струму) для струмів високого значення, щоб знизити ризики їхнього негативного впливу.

Створення такого шляху в землю з низькими значеннями опору є нескладним. Провідник з високим значенням електропровідності й високою стійкістю проти корозії потрібно лише заглибити у землю настільки, щоб уникнути наслідків ефектів замерзання або висихання ґрунту, забезпечити досить великий за площею контакт поверхні провідника із землею й розташувати його у такім місці, щоб уникнути впливу інших подібних систем. Більша площа контакту із землею знижує щільність струму в ґрунті й, як наслідок, значення електричного опору. Заземлюючі електроди різної форми дозволяють контролювати градієнт потенціалу, що важливо для забезпечення безпечних значень напруг дотику й кроку.

Системи заземлення розрізняються як за схемами з’єднання, так і кількістю нульових робочих та захисних проводів. До системи TN-C належать трифазні чотирипровідні (три фазних проводи: L1, L2, L3 та PEN-провід, який поєднує функції нульового робочого і нульового захисного проводів) та однофазні двопровідні (фазний та нульовий робочий проводи), що застосовуються у мережах старих будівель. Відсутність спеціального нульового захисного (заземлюючого) проводу у електропроводках

Україна невідворотно наближається до європейських стандартів. Повсякденними стають незнані старшим поколінням поняття, як-от: євроремонт, євровікна, h24, МЕССЕДЖ, БЛЕНДЕР, БОУЛІНГ, МОЛЛ, ШОПІНГ, ДІСКАУНТ, ФАСТ-ФУД й т. ін. Отже, що то таке “заземлення по-європейськи”, з чого та як його роблять? Фахівці скажуть Вам, що заземлення буває: захисне, блискавкозахисне і технологічне. Перші два, зазвичай, об’єднують, технологічне заземлення вимагають відокремлювати, тобто віддаляти щонайменше на 20 м від інших заземлюючих пристроїв.