5.7. Приклади компенсаторних циклiв

Iснують випадки, коли компенсаторний цикл набуває досить складного вигляду, як показано в табл. 5.23 — 5.24.

Таблиця 5.23

	v1=3		v2=5		v3=4		v4=6		v5=2
		4		5		4		6		0
u1=0			2		2		1		x15		5
	-1					¾			2	Å	Ü
		1		4		8		7		0
u2=-2	2								4		6
		Å	-1		-6		-3			¾
		9		8		10		7		4
u3=1							5				5
	-5		-2		-5				-1
		2		10		3		11		5
u4=-1	1				13						14
		¾	-6			Å	-6		-4
	3		2		15		6		4

Таблиця 5.24

	4		5		0		1		2
	¾	4	Å	5		0		5		8
0	3		2		6						11
							-4		-6
		9		9		5	¾	3	Å	3
2							4				4
	-3		-2		-3				1		Ü
	Å	3		5		6		4	¾	1
-1	1								2		3
			-1		-7		-4				Þ
		6	¾	6		5	Å	2		4
1			6				3				9
	-1				-4				-1
	4		8		6		7		2

Компенсаторний цикл для будь-якої вiльної клiтини визначається за допомогою методу викреслювань. Розглянемо його на прикладi (рис. 5.1). Нехай маємо транспортну таблицю, в якiй через x позначено базиснi змiннi. Будемо послiдовно викреслювати тi рядки та стовпчики, де є тiльки одна базисна змiнна (заповнена клiтина). Клiтина, де знаходиться змiнна, що вводиться у базис, вважається заповненою. У даному випадку – це клiтина (3,6).

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X



X

X



X



X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

Рис. 5.1

Викреслюємо стовпчик 1, рядок 1, рядок 4, стовпчик 4. Змiннi, що залишилися невикресленими, входять до компенсаторного циклу, на зламах якого знаходяться невикреслені базисні змiнні та небазисна змiнна, що вводиться. У даному випадку – це цикл x₃₆  x₃₂  x₅₂  x₅₃  x₂₃  x₂₅  x₆₅  x₆₆  x₃₂.