2.3. Система зовнішнього заземлення.

Системи заземлення розрізняються як за схемами з’єднання, так і кількістю нульових робочих та захисних проводів. До системи TN-C належать трифазні чотирипровідні (три фазних проводи: L1, L2, L3 та PEN-провід, який поєднує функції нульового робочого і нульового захисного проводів) та однофазні двопровідні (фазний та нульовий робочий проводи), що застосовуються у мережах старих будівель. Відсутність спеціального нульового захисного (заземлюючого) проводу у електропроводках однофазних мереж створює небезпеку ураження електричним струмом.

У ряді випадків технічні засоби автоматики і телекомунікацій встановлюються у приміщеннях, де відсутнє заземлення і є неструмопровідне покриття підлоги, на якому накопичується статична електрика. Відсутність заземлення і виникнення статичних розрядів при раптовому торканні до корпусу персонального комп’ютера спричиняють збої у роботі: можуть виникнути пошкодження обладнання, порушення роботи програмного забезпечення і втрати інформації.

Мал.1

При вмиканні сучасної комп’ютерної техніки у розетки електричної мережі TN-Cможе виникнути таке явище, як винос напруги на корпус, спричинене тим, що імпульсні блоки живлення мають на вході симетричний LC-фільтр, середня точка якого під’єднана до корпусу. При зануленні (заземленні) комп’ютера виникає технологічний витік через фільтр, що необхідно враховувати при застосуванні пристрою захисного вимкнення. За відсутності проводу PE напруга 220 В розподіляється на плечах фільтру, і на корпусі з’являється напруга 110 В. Нині вимогами нормативних документів застосування системи TN-C у нових і реконструйованих будинках не допускається. При експлуатації системи TN-C у старому будинку, у якому є засоби інформатики та телекомунікації, необхідно переходити від системи TN-C до системи TN-S (TN-C-S).

Мал.2

Система TN-C-S застосовується в реконструйованих мережах, у яких нульовий робочий і захисний проводи об’єднані тільки у частини схеми. При переході від системи TN-C до системи TN-S необхідно дотримуватись послідовності розташування систем відносно джерела живлення таким чином, як це показано на рис. 2. В іншому випадку зворотні струми електроприймачів системи TN-C будуть замикатись по захисних проводах PE. На рисунку 3 зображено перехід від системи TN-C до TN-S. Якщо частинами електроустановок будівлі є трансформатор, дизельний генератор, джерело безперебійного живлення або інший подібний пристрій, які мають систему заземлення типу TN-C і використовуються для живлення обладнання інформаційно-комунікаційних систем, то перехід на систему TN-S є обов’язковим.

Система TN-S є основною робочою системою заземлення для будівель з інформаційно-обчислювальним та комунікаційним обладнанням. У системі TN-S нульовий робочий і захисний проводи прокладені окремо. У такій системі не виникають зворотні струми у проводі PE, що зменшує ризик виникнення електромагнітних перешкод. При експлуатації цієї системи необхідно дотримуватись призначення проводів PE та N. Оптимальним випадком з точки зору мінімізації перешкод є наявність вбудованої трансформаторної підстанції, що дозволяє забезпечити мінімальну довжину проводу від місця вводу кабелів електропостачання до головного заземлюючого затискача. Дотримання цієї вимоги справедливе і для системи TN-C-S. У цьому випадку мова йде також про відстань між вводом системи електропостачання і головним заземлюючим затискачем. Для системи TN-C-S бажане виконання повторного заземлення нейтралі. Система TN-S за наявності вбудованої (прибудованої) підстанції не потребує повторного заземлення, оскільки існує основний заземлювач на трансформаторній підстанції.

Мал.3

У системі ТТ усі електропровідні корпуси захищаються одним і тим же пристроєм захисту. Вони повинні бути сполучені захисним проводом і під’єднані до одного заземлюючого пристрою. Нульовий провід може бути відсутнім. У такому випадку заземлюється одна з фаз джерела живлення. Схеми ТТ в електроустановках адміністративних будівель, зазвичай не застосовуються. Основна мета застосування схем ТТ – заземлення стаціонарних установок провідного зв’язку, радіорелейних станцій, радіотрансляційних вузлів провідного мовлення і антен систем колективного прийому телебачення.

. Мал.4

У системі ІТ точка нейтралі, або, якщо вона відсутня, то один з фазних проводів джерела живлення має бути заземленим. Електроустановка повинна бути заземлена або приєднана до заземлюючого пристрою через заземлюючий опір, що має достатньо велику величину. Такий зв’язок здійснюється або у точці нейтралі установки, створеній штучно, яка може з’єднуватись напряму із землею, якщо відповідний однополюсний заземлюючий опір має достатню величину. Якщо точки нейтралі не існує, то фазний провід повинен бути заземленим через заземлюючий опір. Для захисту від коротких замикань у схемах ІТ можуть застосовуватись:

- пристрої контролю ізоляції;

- пристрої захисту від надструмів;

- пристрої захисту, що реагують на диференційний струм.

Рекомендується застосування світлової та звукової сигналізації у пристрої контролю ізоляції. Схема ІТ в електроустановках адміністративних будівель, зазвичай, не використовується. Організація внутрішньої мережі ІТ або ТТ також вимагає головного заземлюючого затискача. Виконання заземлюючого пристрою на об’єкті при цьому обов’язкове.